Новогодний хоррор: волна семейной агрессии накрыла Украину

Новогодний хоррор: волна семейной агрессии накрыла Украину

"Чоловік забив на смерть двох маленьких дітей своєї співмешканки"

"Сварка між колишнім подружжям: чоловік вдарив жінку ножем"

"Чоловік до смерті забив молоду дружину у присутності дітей"

Заголовки вітчизняних новин у свята більше жахають, ніж радують. Статистика нині поліції разюча - за перші 10 днів нового року лише у Києві зафіксовано 743 звернення щодо домашнього насильства. Це - частина реальної ситуації, бо у більшості жертви просто нікому не розповідають про своє горе.

Чому з року в рік цей кошмарний сімейний хорор повторюється знову і знову? Чому у свята, коли, близькі люди мали б проявити любов і турботу одне до одного, статистика злочинів росте? Причин багато: посилення агресії на тлі пандемії, наслідки надмірного вживання алкоголю, збідніння родини, побутові проблеми…

Але головна причина, як на мене, криється у глибинному ставленні всього суспільства і держави до насилля у родинах. "Б’є бо любить", "Не винось сміття з хати", "Та кому ти потрібна зі своїм "причіпом" - ці ганебні стереотипні фрази яскраво відображали суть нашого законодавства, що передбачало занадто м’яке покарання для родинного тирана. Ніколи держава не переймалася і питанням підтримки жертв насилля, їх захистом чи наданням тимчасово притулку.

Але зараз усе почало змінюватися. Більше року в Україні діє закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Тепер відповідальність стала дійсно суттєвою, а не формальною, як раніше.

Насильством визнано не лише побиття, але й інші види тиску та моральних знущань над людиною - психологічних, економічних чи сексуальних. А замість штрафу тиран може отримати арешт до півроку, громадські роботи до 240 годин, обмеження волі до 5 років чи позбавлення її до 2 років!

А Жіночий рух "ЗА МАЙБУТНЄ" ще й започаткував всеукраїнську ініціативу з відкриття мережі притулків для жертв насилля. У цих центрах постраждалі від домашнього насилля отримають прихисток, психологічну, юридичну допомогу та соціальну реабілітацію. Наші фахівці напрацювали пакет усієї необхідної проектної документації та розробили покроковий план, який допоможе місцевим радам створювати у громадах ці кризові центри. Нині законодавство саме на них покладає цей обов’язок і у бюджеті-2021 виділені відповідні кошти.

Ми взяли на себе зобов’язання не лише надавати методологічну допомогу і детально консультувати владу будь-якої громади про цей процес, а й розгортаємо активну агітаційну кампанію через наших депутаток у радах щодо необхідності створення кризових центрів. Днями ми провели вебінар на цю тему і уже отримали десятки запитів на таку методологічну підтримку з різних куточків України!

Хочу звернутися зараз до керівників усіх громад з закликом користуватися нашими напрацюваннями і робити благе діло для своїх земляків. Бо у більшості постраждалим від насилля більше ні на кого покластися у цьому світі! А ви, можливо, і є їхня остання надія і шанс вирватися на свободу!

Разом ми зможемо подолати родинне зло, яке руйнує сотні тисяч українських сімей та щомісяця пише свою криваву статистику…

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Украинанасилие