Олександр Івашков
Олександр Івашков
Громадський діяч, голова ГО "Твій шлях"

Блог | Громадські активісти б’ють у набат: наша нація на порозі вимирання

13,6 т.
Громадські активісти б’ють у набат: наша нація на порозі вимирання

У 21-му столітті, коли ми загралися в толерантність, коли приміряємо новомодні європейські цінності, волаємо о правах ЛГБТ спільноти, ми зовсім не звертаємо уваги, що українці, як нація, впевненими кроками йдуть шляхом вимирання – про це говорять громадські активісти, які об’єдналися разом із представниками майже всіх церковних конфесій, щоб провести Ходу на захист прав дітей і сім’ї. Хода, яка за словами активістів, має стати відправною точкою для загальної боротьби за майбутнє нашої країни, нашої нації.

У 1993-му році, згідно даних Державної служби статистики України, населення країни сягнуло свого максимального показника, який склав 52,2 млн. осіб. А далі, далі почалося відкочування в сторону зменшення населення і вже станом на 1 квітня 2017 року населення впало до позначки 42,5 млн. осіб. Тобто майже десятимільйонне скорочення за якихось 14 років! Якщо ми далі будемо йти такими ж темпами, то неважко підрахувати, коли населення України щезне остаточно. Але ж немає ніяких тенденцій запобігання цьому: українці в своєму загалі не хочуть народжувати. І тут питання не лише в незадовільному рівні життя, не впевненості в завтрашньому дні, але і в елементарному небажанні обтяжувати себе дітьми, змінювати спосіб життя. Родини, якщо і народжують, то часто зупиняються на одній дитині. Але ж, щоб нація відтворювалася, існує мінімально допустимий коофіцієнт по країні – 2,1 дитина на жінку. Все що менше – призводить до скорочення населення. Наш показник народжуваності – 1,5. А ще не забувайте про війну на Сході, збільшення смертності…

Звісно, що неможна народжувати лише тому, що так треба – насправді це комплексний процес власного усвідомлення і бажання мати дитину, створювати міцну родину. А для цього часто потрібно просто починати по-іншому сприймати різні речі, по-іншому сприймати подружнє життя, по-іншому розуміти батьківство, а не під призмою зовнішніх тенденцій і моди. І це має бути комплексна робота по всій Україні, об’єднання багатьох зусиль, інакше ситуацію не змінити. Тим паче одного бажання народити також мало – потрібне розуміння, як виносити дитину, як її потім виховати, як створити міцну, сильну родину. Не розуміння іноді елементарних речей, поверхневе ставлення до батьківства, призводить і до пологових травм, і до відмови від дітей (збільшення сирітства), і до розлучень. Тому реалізація якісних просвітницьких програм для родин, можливість отримання безкоштовних консультацій при дієвій соціальній рекламі - має стати ваговим засобом боротьби в напрямку захисту дітей і сімей. Тому що, наприклад, можна скільки завгодно боротися з проблемою сирітства в Україні, реформувати порочну систему інтернатних закладів, але якщо не звертати уваги на першопричину сирітства, то це є шляхом у нікуди.

3-го червня про проблематику заявили вголос, коли на вулиці Києва вийшли кілька тисяч людей на сімейну ходу, щоб стати на захист своєї родини, своїх дітей, стати на захист життя. На цій ході відбулася також дуже цікава річ, коли на неї вийшли і представники майже всіх церковних конфесій. І не тільки християнських: разом з християнами (католиками, греко-католиками, православними, протестантами, представниками Вірменської Церкви), йшли мусульмани! І всі священнослужителі різних релігій також і на імпровізованій сцені стояли разом, разом наголошували про спільну проблему – проблему, яка об’єднала всіх. Що це, як не саме справжня єднання церков, єднання вірувань?! І це є теж важливим надбанням ходи, коли заради спільної ідеї поєднується здавалось би не поєднане!..

Єднання релігійних і громадських організацій, єднання звичайних людей – є першим кроком на шляху подолання проблеми. Як вже зазначалося вище, дана хода, за словами організаторів, має стати не разовим заходом, а відправною точкою до комплексних цілорічних заходів, які будуть направлені на захист прав дітей та сім’ї, розголос проблематики. Бо одинокий викрик, не отримавши підтримки і розголошення, потоне у відлунні та буде забутий.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...