Блог | 5 рекордів України і свиня для Гройсмана
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Останнє засідання Громадської Авторської ради УААСПу дало усім українським авторам кілька приводів для гордості, але, як-то кажуть, і без свині не минулося.
Спочатку про гордість. Нещодавно на генеральній асамблеї CISAC-2017 в Лісабоні президент головної авторської спільноти світу, всесвітньовідомий музикант Жан Мішель Жар, особисто зі сцени поздоровляв продюсерський цех України в особі в.о. Генерального директора УААСП Дмитра Костюка з тим, що "колеги з України фахово й оперативно проліцензували Євробачення-2017 в Києві й грамотно ведуть підготовку Закону про роялті".
Друга гордість ще більша. Звіт роботи команди в.о. УААСПа Дмитра Костюка за 2016 рік приніс українському шоу-бізу одразу 5 рекордів, а сам УААСП прогнозовано став прибутковим.
Рекорд по зібраному роялті – 49,5 млн. грн.
Рекорд по виплаченому роялті – 31.3 млн. грн.
Рекорд по розподіленому роялті – 42, 8 млн. грн.
Рекорд по виплаченому іноземним авторам роялті – 12, 3 млн. грн.
Рекорд по угодам з вітчизняними авторами – 4456 угод.
Можна відповідально сказати, що недавній ганебний прецедент українського авторського права з річними виплатами "38 гривень для дружини Кузьми" - відійшов у минуле разом із пам’ятниками Леніну.
Читайте: Авторы vs Коррупция: попытка №5
А тепер про свиню, яку нині підкладають Гройсману від імені авторської спільноти, і та спільнота має серйозні наміри активно пручатися в різний спосіб, а в разі крайної необхідності звернутися за допомогою до усіх без виключення проукраїнських громадських організацій, бо назад у хаос, корупцію і крадіжки грошей аж ніяк не хочеться. Про що мова?
Мені здавалося, що на прикладі Арсена Авакова (менше) та Юрія Луценко (більше) прогресивне державницьке середовище й суспільство загалом зрозуміли, що певні хибності радянського Закону про держслужбовця, який не дозволяє на керівні посади обирати фахівця без диплому вищої освіти, можна й доцільно зневажати, якщо професійна спільнота таке схвалює. Що й відбулося у випадку з Дмитром Костюком, продюсерську діяльність якого вся шоу-бізнесова спільнота знає, бачила й неодноразово засвідчувала повагу задовго до його державницької посади.
І ось на моменті максимальних успіхів Костюка та його команди в УААСПі, коли за 5 місяців 2017 року було зібрано на 6 млн грн більше, ніж за той же період торік, коли викрили чергову тіньову корупційну схему, про яку навіть зробили великий сюжет по "Інтеру", нєкто зам. міністра Титарчук Михайло знову мутить воду й ініціює схеми, щоб позбавити Дмитра Костюка керівництва й шансів надалі рухати реформи авторського права, намагаючись позбутися головної зірки футбольної команди й її капітана.
Чи то така помста за сюжет на "Інтері"? Чи це противники Закона про Роялті в парламенті намагаються зробити все можливе, щоб вибити з колії в.о. Генерального директора УААСПа перед голосуванням в Парламенті? Чи, може, причина в тому, що команда Костюка веде боротьбу з олігархічними радіо-холдингами за чесні відрахування роялті українським авторам? Бо за 2600 грн. річних відрахувань від, наприклад, Радіо Рокс, неможливо навіть 5 хвилин реклами купити на цьому ж радіо, що не є нормальним.
Хай там як, але загроза чесним виплатам українському роялті з’явилася, і, схожі, ті сили, яким це з тих чи інших причин не вигідно, мають неабиякий вплив. Як інакше пояснити, чому віце-прем’єр Степан Кубів, якому підпорядковується УААСП і який мав би, по ідеї, бути зацікавленим в успіхах реформування авторського права, чи то не знав про бурхливу діяльність свого підлеглого, чи то вирішив дистанціюватися (щоб не псувати стосунки з олігархічними холдингами та парламентськими кланами?), і чому наразі ця "велика свиня" впевнено рухається в бік нічого не підозрюючого Гройсмана?