Блог | Вопль кровавых упырей относительно блокады Ленинграда особенно лицемерен
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
83 года назад Красная армия, без остановки отступая с 22 июня, бросила Шлиссельбург, стоящий у истока Невы из Ладожского озера, перекрыв тем самым любую сухопутную связь с Ленинградом. Штурмовать город после этого немцам стало нечего, блокада должна была уничтожить его сама по себе, поэтому история блокады – это история не обороны города, а его выживания.
Далее текст на языке оригинала.
Блокада Ленінграда стала однією з найбільш катастрофічних подій тієї війни. Але не тому в путінському культі перемоги саме їй приділяється більше уваги, ніж іншим подіям війни, включаючи навіть переломну Сталінградську битву і штурм Берліна. Справа в іншому: саме блокада Ленінграда дає путінським борцям за історичну справедливість привід згадати німцям (а разом з ними і всьому ненависному Заходу) минулі військові злочини Вермахту. Щоб виправдати власні, які Росія "могла повторити" і повторює зараз — в Україні. Заморити Україну голодом, як і розгромити її на полі бою, руки Путіна все ж таки закороткі, тому його армія вперто намагається зруйнувати якнайбільше українських міст та позбавити українців тепла та світла.
Сьогоднішнє волання кривавих упирів щодо початку блокади 8 вересня 1941 року на цьому тлі звучить особливо лицемірно та огидно.