Видео дня
Блог | О чем врут в Z-пабликах? Краткий обзор
#оркилгут
Россияне, которые уже неделю "никуда не отступают", Зеленский и дивизия "Мёртвая голова", натовские наемники в Изюме и мечты среднестатического маньяка из РФ.
Мы посмотрели, что происходит в российских Z-пабликах. И там, как обычно, достаточно материала, как минимум, для консилиума врачей-психиатров.
Во-первых, с периодичностью примерно в 10-15 постов в день, россияне никуда не отступают. Куча Z-авторов занимается отбеливанием позорного поражения "второй армии мира" в Харьковской области. Вариантов было множество, но наиболее интересными, конечно, были рассказы по теме "Так задумано было".
Далее текст на языке оригинала.
Апогеєм цього варіанту став пост чемпіона Чечні з бойового тік-току Рамзана Кадирова. Який вирішив "заспокоїти найбільш буйних та скептичних коментаторів".
"Під час проведення СВО ми ніде і нікуди не відступаємо", – впевнено написав він. Назвавши новини про відступ "вкидами та провокаціями Заходу". Чи готовий чемпіон Чечні з виразного декламування слів "Ахмат – сила!" особисто приїхати до Ізюма та показати, що ніхто нікуди не відступив, історія замовчує. Хоча ми всі знаємо відповідь, правда?
Цікаво, що, наприклад, володар прізвища, прямо протилежного його мерзенному голосу, Володимир Соловйов уже не говорить, що його "друзі в високих, чи то великих погонах" спростовують звільнення Балаклії та інших населених пунктів Харківщини. Чи то він нарешті позбавився уявних друзів, чи то друзі більше не відповідають на дзвінки.
Він повернувся до класики. Каже, що це все – війна проти НАТО. Навіть публікує відео, на якому військові, які говорять англійською, зривають прапор Росії та вішають український.
На думку Соловйова, це означає, що проти Росії "воює НАТО та весь колективний Захід". І… ну ми не знаємо, чи допомагає цей сеанс самозаспокоєння для людини, яка не може витримати і двох хвилин, щоб не заволати в мікрофон, але ну що ж. Нехай пробує.
Поряд із істерикою Соловйова розвиваються і інші класичні теми. Про те, як Росія "рятує українських дітей від бомбардувань західною зброєю". Та, ви не повірите, що "Росія ще нічого не починала". Так, вони твердять це й досі.
Ще однією топовою темою у схиблених на літері Z останнім часом були російські атаки на українську критичну інфраструктуру. Які, нагадаємо, почались після поразки на Харківському направленні.
Росіяни дуже радіють цьому, забуваючи, що ще недавно били себе копитом у груди з криками "Ми не б’ємо по мирним, ми рятуємо людей". Зрештою, ми вже давно знали про особливість пропагандистів РФ – вони можуть різко міняти покази приблизно раз на 10 секунд.
"Наразі саме час відкалібрувати максимально можливу кількість об'єктів інфраструктури супротивника від Львова до Харкова. Нехай сидять у затоплених містах по коліно в гівні, без електрики і з залізницями, що зупинилися. Лакшері-війна з інтернетом та теплими квартирами має канути в Лету", - пише один із пабліків. Ось такі от мрії автора, який ще 24 лютого писав, що Україна переможена.
Ну і дуже важливою темою за ці два дні став приїзд Володимира Зеленського до звільненого Ізюма. Від чого у російських пабліків так запалало, що заграву можна було би побачити, як мінімум, з МКС.
Головний меседж більшості – чому не було ракетного удару по Зеленському. Додатковий – "поруч з Зеленським у військового шеврон у вигляді мертвої голови. Ми ж казали, що українці – нацисти". Найсмішніше те, що задаючи ці запитання, самі ж росіяни себе заспокоюють тим, що вони просто "не такі, як українці", схоже натякаючи на власну милосердність. В цей момент десь активно перевертається у труні Йосип Сталін на пару з Гітлером.
Закінчимо цей огляд пафосним уривком з пафосної промови ще одного пропагандиста Антона Красовського:
Зараз кожен росіянин має вирішити на чиєму він боці.
На боці своєї країни, своєї землі, своєї віри. Майбутнього своїх дітей.
Або на боці страху, істерики, ворога.
Бачите, що наступ животворящий з ворогами робить?
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...