Блог | Дроздов прорвав блокаду з "рускіми"

Міжнародні організації визначають націю як групу людей, об’єднаних історією, звичаями, дотриманням певних законів і мовою. Після відкриття генетиками гаплогруп і встановленням, що "чистокровних" націй нема, а всі нації становлять суміш з різної кількості і в різному співвідношенні гаплогруп, на головну, якщо не єдину, ознаку нації виходить мова. Так, наприклад, німці генетично в значній мірі є носіями кельтської гаплогрупи і германцями кельтів зробила німецька мова. Ще більш красномовним прикладом є нація угорців. Серед угорців не виявлено жодного відсотка фінських генів, але вони спілкуються угро-фінською мовою, що власне і дає підстави відносити їх до угро-фінів.

Цей короткий мовно-генетичний вступ має пояснити допитливому читачеві чому Юрій Романенко та йому подібні "російськомовні українці" є рускіми, а відтак приналежними до звичайної гарної національної меншини. Це визначення є важливим з огляду на те, що пан Романенко у своїх коментарях говорить про порушення Остапом Дроздовим його, Романенка, прав людини. Тож ситуацію на телеканалі ZIK слід розглянути через призму мовних норм виписаних у міжнародних законах та поки що чинній редакції Конституції України. Принагідно також розтлумачу, що за довгим словосполученням типу "я – русскоязичний украінєц, етнічєскій украінєц" стоїть чітке юридичне визначення – "громадянин України". Теж саме стосується і вислову "політична нація". А мовний конфлікт є конфліктом міжетнічним (міжнаціональним), а не громадянським і відповідно має застосовуватись термін "національна меншина".  

Читайте: Ваша мова робить мою країну країною "русского міра"

Найбільш повно мовні права національних меншин виписані в "Рамковій конвенції про захист національних меншин". Для нашого випадку відношення має частина 2 статті 10: "У  місцевостях,  де  традиційно  проживають   особи,   які належать  до  національних  меншин  або  де  вони складають значну частину населення,  на прохання таких осіб і  якщо  таке  прохання відповідає реальним потребам,  Сторони намагаються забезпечити, по можливості, умови, які дозволяють використовувати мову відповідної меншини  у  спілкуванні  цих осіб між собою та з адміністративними властями.".

Руска національна меншина зверталася з проханням дозволити їм спілкуватися між собою своєю мовою? Ні. Дозвіл хтось давав на спілкування рускім між собою своєю мовою? Ні. Тож русскіє в Україні не мають права спілкуватися своєю мовою між собою.

Допитливий читач зауважить, що Романенко намагався спілкуватися не з представником своєї меншини, а з українцем і ця норма на даний випадок не поширюється. Саме тому тепер слід ознайомитися з мовними правами українця Дроздова і почнемо з Конституції.

Читайте: Дроздов, ты - провокатор или дурак?

Пан Романенко теж знає статтю 10 Конституції, але чомусь вважає, що вислів "в усіх сферах суспільного життя" не стосується засобів масової інформації. Ця типова свідома омана притаманна для українофобів усіх мастей і їхніх холуїв з числа дуже промовно налаштованих депутатів у купі з іще більш промовними керівниками "громадських організацій". Хто не зрозумів – я про мовні закони і законопроекти де встановлюються квоти на українську мову відмінні від 100%.

 Жорсткі рамки функціонування мов національних меншин у Рамковій конвенції про захист національних меншин прописані не випадково. Вони є наслідком Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Адже жодна  людина  не  може  бути приневолена до примусової чи обов'язкової праці. Хто змушений на свідомому чи підсвідомому рівні щодня робити дармовий синхронний переклад з рускої мови на українську має поцікавитися у професійних перекладачів вартістю і важкістю цієї роботи. Примусом є і вивчення чужої мови. А "пані маєш?" чи не маєш пані – це втручання в особисте життя. Хтось не згоден? Так, усі згодні бо вивчення чужої мови є особистою справою людини. І застосування вивченої чужої мови теж є особистим життям.

Слушне зауваження, що пан Романенко теж людина слід повернути до високого і почесного статусу "національна меншина". Мовні права тут, звичайно, дещо менші від українських реалій, але мають нацмени і великий плюс у виді обов’язків прописаних у згаданій Рамковій конвенції. Наприклад, стаття 20 зобов’язує нацменів поважати національне законодавство та права інших осіб,  зокрема тих,  що складають більшість  населення. А без такої поваги будь-який гарний представник будь-якої гарної національної меншини перетворюється в бридку українофобську наволоч.

Читайте: Остапа понесло?

Ситуація з мовними правами українців в Україні надзвичайно вдало описується висловом Джавахарлала Неру "Інтелігенція, вихована окупантом, є головним ворогом власного народу". Ну нема кому усвідомити приналежність українців до людей, а ще важче усвідомити, що українці мають мовні права і практично неможливо усвідомити, що русскіє і їх мова не є чимось особливим і привілейованим. Власне Остап Дроздов самотужки прорвав багатолітню блокаду мовно-правового сегменту стосунків українців з рускими. Він фактично перший хто спромігся перед широким загалом поставити руского і його мову на належне по закону місце особи приналежної до національної меншини.

До речі. Розривати дружбу на фейсбук-сторінці (я не про себе бо не був і не є френдом пана Романенка) через конструктивні зауваження – це тягне на дошкільний вік. Фуй, як не солідно і не розумно. Хоча інформація від пана Романенка про початок відвідання ним курсів української мови свідчить, що резерви солідності і розуму ще не вичерпані.