Блог | Опасные электросамокаты: в Европе штраф для нарушителей может достигать 2 тыс. евро
Дорослий чоловік їде на самокаті з дитиною і порушує всі можливі правила безпеки, ризикуючи собою, дитиною, здоров’ям оточуючих. При цьому він ще й кричить:"Розступіться!" або нервово сигналить. Знайома картина, чи не так? Очевидно, що проблема глибше, ніж відсутність виховання та почуття самозбереження. І вирішувати проблему з "легким" транспортом ми будемо найближчі років 10 - 15. І ось чому.
Інфраструктура
Нещодавно стався страшний випадок. Автівка збила велосипедиста. Водій не зупинився, залишивши постраждалу людину прямо на дорозі і поїхав далі. Його вичислили, тому що на місці ДТП залишився номерний знак автівки, що відірвався під час аварії. Можна говорити про моральні якості водія. Про відсутність камер на кожному стовпі - тоді б, на моє переконання, водій подумав би десять разів перш ніж втекти. А можна знову підняти питання про відсутність смуг для пересування велосипедистів. На днях мережу сколихнув ще один страшний випадок - лікар - велосипедист загинув під колесами вантажівки, тому що п’яна людина штовхнула його під колеса.
Чи трапилось би це, якби в Києві повсюди були велосипедні смуги? Можливо. Але є дуже висока вірогідність того, що ні.
Різниця між Україною і країнами Європи в тому, що там в пріоритеті пішоходи та велосипедисти - під це, з самого початку, вони будують свою інфраструктуру.
Хто чи що в пріоритеті в нас?
Я покладаю надію на те, що поступово місцеві громади почнуть розвиватися, набирати силу та повноваження приймати такі рішення: хто в пріоритеті в нашому місті - авто, легкий транспорт чи водії?
Ви можете сказати: але наше місто ВЖЕ не розраховане на пересування вулицями моноколес, самокатів та велосипедів. Перебудовувати дороги під них - занадто дороге задоволення. Відповідь на таке зауваження є. Під такий транспорт у деяких країнах Європи виділяють смугу, де весь транспорт, і автівки в тому числі, рухаються із підвищеним обмеженням швидкості - до 30 км\год.
Законодавство
Проблема "легкого" транспорту - не лише наша унікальна. В сусідній Польщі законопроєкт, регулюючий пересування людей вуличними самокатами та гіробордами, тощо розробляли близько п’яти років. А затвердили лише на початку 2021 року.
Згідно з їх правилами, їздити легким транспортом можна зі швидкістю не більше 20 км/год. До того ж - тільки велодоріжками (пригадуємо питання інфраструктури). А в разі їх відсутності - по дорозі, на якій дозволено рух транспортних засобів зі швидкістю не більше за 30 км/год. Там людям на самокатах та скутерах заборонено виїжджати на пішохідні тротуари. Виключення - коли паралельно немає ні велодоріжки, ні дороги з обмеженою швидкістю руху у 30 км/год. На тротуарах швидкість легкого транспорту повинна бути наближена до швидкості пішохода.
У польскому законопроєкті прописано все. І це можна взяти і імплементувати до наших реалій. Так, Польща де в чому нас випередила, однак цей розрив не критичний в даному випадку.
Але ми бачимо, що законопроєкти подаються, а візок і нині там. Тим часом побачити застряглий десь кинутий самокат чи новину про те, як збили велосипедиста - наша реальність.
Пандемія коронавірусу простимулювала використання у великих містах легкого транспорту. Люди на електросамокатах легко доїжджають до роботи, не залежать від пропусків у громадський транспорт, уникають тісного контакту із потенційно заразним оточенням.
Звісно, електросамокати, або ті ж гіроскутери, велосипеди - це правильна історія. Не хочеш стояти у заторах, сідаєш на велосипед або самокат та їдеш по справах. Але такий водій повинен знати правила дорожнього руху для легкого транспорту (яких сьогодні немає). Повинен знати свої права та обмеження. Тож маю надію, що законопроєкт, який би встановив чіткі правила для всіх учасників дорожнього руху, буде прийнято якнайшвидше.
Звичка та культура поводження
І ще маю дуже велику надію на те, що ці правила будуть виконуватись. Звісно, коли появились автівки, людям потрібно було призвичаїтись до співіснування з таким транспортом і до того, що дороги стали більш небезпечними. Тоді рятував здоровий глузд. Як і сьогодні.
Людина, яка їде на електросамокаті по пішохідному переходу крізь натовп людей, не має ні виховання, ні здорового глузду. Вона повинна зупинитися, зійти з самокату, перейти дорогу разом з пішоходами, знову стати на самокат і їхати у своїх справах. Я покладаюся в цьому питанні на випрацювання системи правил, на час і на систему контролю. Тобто - штрафи та на те, що на кожному стовпі врешті - решт з’являться камери спостереження.
Щодо штрафів нещодавно йшла мова й про них. Але поки в нашый країні не існує навіть визначення - що це таке - самокати та гіроборди - до якого виду транспорту їх віднести, говорити про покарання зарано. Доречі, в Європі штраф для порушників на легкому транспорті може сягати й 2000 євро. В нас йшла мова про 85 гривень.
В Європі є така теза: нульова толерантність до порушників ПДР. Але вона аргументована інфраструктурою. В Україні ж всі намагаються в першу чергу піднімати питання про відповідальність, штрафи, санкції і тд.
Покарання має бути відповідним ступеню провини. Тож в нас також має бути градація, система покарань. І працююча система, а не так, як зараз - людина отримує десятки штрафів за керування авто і не сплачує їх роками. Так порядку на дорогах не буде.
А тепер уявіть, що до цього долучається поток штрафів за порушення людей на самокатах та бордах? Наша виконавча система захлинеться. Тому я і почав з того, що проблема комплексна. Паралельно із запровадженням законодавчого регулювання, інфраструктурних рішень, системи покарань, важливо відладнати і систему стягування штрафів, і багато чого ще.
Пішоходам у цій ситуації я раджу розраховувати на себе і розуміти: людина за кермом самокату може бути небезпечною. При зіткненні постраждає більше пішохід. А поліція навіть не зможе оформити наїзд як ДТП. Тож бережіть себе і поки що обережно ставтеся до людей на гіроскутерах.
