Блог | Гениальный Иван Кавалеридзе – автор первых памятников нетрадиционного Тараса Шевченко

Историки до сих пор называют две даты рождения знаменитого украинского скульптора, кинорежиссера, драматурга и сценариста Ивана Петровича Кавалеридзе – 13 и 14 апреля 1887 (1 апреля по старому стилю).

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

З огляду на це, вирішив нагадати про історію створення та долю перших памʼятників Тарасу Шевченку авторства Івана Кавалерідзе.

Загальновідомо, що ПЕРШИЙ в Украіні та другий у світі памʼятник Тарасу Шевченку (перший встановлено в Казахстані (Форт-Олександрівський) ще в 1881 році та знищено в 1920 році) було встановлено на території садиби українських підприємців, меценатів і просвітників Алчевських в Харкові в 1900 році.

Після банкрутства та самогубства чи вбивства Олексія Алчевського (це для окремої теми досліджень) його сімʼя продала садибу з памʼятником і його було демонтовано, а пізніше повернуто родині.

Тож в часи проголошення НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ в 1918 році на її території не було ЖОДНОГО ПАМʼЯТНИКА Тарасу ШЕВЧЕНКУ. Здійснити ініціативу моїх земляків із Золотоніського земського зібрання, які в 1904 році розпочали збір коштів на встановлення памʼятника Шевченку до 50-річчя з дня смерті (10 березня 1911 року) та 100-річчя з дня його народження (9 березня 1914 року) в Києві, російські украіножери на чолі з сумновідомим Столипіним та київські російські націоналісти не допустили. Натомість, щоб остаточно заборонити спорудження памʼятника Шевченку в історичному центрі Києва, біля Михайлівського собору, було терміново споруджено тимчасову бетонну модель монументу княгині Ользі, а кошти для цього надав сам цар Микола II. Тож після заяви тодішнього міського голови Києва Дьякова про те, що "кавалер" (тобто Шевченко) повинен поступитися місцем "дамі" (тобто княгині Ользі), в серпні 1911 року памʼятник з Ольгою з центрі та Кирилом, Мефодієм і Андрієм Первозваним по боках, було відкрито за присутності Миколи II.

Цікаво, що серед групи авторів цього монументу був і 24-річний Іван Кавалерідзе.

Коли в 1919 році більшовики захопили Київ, памʼятник княгині Ользі знесли і на його місці встановили погруддя Шевченка із гіпсу авторства Бернарда Кратка, яке вже невдовзі знищили білогвардійці. Кажуть кияни прозвали цей недовговічний витвір "Шевченко на броневику".

Тож офіційно ПЕРШИЙ памʼятник Тарасу Шевченку було відкрито 27 жовтня 1918 року в Ромнах. Ініціативу проявили роменські залізничники, які попросили свого земляка Івана Кавалерідзе здійснити цей задум. Вважається, що цей оригінальний за формою памʼятник було встановлено на тому ж місці, де в 1845 році стояв намет Тараса Шевченка, який приїздив тоді на Іллінський ярмарок в Ромни.

Важливо також, що відкриття памʼятника перетворилося на масове всеукраїнське свято, на якому від імені керівника нашої Держави, Гетьмана Павла Скоропадського виступив єсаул Н. І. Блаватний.

Другим памʼятником Тарасу Шевченку авторства Івана Кавалерідзе став унікальний монумент в стилі конструктивізму, який було вставновлено в Полтаві 12 березня 1926 року.

Одразу ж за ним, в цьому ж 1926 році, подібний оригінальний памʼятник Тарасу Шевченку в стилі кубізму авторства того ж таки Івана Кавалерідзе було відкрито в Сумах. Проте, як пишуть краєзнавці, за вказівкою Хрущова місцеві чиновники в 1956 році дали вказівку знищити цей нетрадиційний монумент. Сучасники згадують, що його "розбили в пух і прах відбійними молотками".

Тож із трьох оригінальних памʼятників нашому національному Пророку роботи знаменитого скульптора Івана Кавалерідзе на історичному місці зберігся лише монумент у Полтаві. Бетонний памʼятник в Ромнах в 1982 році було замінено на бронзову копію, а оригінал можна побачити на Андріївському узвозі в Києві біля Музею Івану Кавалерідзе.

Монумент в Сумах було знищено, а нині є ініціатори його відтворення та повернення в місто.

Памʼятаємо нашу історію!

Шануємо нашу культуру!

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...