Хто захистить українські школи від коронавірусу?

Хто захистить українські школи від коронавірусу?

З 1 вересня заклади загальної середньої освіти відновлюють свою роботу у всіх регіонах, що не входять до так званої "червоної зони" епідемії COVID-19. Здавалося б можна радіти, бо дистанційне навчання мало стільки суттєвих вад, що фактично втрачало усякий сенс. Проте, давши "зелене світло" учбовому процесу, держава не дуже перейнялася захистом учнів та вчителів від коронавірусу. Точніше тим, за чий рахунок цей захист буде забезпечений.

Кабінет міністрів поклав на місцеве самоврядування обов’язок забезпечити школи масками, антисептиками та дезінфекційними засобами. Ті, у свою чергу, спустили рознарядку директорам шкіл, не виділивши на це жодної копійки. Адже в місцевих бюджетах коштів на такі непередбачувані витрати немає. В результаті ми знову отримали масові побори з батьків. Коли по списку на 1 вересня з них вимагають забезпечити школу усіма тими засобами безпеки, які теоретично мала б надати держава.

Не підкріплені матеріальними ресурсами розпорядження чиновників призведуть до трагічної ситуації в українських школах.

По-перше, за рахунок постійних поборів з батьків купувати маски, антисептики та дезінфектори не вдасться. Рано чи пізно вони просто збунтуються і це лише посилить і без того значну соціальну напругу в суспільстві.

По-друге, потреби не обмежуються цими засобами. На час пандемії школам потрібне посилене прибирання приміщень, а отже додатковий технічний персонал, на зарплати якому також немає коштів. Можливо, ми дійдемо до того, що самі учні та вчителі будуть по черзі прибирати класи, коридори і туалети.

По-третє, відсутня налагоджена система тестувань вчителів на COVID-19. Між тим, вони будуть як розповсюджувачами так і головними жертвами інфекції. Адже саме люди старшого віку мають найбільш тяжкий перебіг хвороби. Наразі 30% українських вчителів – це люди у віці 40-49 років, 12% педагогів взагалі за 60 років. Життя будь-якої людини цінне і має бути захищене. Особливо якщо мова йде про фахових вчителів, які в Україні на вагу золота. Між тим, сьогодні ні законодавство, ні накази МОЗ не вимагають від педагогів медоглядів. Тобто влада просто підставляє їх під удар та "умиває руки".

Наразі небайдужим людям, особливо батькам та вчителям, треба "бити у всі дзвони". Українська школа вже у вересні може стати розсадником коронавірусу з відповідними наслідками для усієї країни. І тоді ті 2,5 тис. щоденних хворих, які сьогодні фіксує МОЗ, будуть здаватися нам ще квіточками.

Жіночий рух "За майбутнє!" пропонує не чекати такого розвитку подій, а реагувати на випередження.

Для цього потрібно:

  • Здійснити розрахунки, скільки коштів необхідно на кожну школу, аби у вересні-грудні 2020 року забезпечити їх захисними засобами.

  • Верховною Радою ухвалити зміни до Державного бюджету, аби ці кошти дійшли на місцевий рівень до кожного навчального закладу.

  • Силами МОЗ та МОН організувати регулярне тестування педагогів, аби вчасно виявляти носіїв вірусу та ізолювати їх від колег та учнів.

Таку позицію слід негайно усіма силами доносити до влади, інакше крайніми знову зроблять директорів шкіл. Між тим, як справжні винуватці розповсюдження коронавірусу в навчальних закладах залишаться безкарними.

Державі час чітко розставити пріоритети, де безпека дітей і вчителів має бути на першому місці. І якщо хтось з високих чиновників цього не розуміє, то їм слід про це рішуче нагадати.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

УкраинаШкола 2020КоронавирусКарантин в Украине