Блог | Старі нові поліцейські: дві тисячі поновились через суди. Хто винуватий?

Понад дві тисячі поліцейських, які не пройшли переатестацію і звільнені з посади, відновилися через суди. Всього було звільнено понад 5 тисяч непереатестованих поліцейських.

Проблема в даному випадку не з судами. Незалежні експерти з самого початку попереджали Нацполіцію і МВС про те, що у звільнених поліцейських є багато шансів потім поновитися. Це і відбулося, власне кажучи.

Чому так сталось? Чому аргументи позивачів, тобто звільнених поліцейських є переконливішими для суду, ніж позиція Нацполіції і атестаційних комісій? Тому що з самого початку сама нормативна база, яка була створена Нацполіцією і МВС, не відповідала закону України про Нацполіцію. Тобто в даному випадку цілком обґрунтоване бажання очистити лави новоутвореної поліції взяло верх над холоднокровним аналізом, як це треба юридично правильно зробити, щоб не було потім якихось негативних наслідків.

І, на жаль, команда грузинських реформаторів та керівництво МВС обрали шлях для цього, м’яко кажучи, не зовсім такий, що відповідав би у деталях вимогам Закону, хоча їх намір провести очищення лав поліції від непрофесійних, недобросовісних корупційних елементів є цілком правильним. Зокрема до всього цього додалося вкрай низька якість наказу МВС, відповідних інструкцій Нацполіції, які стосувалися того, що і як треба робити членам атестаційних комісій під час здійснення ними своїх повноважень, як саме оформлювати та обгрунтовувати ухвалені рішення під час атестації.

Читайте: Разве на западе Украины нельзя спокойно учиться, как на Донбассе?

Я наведу елементарний приклад. Лише наприкінці атестації стали використовуватись відео і аудіо співбесід. До цього моменту атестаційна комісія не могла надати жодного доказу, коли вона приходить до суду, того факту, що взагалі справді мало місце проведення співбесіди з поліцейським, якого вона потім рекомендувала до звільнення.

Звичайно у цій ситуації у будь-якій демократичній країні суд встане на позицію працівника, який був звільнений. Тому що коли йде звільнення зі служби, мають бути чіткі підстави, передбачені законом. Натомість в тих рішеннях атестаційних комісій про звільнення поліцейських такі підстави були або нечітко вказані, або були бездоказовими, або спростовувалися іншими матеріалами атестаційної справи, або не було підтвердження, що взагалі ця співбесіда відбувалася.

Тому тут проблема не в судах. Рішення судів по подібним справам, які я бачив як правило, є цілком законними, тому що вони доводять на необґрунтованість, безпідставність рішень атестаційних комісій, на підставі яких ті чи інші поліцейські були звільнені, а також на те, що рішення атестаційних комісій є неналежною підставою для звільнення згідно з Законом.

Читайте: В России все вдруг покатилось вниз и грабеж пошел в открытую

І відповідно, коли звільнені поліцейські поновилися, а пройшов уже певний час, звичайно суди їм присудили ще й додаткові виплати з бюджету, тобто зарплату, яку вони би отримали, працюючи весь цей час в поліції, відповідно до трудового законодавства, зокрема законодавства про державну службу.

Проблема в атестації - перша і основна полягає у тому, що підзаконне врегулювання з боку МВС діяльності атестаційних комісій було недосконалим, воно суперечило закону про Нацполіцію. Чи були у цих комісій підстави для звільнення поліцейських, в кожному окремому випадку треба розбирати. Але по формі, по подачі доказів і по обґрунтуванню ті рішення атестаційних комісій базувались на підзаконних актах, які суперечили закону. Відповідно ви бачите – 5 тисяч було звільнено і вже більше 2 тисяч поновилося. Комісії не могли в такій кількості помилятися. Мова йде про нормативний дефект в їх нормативній базі, по якій проходила атестація.

Читайте: Враг номер один в Украине

Все, що атестаційна комісія по змісту або формі вчинила всупереч закону, навіть діючи згідно підзаконних актів МВС, завжди тлумачиться на користь звільненого поліцейського. Тобто по суті в судах не розглядається питання чи хороший цей поліцейський, чи ні, чи були підстави у комісії вважати, що він недоброчесний.

Суди цілком вірно підходять до розгляду таких позовів з іншого боку: вони приходять до висновку, що рішення атестаційних комісій взагалі самі по собі комісії не містять передбачених законом аргументів та обгрунтованих підстав для звільнення, і все. Суд в процесі розгляду неуповноважений проводити повторно атестацію, опитування поліцейського щодо того, наскільки він доброчесний, які на нього подавалися скарги тощо. Суди підходять суто з формальної точки зору - наскільки рішення атестаційної комісії могли бути підставою для звільнення поліцейських. Це правильно. В переважній своїй більшості рішення атестаційних комісій не могли бути законною підставою, оскільки ухвалені ці рішення були в силу не зовсім відповідаючих закону підзаконних актів Нацполіції і МВС.