Блог | Лихо казкових масштабів: чому жлоби переможуть
Роздуми про високі технології та фронтирних жлобів.
Найбільш прогресивні й технічно розвинуті суспільства вже зараз активно шукають відповіді на питання, що постануть перед людством у найближчому майбутньому. Гарний тому приклад – серіал "Чорне дзеркало", в якому моделюються ситуації, пов'язані з новими технологіями і новою етикою. У той час як вітчизняні елітарії тримають по маєтках реальні клумаки з паперовим баблом (це стратегія), а народ завзято гризе соняшникове насіння по ранкових маршрутках (це доля).
Однак, не варто недооцінювати олдових технологій, до яких ми крепко звикли, а західний світ уже встиг підзабути. На прикладі однієї із серій "Чорного дзеркала" розберемо недоліки цифрових методів і переваги віковічної кмітливості над ними, пише Іван Семесюк для Yabl.
У цій серії змодельовано неприємну ситуацію, де один британський божевільний айтішнік, чи щось таке, за допомогою компутерної магії підкорив своїй нехорошій волі штучних комах, а саме бджіл. За сюжетом люди були вимушені терміново розробити і випустити в біосферу цих бджіл, аби вони запилювали квіточки, бо натуральні комахи чомусь передохли, а це загрожувало екологічним лихом казкових масштабів. Ну, оце ж усе зашибісь – лихо не настало. Ці штучні бджоли цілком автономно літають собі згідно з програмою, у просторі орієнтуються через простий, але надійний візуальний детектор. І тут означений вище паскудник вліз якимось чином у програмне забезпечення цих комах та й почав ними мочити людей. Спочатку вибірково, а потім масово, бо бджоли впізнавали жертву по мармизі через детектор. У свою чергу британська кіберполіція колупалася в кодах, ламала якісь файли, ховала жертв у хитрих схованках, але комахи все одно знаходили їх і вбивали. Бо впізнавали по мармизі.
Читайте: Отравителей Скрипалей возможно уже нет в живых. А нас ждет продолжение сериала
Драматургія в цій серії могутня, все дуже цікаво і технологічно. Комах подолати не вдалося, апокаліптичну мораль витримано. Ну я подивився на все це діло, покурив і подумав – а чому це кіберполіція не здогадалася вдіти на голови жертв КУЛЬКИ? Звичайні кульки з магазина, щоби не було видно мармизи, а бджоли не змогли впізнати нещасних. Це ж дуже очевидний хід! Тобто кіберполіція борола проблему в межах цієї ж проблеми методами, що самі по собі невідривні від неї. А про звичайний кульок на голові навіть не подумали, бо це виходить за рамки тамтешнього культурного коду в принципі. Тут явно запахло цивілізаційною катастрофою, бо втрачено життєво важливий досвід. Та й біс би з ним, але висновок я зробив наступний.
Одного разу на Землю нападуть анунаки з космосу, що прилетять на літаючих тарілках і розженуть усю цю високотехнологічну англосаксонську кодлу к чортам. Розженуть легко і сміючись у свої холодні зябра, бо до ануначних технологій англосаксам як до церкви рачки. Це ясно. Але у вирішальну мить на сцені з'явиться запорошений автобус, повний наших фронтирних жлобів, які просто заб'ють анунаків, як скажених свиней, тупо кирзяками. І на цьому все закінчиться, бо антикирзячного захисту в анунаків нема, не передбачено еволюцією. Захист є тіки від лазерних променів і флешок.
Тим часом, поки цивілізація приходитиме до тями після стресу, фронтирні жлоби засіють місце галактичної битви лісом-кругляком, зверху засиплють бурштином та ріпаком, а найавторитетніший зі жлобів ще й насре посередині. А найкмітливіший те гівно вкраде, складе в АТБшний кульок і продасть на базарі лоху.
Моралі нема. Це все.
