УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергей Гайдук
Сергей Гайдук
Командувач ВМС ЗС України 2014 – 2016 роки

Блог | Генерали піщаних кар’єрів. "Забуті імена" анексії Криму

Генерали піщаних кар’єрів. 'Забуті імена' анексії Криму

Протягом трьох років ми звикли, що в анексії Криму звинувачують Росію та її керівництво. Але в постанові "Анексія Криму" є актори другого плану з конкретними прізвищами та іменами, які зіграли свої ролі в сценарії, написаному Кремлем.

Видео дня

Та от що цікаво, якщо одні актори - "агенти Кремля" є фігурантами кримінальних справ і робляться спроби, хоча б їх заочного засудження, вони є об’єктами санкцій, то інші "заблукали і в пам’яті, і в часі".

Давайте спробуємо згадати як формувались "збройні сили Криму" і хто ж вони "генерали піщаних кар’єрів", фоном для яких були "заблукалі" в Криму близько 12 000 спецназівцями та десантниками ЗС Росії.

Читайте: Болото без дна. "забуті імена" анексії Криму. (продовження)

Вале рій КУЗН Є ЦОВ"міністр оборони Криму" в уряді Сергія АКСЬОНОВА. Генерал-майор запасу.

Він двічі "входив в одну і ту ж річку": перший раз – в 90-х, коли за пропозицією віце-президента РФ Олександра РУЦЬКОГО, Валерій КУЗНЄЦОВ погодився обійняти посаду "міністра оборони Криму". Тоді, підтримку цього дійства здійснювали РДК (від автора – "Республиканское движение Кр ыма ". Після заборони КПРС, РДК стало штабом антиукраїнської боротьби в Криму) та озброєні російські козаки, а другий – в 2014-му.

"Джина, якого випустили з пляшки", нажаль так і не змогли повернути зворотно (від автора – окремі рядки його послужного списку:

з 1990 по 1992 рік – командир 32 армійського корпусу (м. Сімферополь);

у липні 1992 року звільнився з лав Збройних сил. Відмовився приймати присягу на вірність українському народові;

з 1992 по 1994 рік – депутат Верховної Ради АР Крим;

з лютого по квітень 1994 року – помічник президента АР Крим з військових питань;

з квітня по травень 1994 року – міністр внутрішніх справ АР Крим;

у 1994 році переїхав жити до м. Москва).

8 березня 2014 року КУЗНЕЦОВ на чолі "самооборонівців" організував захоплення військового комісаріату АР Крим, який в подальшому було перетворено у місце утримання, позбавлених волі, українських патріотів.

Читайте: Анексія Криму: "забуті імена "агентів Кремля"

КУЗНЕЦОВ організовував блокування військових частин в Криму та їх силове захоплення, а "військова операція" по захопленню готелю "Москва" ввійде в підручники по "віджиму" нерухомості та придушення свободи слова. Ось як описують це журналісти – "В Симферополе в гостинице "Москва" несколько групп людей, вооруженных автоматами Калашникова, заблокировали один из этажей.Когда они ворвались, в холле гостиницы появился "генерал КУЗНЕЦОВ", который представился главой Минобороны Крыма. Он сообщил, что люди с автоматами – это "вооруженные силы Крыма", они здесь появились "по ложному вызову", и что в действительности ничего не происходит".

За виключенням одного – у журналістів, які знаходились в готелі, забрали флеш-карти та били прикладами автоматів по камерам, заважаючи професійній діяльності. До них застосували фізичну силу та погрожували всіх розстріляти.

Цікава статистика, як і в 90-х, КУЗНЄЦОВ обіймає посаду короткочасно. А що далі?

Ну, "не ростуть рози на болоті", стандартний варіант – штаб руху "Новоросія" з ритуальною функцією вручення грамот та подяк від Сергія АКСЬОНОВА "за проявленные, при выполнении специальных заданий по защите независимости Республики Крым, отвагу и мужество".

Читайте: Анексія Криму. А чи був шанс зберегти територіальну цілісність України?

Згадаймо хронологію подій березня 2014-го.

