Больше всего в Донецкой области: Опендатабот назвал количество церквей УПЦ МП в Украине. Карта
В течение полномасштабной войны их количество уменьшилось только на 685 общин.
Коли Сили оборони України розпочнуть чергове масштабне звільнення тимчасово окупованих українських територій, то перед ворожим керівництвом (за відсутності екстраординарних змін у перебігу російсько-української війни) постане вкрай важке завдання – не відступати. Бо окуповані ним території є надто пов’язані між собою і втрата однієї достатньо великої ділянки може призвести до ланцюгової реакції по всьому фронту.
Саме тому нав’язування ворогу відчуття критичної загрози, що звідусіль чатує на нього, є цілком доречним на цьому етапі війни. Бо тоді паніка і хаотичність "накриють" усі ланки військового командування та посилять політичну безпорадність путінського режиму. І це не є новиною – подібні приклади вже траплялися в історії українсько-російського протистояння. Тож буде не зайвим використати успішний досвід наших предків, але про це пізніше.
Спочатку кілька слів про вразливість російської оборони через критичну взаємозалежність її основних ділянок-напрямків.
Почну з окупованої частини українського Донбасу, якій кремлівська верхівка впродовж 8 років відводила роль "громовідводу-гачка" для тиску на Україну. Після початку широкомасштабної збройної агресії РФ цей регіон внаслідок бойових дій зазнав ще більшого руйнування, але й надалі залишається цінним для окупантів завдяки:
І тут наголошу, що окупована частина Донбасу має сотні кілометрів сухопутного кордону з РФ, через які йдуть кілька ключових залізниць і десятки автомобільних доріг, не кажучи про поля. Тобто, противник може постійно "підживлювати" свої війська за допомогою різноманітних комунікацій. Окрім того, тут багато населених пунктів, зокрема і крупних, що полегшує ведення оборонних боїв. Попри це, згаданому угрупуванню в умовах відкритої війни вкрай важливо уникнути локалізації в межах лінії бойових дій напередодні 24.02.2022, бо інакше не вистачить глибини тилу для тривалого протистояння з Силами оборони України. Вихід – сковувати наші війська по усьому фронту.
Саме тому окуповане на початку 2022 р. Північне Приазов’я (лівобережні райони Херсонщини і Запоріжчини), попри обмеженість економічного й людського потенціалу, є дуже цінним для ворога. Окрім цього, воно для нього відіграє ще кілька інших важливих ролей:
Але, на відміну від попереднього регіону, тут вороже угрупування через специфіку фронту та методів ведення боїв є набагато вразливішим. І справа не тільки у незначній кількості крупних населених пунктів та малій глибині тилу. Особливу проблему створює обмеженість комунікацій з РФ:
Перший є надто довгим, ще й після звільнення правобережних районів Херсонщини наші ракети вражають підступи до Чонгару та Перекопу. Другий є коротшим і більш різноманітним, але залежить від контролю за тимчасово-окупованими теренами Донеччини. Тобто, ворожі війська на Херсонщині та Запоріжчині найбільш вразливі. І особливо це стосується не прикритих річкою Дніпром позицій окупантів на Запоріжчині.
Це і є "слабка ланка" у "ланцюгу" Приазов’я-Донбас.
Тож противник вочевидь намагатиметься за будь-яку ціну утримати свої позиції між р. Дніпром та окупованими теренами Донеччини. Бо інакше буде "розрізано" фронт і на його "херсонське" угрупування чекатиме катастрофа, а становище окупантів на сусідніх напрямках кардинально погіршиться.
Не виключаю, що тому й посилився ворожий наступ на м. Бахмут (північно-східна частина Донецької області), за допомогою якого противник планує вирішити кілька завдань, зокрема:
Та досвід попередніх наступів противника на Донбасі засвідчив марність його сподівань на тривалий успіх. Вправність українського командування та бойовий хист українських воїнів зірвуть і ці плани підступного ворога.
І тут в нагоді може стати досвід наших славних пращурів, які майстерно руйнували плани ворогів, застосовуючи несподівані бойові прийоми, зокрема і військові хитрощі. Наведу лише 2 приклади.
Перший стосується вправності запорожців у війні на боці Речі Посполитої проти Московського царства у 1618 р. Тоді козаки на чолі з непереможним Петром Сагайдачним завдали багатьох поразок противнику і часто змушували його "розриватися" між столицею та віддаленими центрами. Особливо вдалим став неочікуваний рейд угрупування запорожців на Калугу в листопаді 1618 р.Цей удар остаточно підірвав позиції московитів і змусив їх підписати вигідні для Речі Посполитої умови Деулінського перемир’я.
Козаки під час згаданого рейду використали багато військових хитрощів, серед яких виокремлю 3:
Другий приклад стосується операцій українських військ проти Червоної армії в серпні 1919 р. Тоді більшовицьке командування "розривалося" між діями проти 3 військових потуг:
І тут відзначу несподіваний тиск махновців на деморалізовані частини Червоної армії на Миколаївщині. У підсумку значна частина їх особового складу перейшла на бік Нестора Махна, а решта втратила боєздатність і поспішно відступила. Щодо військ УНР, то їм вдалося випередити противника і швидкими ударами у 3-х напрямках завдати поразки ворогу на Житомирщині, Київщині та Черкащині. Так, 2 українські збройні потуги долали Червону армію в серпні 1919 р.
Підкреслю, що тоді українські воїни за взірцем запорожців використали багато військових хитрощів, серед яких відзначу такі:
Як бачимо, запорожці та їх нащадки завдавали поразок ворогу, змусивши його "розриватися" між кількома центрами за допомогою військових хитрощів. Припускаю, що вони будуть корисними й сьогодні. Так, стратегема "Бити зсередини" може допомогти вивести із під контролю ворога примусово мобілізованих мешканців тимчасово окупованих українських регіонів.
Отже, змусити ворога "розриватися" між Приазов’ям-Донбасом можна багатьма способами, і Сили оборони України за прикладом предків невпинно це робитимуть аж до повної нашої ПЕРЕМОГИ!
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...
Мы в Telegram! Подписывайся! Читай только лучшее!
В течение полномасштабной войны их количество уменьшилось только на 685 общин.
Катастрофические события на поле боя опаснее для Путина, чем потеря национальных окраин РФ
Россия не имеет достаточно сил, чтобы осуществить серьезное наступление до 9 мая