Блог | Мовне питання і фейсконтроль: "маркетинг по-українські"

Навіть якщо нам здається, що це не так, ми майже всі, хто користується соціальними мережами, стаємо учасниками процесу продажі-покупки. Мабуть багато хто звернув увагу на зростаючий агресивний маркетинг, коли мало не через один-два дописи у стрічці з`являються рекламні пости з посиланням на сторінки виробників/продавців різних товарів та послуг, пише Олена Добровольська для Enigma.

Але цікаво в даному випадку інше. Особливості комунікації між потенційним покупцем цих товарів та послуг та, власне, продавцем. На кого вона розрахована, ця комунікація? Як вона будується? На яких принципах?

Засмучує кількість випадків, коли вона, тобто комунікація, будується на жлобстві і принциповій відмові враховувати запит аудиторії. Мене зараз звинуватять у тому, що я роздмухую так зване "мовне питання", але не говорити про це не можна.

Читайте: Балерун погорілої "новоросії"

Поки що, за минулий рік особисто я відмітила для себе лише декілька позитивних випадків, коли власник бізнесу замислився над тим, в якій країні він працює і як саме вона називається. Йдеться навіть не про патріотизм зараз, хоча і це важливий момент у бажанні чи не бажанні споживати той чи інший товар або послугу. Так вже склалися обставини, що без політично-військового аспекту не вийде. Йдеться про елементарний здоровий глузд і про повагу. Складається враження, що деякі власники бізнесу впевнені, що роблять велику послугу українському ринку, що заробляють тут гроші. Частково це так і є, адже в наших реаліях тут багато підводних каменів і навіть небезпеки. Враховуємо, що в системі держава гнобить підприємців, а ті, в свою чергу, часто і густо гноблять свій персонал і покупців.

Читайте: Чорна книга пам`яті: "За что я рискую? За 30 тысяч рублей?"

Якщо ти чимось незадоволений, не скажу що завжди, але часто, тебе ткнуть носом у те, що ти заважаєш заклопотаним людям нести у цю невдячну країну розумне, світле і вічне (табличка "сарказм"). Щойно ти ставиш запитання, а де українська версія інтернет-магазину в Україні, де, можна припустити, як мінімум половина розмовляє українською (табличка "сарказм"), як починається щось страшне. Тебе винуватять у всіх смертних гріхах, тебе назвуть "рагулем", тебе (о, який жах!) – назвуть "націоналістом" (ніби це щось погане). Підтримають образливі коментарі на твою адресу. І навіть власноруч напишуть розлоге простирадло тексту про те, яка ти наволоч, що вимагаєш якось особливого ставлення. Порахуйте, скільки рекламних сторінок, які продають мішки, схожі на сукні, "все по 1500 гривень", ведуться українською мовою? Хочете і надалі жити у паралельному світі? То живіть, але цей світ називається росія і має трохи іншу геолокацію.

цей скрін був розміщений на сторінці блогу Рагу.лі і поділив аудиторію навпіл. Захисники Альони вважають, що благодійність це привід для того, щоб ображати україномовних

Або від мовного питання перейдемо до такої штуки, як фейс-контроль. Кожного разу, коли стається якийсь скандал з охороною у якомусь закладі (а ще коли цей скандал був, наприклад, не один, а ціла низка), виникає один і той самий аргумент – ми маємо право обирати клієнта.

це один з клубу свідків нічного клубу True Man, куди охорона не пустила запрошених в Одесу авторів книжок Мартіна Бреста, Костянтина Чабали. Ремарка - відвідувачі не були вдягнені у камуфляж. Це реакція на мій коментар на сторінці клубу. Мене звинувачують у непрофесіоналізмі і травлі.

це сама відповідь клубу на обурення у них на сторінці. Висновки робіть самі. Окрім того, з іншими коментарями можна ознайомитись на самій сторінці закладу.

Так, мабуть. Але залишаються незрозумілими тоді камлання на сторінках соціальних мереж, коли оці заклади в своєму священному праві раптом ображаються на зворотній зв`язок від аудиторії. "Ви навіть не були в нашому клубі!" Ну, дякуючи вашій охороні, вже мабуть і не будемо. І ось багато разів прокатило, а в якийсь момент ви нарвались на тих, хто має тисячну аудиторію і свої фанклуби читачів. Вам не подобається їх реакція? Вийдіть в Фейсбуку і ніколи не вертайтесь, адже саме так ви зможете уникнути "травлі". За все треба нести відповідальність, у тому числі і за свій вибір не пускати людей за зовнішньою ознакою чи навіть краще – за фізіологічними особливостями (зріст, статура, тощо). Треба нести відповідальність за те, що ви потім натякаєте аудиторії, що вона в лайні, а ви в білому і не дивуватись, коли вас за це пошлють дуже далеко. Треба нести відповідальність, за те, що ви не знаєте, або не хочете знати елементарних правил робити з рекламаціями, які розумний власник бізнесу обертає собі на користь, а не розумний – навпаки. І замість того, щоб скликати ботів на свої сторінки для противаги обуреній аудиторії, можна вирішити питання швидко, просто знявши корону.