1 березня 2014 року

Сергій АКСЬОНОВ прийняв рішення про тимчасове перепідпорядкування безпосередньо собі кримських з'єднань і частин МВС, СБУ, ЗС, МНС, флоту, податкової служби, прикордонників. Він наголосив: "всім командирам виконувати тільки мої накази і розпорядження, незгодних прошу залишити службу".

02 березня 2014 року

Контр-адмірал Денис БЕРЕЗОВСЬКИЙ зрадив військовій присязі, українському народу і державі, після чого Сергієм АКСЬОНОВИМ був призначений командувачем не існуючих "ВМС Криму".

У прямому ефірі кримських і російських телеканалів Денис БЕРЕЗОВСЬКИЙ склав присягу "на вірність народу Криму і Севастополя".

02 березня 2014 року

Сергій Аксьонов оголосив, що на базі ВМС України, які базуються на Кримському півострові, будуть сформовані "ВМС Криму" з утриманням за російськими законами.

03 березня

Проросійські ЗМІ активно тиражували заяву Сергія АКСЬОНОВА про створення "ВМС Криму" та перепідпорядкування ВМС України. Денис БЕРЕЗОВСЬКИЙ подається у даних ЗМІ, як герой який "…отказался выполнять приказы министра обороны Украины Игоря ТЕНЮХА".

Призначення Валерій КУЗНЄЦОВ"міністром оборони Криму" в уряді Сергія АКСЬОНОВА.

10 березня 2014 року

ВР Криму наділила Сергія АКСЬОНОВА повноваженнями верховного головнокомандувача "збройними силами автономії і Севастополя". Він зазначив, що рішення про формування армії Криму прийнято у зв'язку з наявністю на території автономії незаконних збройних формувань (від автора – Яких? Кого мали на увазі?). Загальна чисельність "кримської армії" до референдуму досягне 1,5 тис. чоловік. Крім того АКСЬОНОВ підтвердив, що в перспективі планується створення "ВМС Криму", зазначивши, що в разі приєднання Криму до РФ, сухопутні війська і флот увійдуть до складу збройних сил РФ.

Сергій АКСЬОНОВ також заявив, що якщо за підсумками референдуму Крим стане частиною РФ, військовослужбовці ЗС України, що знаходяться на території Криму, повинні будуть або покинути територію автономії, або увійти до складу "збройних сил республіки".

Гучні назви – "збройні сили Криму", "міністерство оборони Криму", "ВМС Криму", а хто і що за ними стоїть? На кого була розрахована ця гра? Як вони могли функціонувати при відсутності жодних керівних документів, які б регламентували статус, структуру, організацію та порядок діяльності?

Складається враження, що "самопровозглашенные атаманы" сформували "збройні сили Криму" без військ, "міністерство оборони Криму" – в особі одного міністра, ну і "ВМС Криму" – без кораблів та моряків.

Тому і не дивно, що стиль діяльності цих "фейкових структур" нагадував бандитські 90-і – вбивства, погрози, викрадення та знущання над людьми, шантаж та обіцянки кращого життя у разі зради. Глашатаї АКСЬОНОВА – Юрій ЖЕРЕБЦОВ (від автора – Юрій ЖЕРЕБЦОВ, представник верховного головнокомандувача "збройних сил Криму і Севастополя") та Володимир МЄРЦАЛОВ, протягом березня, переміщались по Криму з папірцями у вигляді наказів, які були написані в безграмотно-некоректній формі, щоб зробити чергову спробу "витіснити" українських моряків із Криму. Ось один із них, який був вручений Юрієм ЖЕРЕБЦОВИМ 17 березня, за день до штурму штабу Південної військово-морської бази.

Ролі мєрцалових, жеребцових та кузнєцових в театрі абсурду та протиріч під назвою "збройні сили Криму" зрозумілі, а от зробити з заступника головнокомандувача ВМФ РФ Олександра ФЄДОТЕНКОВА головного інвентаризатора кримського майна? Явно перебір!

Закінчуючи кримську рубрику хотів би наголосити, що потрібно знати, пам’ятати та періодично згадувати історію. Вона повторюється для тих, хто не робить висновків з неї. І не завжди має хороший кінець. Тому й виходить як у народній мудрості "Гони чорта в двері, а він залізе у вікно в образі праведника".

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...