Блог | Люди до сих пор не понимают, что это война не просто за Крым или Донбасс

Мене дивує, як багато не дурних людей не розуміє, про що ця війна.

Це не просто війна за Донбас, за Крим, за контроль Чорного моря. Це війна на знищення.

І коли ви говорите про права людини, про якісь європейські норми співіснування культур і народів, ви дупля не ріжете, що відбувається. Більше того, ви відкриваєте свій рот, щоб ним говорила росія. Через ваш рот московити розказують, що не можна чіпати велику руску культуру, бо це ж варварство. Що не можна дискримінувати за національною та мовною ознакою. Що ми не можемо так робити, бо ми ж не такі, як вони!

А в той час, коли високочолі українські інтелектуали в білих польтах захищають свою зросійщену ідентичність, орки просто ху@рять все, що хоч віддалено нагадує українське. Ув'язнюють за українські книжки, за коменти в підтримку України, пишуть доноси на маленьку дівчинку, яка прийшла в школу в жовтій юбці та синій блузі.

І коли ви розказуєте, що в паспорті ви Кірілл з двома л, то спробуйте записатися на росії Дариною чи Миколою. В кращому випадку скажуть не вимахуватися і записатися "чєловєчєскім" іменем Дарья, в гіршому - здадуть в ФСБ і ви сядете. Тобто, в них такої проблеми немає взагалі, бо все українське під повною забороною.

Як би це не було спокусливо, війни на виживання не виграють у білих рукавичках. Якщо ми будемо думати, що московське толерувати, а що ні, поки вони тотально нищать все українське, ми приречені. Наші ж внуки, вирощені на російських ютубах, підпишуть чергову Переяславську раду і всі, хто вже лягли і хто ще ляже, ляжуть марно.

Тому як би вам не хотілося надіти біле пальто гуманіста, як би не тиснула власна ідентичність, думайте. Війни на знищення виграються не так.