Россия грозит войной. Что нужно знать Украине, чтобы выстоять?

2 минуты
36,6 т.
Россия грозит войной. Что нужно знать Украине, чтобы выстоять?

Клавзэвиц писал: "Война – продолжение политики". Кто-то говорит, что она – это крах политики, потому что начинается, когда иссякают политические инструменты. Но цель часто та же – заставить другого делать то, что нужно тебе.

Переход от инструментов политики к войне раньше производился неожиданно. О подготовке к военным действиям знали, в лучшем случае (часто слишком поздно), разведчики и руководители государств. Эффект неожиданности усиливал атаку и заставлял противника, не успевшего подготовить сопротивление, согласиться на требования агрессора.

Сейчас мы наблюдаем совсем другую ситуацию.

Далее текст на языке оригинала.

Видео дня

Немає несподіванки: про можливе вторгнення говорять вже другий місяць. Інформація про стягування російських військ відома не лише розвідникам і керівникам держав, завдяки медіа про неї можуть знати усі бажаючі, а в Україні від неї неможливо сховатися навіть тим, хто волів би не чути нічого.

І ця інформація діє, залякує людей, інвесторів, політиків, впливає на ухвалення рішень останніми, в тому числі, потрібних агресору.

Вона може бути навіть ефективнішою, ніж раптова агресія в 2014-му.

Адже швидкі дії можуть не лише паралізувати супротивника, але й спровокувати швидкий удар у відповідь.

А готовими до швидкої реакції є якраз люди, здатні до радикальних дій. Так сталося в 2014-му, коли російська агресія викликала неочікувано рішучу відповідь українців, серед яких першими були добровольці, між ними чимало майданівців, готових вже до рішучих силових дій.

Саме поява на Сході здатних стріляти по ворогу, докорінно змінила ситуацію в порівняні з окупацією Криму.

Нинішнє "буде чи не буде" не дає можливості першого голосу тим, хто вже готовий захищати Україну із зброєю. Натомість мають можливість бути почутими ті, хто схильні радше до компромісів, ніж до боротьби.

Суспільство, виснажене страхом очікування війни (очікування біди іноді може мати навіть більше рунівні наслідки), може відддати перевагу другим.

Відтак ворог досягає свого, не вдаючись до зброї.

А у випадку активного протесту перших, їм вже доведеться боротися не з агресором, а із співгромадянами, готовими йти на поступки.

І знову ворог у виграші.

Це не значить, що Росія точно не піде у відкритий наступ. Якщо не спрацює інструмент публічної підготовки, вона піде далі.

А отже, нам все одно треба бути готовими, бо "хочеш миру – готуйся до війни".

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...