Блог | "Могили гарему" об’єднали українську, татарську та польську мови у новому проекті

Днями гурт "Гайдамаки" у колаборації з Анджеєм Стасюком презентував цікаву пісню, що отримала назву інтригуючу "Могили гарему". Це вже другий сингл зі спільного проекту польського письменника Анджея Стасюка та українського гурту "Гайдамаки". Твір, написаний Адамом Міцкевичем, входить у знамениті "Кримські сонети" й виконується трьома мовами — українською, польською та татарською.

Прем’єра проекту "Міцкевич - Стасюк - Гайдамаки" відбудеться у січні 2018 року.З самої назви вже зрозуміло, що Стасюк та "Гайдамаки" взяли на себе переспів самого Пророка.

Альбом, над яким працює видавництво "Agora" вміщатиме пісні: "Степи Акерманські", "Альпухара", "Буря", "Редут Ордона", "Дзяди", власне "Могили гарему" та ін.

Робота над альбомом триває вже кілька місяців. З одного боку складним завданням стало вмістити всю творчість Міцкевича у 10 віршів, з іншого – надати його текстам музичної експресії. Гурт довго шукав польського партнера, поки не усвідомив, що зрозуміти слово може той, хто слово пише. Анджей Стасюк – той, хто розумів і хотів.

Олександр Ярмола ("Гайдамаки") та Анджей Стасюк

Чому Міцкевич? "Накращі ідея часто народжуються у дивний, неочікуваний спосіб, – каже Олександр Ярмола, вокаліст гурту "Гайдамаки". – До творчості Адама Міцкевича нас схилив друг гурту, Вальдемар Суліш, директор "Європейського фестивалю смаку" у Любліні. Заінтриговані, ми взялись за українські переклади, яким уже по піввіку. Не знайшовши у них натхнення ми взялись за оригінали. Мова Міцкевича сама малює музичні образи в голові. Це було те, чого ми шукали!" – додає Олександр.

– Це також для того, аби Міцкевич "незаіржавів", бо найшвидше відмирає література, обов’язкова до прочитання. Aле тексти Міцкевича все ще володіють потужною силою. Думаю, що якби Міцкевич читав свої імпровізації сьогодні, це б звучало, як конкретний слов’янський реп. "Гайдамаки" прекрасно це все оживили. Адже, у Пророка не лише Литва й Польща, але й Акерман, стамбульська авантюра та, врешті, в заключення долі, понура смерть над Босфором, – розповідає Анджей Стасюк.

– Ми вбачаємо у Міцкевичу шанс закопати один з тих ровів, які ми самі собі викопали по обидві сторони Бугу,– каже Ярмола. – Знаю, що звучить доволі банально й заїжджено. Тому ми не нагаємось встановити мир та братерську любов на весь світ, а просто хочемо показати, що за східним кордоном теж є вразливі до поезії люди.