Про моїх "улюблених" малоросів поміж нас - це трохи довга історія про нічне добирання додому з рандомними людьми і дивними діалогами.
Після благодійного заходу пізно вертався додому разом з сімейством Ліпатових. На Героїв Дніпра замовили таксі uber'а за притомну ціну (на відміну від місцевих таксистів, які заломили стартовий цінник у 320 грн з Героїв до Видубичів). Першим сідаю у Форд:
- Вітаю.
- Добрый вечер.
Сідають Ліпатови:
- Доброго вечора.
- Драсьте.
Водій - адекватний молодий хлопець, уже за хвилину призабув свій кривий варіант російської та перейшов на суржик. Розговорились і цікаво провели час у дорозі.
Друга ночі, я висаджуюсь під мостом на Видубичах і налаштовуюсь на хардкорне очікування попутки.
Але в 10 метрах стоїть транспортер і двоє чоловік. Власник, мужик років за 50 агітує мене їхати з ними. Сідаю в бус, окрім водія у машині ще один пасажир. Поки їдемо на заправку, чую як він з характерними галицькими діалектизмами запитує водія про роботу та його "ліваки". Заїжджаємо на заправку, і поки водій суєтиться біля колонки, другий пасажир повертає до мене голову:
- А ти откудова єдєш?
- З концерту, а ви звідки?
- З-під Львова.
- То якого хріна заговорив російською?
- Та звичка, працюю у Києві.
- Де?
- На стройці, робим для багатих хати. Ходосівка, знаєш де "Мегамаркет"?
- Ага. І скільки ж працюєш там?
- Та вже рік як.
- Б*ять. Ну ясно, прогресуюча асиміляція, - затикаю вуха навушниками.
Читайте:
Законодательные тенденции в России х*еновые
По дорозі підбираємо молоду пару. Сідають в машину, ще кілька секунд тому україномовний водій хохмить:
- Передавайте за проезд, сколько не жалко.
Пара переглядається:
- Нам до Корчуватого, за 10 гривень довезете?
- Ага, да, це ж пару кілометрів.
За п'ять хвилин вони виходять, галичанин прощається з нами акурат під "Мегамаркетом". Водію стає сумно, і просить пересісти на переднє сидіння. Багато говорить про свою сім'ю та роботу - як це зазвичай буває, пропускає більшу половину тексту повз вуха, поки це вухо не ріже:
- Був у сестри в Києві, там зустріли Благовєст...
- Що за нахрін "Благовєст"? - я реально не догнав.
- Ну Благовіщення!
- То так і кажіть).
За кілька хвилин, признаюсь чесно, не пам'ятаю яким чином, але в розмові з мого боку прозвучало "гандони з ФСБ" - на що у водія знайшлась чудова репліка:
- Нєєє, ну не кажи, там є нормальні люди!
О________________о
- Це яким х*єм там є нормальні люди? Ти таких знаєш особисто чи як?)
- Да, сім'я одного живе через пару хат від мене. У них син у фсб работає, пережива за Україну поніма ситуацію..
- Поніма, пережива - і далі працює у фсб, це якась шизофренія, не думаєш? Якби він був хоч трохи адекватний - уже б давно звільнився. Як мінімум.
- Ну та легко говорить! У нього хороша (!!!!!!) робота, окруженіє там, як усе це одномоментно кинуть?
Читайте:
Чемпионат по перетягиванию Киева
- Ну люди якось кидали - і під час революції, і тим паче з початком війни. Одномоментно, да, з 2014-го він мучиться і не може піти з органів? Шо за маразм.
- Ну, а шо йому?! Якшо втече - останеться без пенсії!
- Пенсія, блт, серйозно, пенсія, це його найбільше має хвилювати?
- Ну да, як же людині жить, вже не 20 год.
- А ти сам звідки-то?
- Корсунь-Шевченковський.
- Гм...... якщо пам'ять мене не підводить, то під час Голодомору 32-33 років якраз ваш район зазнав найбільших втрат. Думаю чули про це?
- Само собою.
- Думаю і "холодноярівці" - для вас не пустий звук?
- Чули, да.
- Так це все ваш район, Черкащина, жителі якої мало не найдовше різались з більшовиками.
- Ну да.
- Ну і після цього твій сусід їде в росію, вступає на службу спадкоємців НКВС, чиїми руками Черкащину затопили в крові? Росія знову нападає на Україну, а твій знайомий весь такий тужливий бентежиться за Україну - і далі працює у ФСБ. Це б*ять нормально, бо ж про свою пенсію цей пі*ар дума? Через таких українців ми і в г*вні, не думаєш?
Мовчить. Нам обом пощастило, що вже доїхали до Обухова і не мали часу продовжити. Обійдусь без епілогу, бо все і так на поверхні. Чим далі - тим менше ілюзій. Щоб перемогти у цій війні - недостатньо просто перебити n-нну кількість росіян і колаборантів. Бо куди не кинь - на одного чудового українця - кілька ментальних малоросів.
p.s. Адреси свого знайомого "з фсб" так і не дав)
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...