Блог | Неймовірні пригоди пісні про Ізмаїл

1. Пісня на Водохрещу

Зізнаюсь: за 30 років свого творчого життя як автора пісень, що звучать у концертних залах у виконанні Наталі Могилевської, Каріни Плай, Ассії Ахат, Олексія Сагаловського, Тані Монро, поп-гуртів "Игрушки", "Гавана", "Real O" та багатьох інших, на стадіонах на матчах Національної збірної України з футболу та ПФЛ, жодну з пісень я не писав у дні релігійних свят. А ця народилася саме у ніч на Водохрещу.

Видео дня

Передувала її народженню друга зустріч із відомим у Бессарабії меценатом й енергетиком Віктором Куртєвим, яка започаткувала наші дружні стосунки і, можна сказати, "дала крила" фестивалю "Дунайська Січ". Першою – була розмова з ним в новорічну ніч на #ReNewYear зРусланою, де ми поговорили про рок-фест "Дунайська Січ", його недоліки та фінансову складову. І вже тоді приємно вразило, що Віктор Куртєв, не вагаючись, запропонував свою допомогу, аби підтримати й не втратити в майбутньому унікальний щорічний культурний продукт, яким з 2014 року є головний рок-фестиваль Одещини "Дунайська Січ".

В другій розмові про те, як удосконалити й масштабувати "Дунайську Січ" зразка 2018 року, органічно визріла ідея про те, щоби найбільша проукраїнська сила регіону "Центр розвитку Бессарабії" стала співорганізатором події, яка славить та оспівує в піснях Дунай, а натхненник "ЦРБ" Віктор Куртєв – президентом "ДС" та ще й прогарантує енергонезалежність фесту. Опісля тої зустрічі в ніч на Водохрещу народилися слова і музика пісні про Ізмаїл.

Читайте: Охрана_отмєна_Омана, або Доказ на захист 9 жіночих % українського року

Досить примітнийштрих: у тексті пісні є слово "літак", а наразі в столицю Бессарабії ще не літають літаки МАУ. Та для мене воно являло уособлення сміливих ідей і мрій Віктора Куртєва про розвиток якості життя регіону. І кожен раз за ту ніч, коли я хотів замінити слово "літак" на якесь інше, моя рука фізично відмовлялася це робити…

Втім, зовсім не це зробило пісню про красень-місто над Дунаєм особливим випадком, принаймні для історії українського шоу-бізнесу.

2. М’яч у " TaRuta "

Своє продовження історія з піснею набула десь за півтора місяці до початку "Дунайської Січі". Ми з лідером гурту "TaRuta" Євгеном ("Їжаком") Романенком прослуховували групи, що подалися на відбір. Зайшла мова про фестивальний гімн.

І коли Євген сказав, що пісень про Дунай багато, а про місто, власне, – жодної, я й згадав свою пісню на Водохрещу, хоча бачив її суто жіночою. "А давай я її все ж таки покажу нашим?", запропонував Євген.

Читайте: "Дунайська Січ" і подарунок для особливої бессарабської малечі

Гурту "TaRuta" пісня про Ізмаїл сподобалася. На цьому можна було б поставити крапку, але через декілька днів Євген подзвонив під час репетиції, здивувавши своєю пропозицією: взяти для фестивального гімну тільки слова, а музику "зробити самим". Якби не посада генпродюсера, не знаю, чи погодився б я – все ж таки в моєму творчому авторському доробку і досвіду, і популярних українських хітів побільше. Але дирекція фестивалю "Дунайська Січ" – то, як і кожна козацька Січ, колективний егрегор задля кращого командного результату. І тому я сказав: ок, хлопці, м’яч у вас.

І визнаю, кожен із музикантів "ТаRuta" дійсно вклав у пісню всю душу, талант і темпо-ритмічні власні енергетичні відчуття від Ізмаїлу за всі 5 років існування фестивалю "Дунайська Січ", а ще – любов і тепло до самого міста та його чудових людей. Забігаючи наперед, їхній виступ із піснею "Ізмаїл" у День Конституції був єдиним виступом "на біс" на минулорічному фесті, хоча публіка пісню чула вперше. Відео, яке постфактум змонтувала з Power Film Production відомий бессарабський фільммейкер і віце-президентка фестивалю Тетяна Станєва, зараз активно працює на позитивний потенціал регіону, і останній січневий візит в Бессарабію Генерального Секретаря AEPR (Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів, що існує з 1971 року, ще до виникнення Євросоюзу) Мартіна Гільєрмо Раміреса відкрив двері багатьом соціальним програмам, на які Ізмаїлу дадуть гроші іноземні грантові інституції.

Читайте: "Дунайська січ" в колі брендів

… За 18 днів до фестивалю, після того, як рок-гімн пройшов усі студійні процеси та з’явився у вигляді трека, я вирішив, що питання закрите, але, як показали подальші події, я помилявся: в Бога були свої плани на пісню про місто-красень над Дунаєм.

3. Чорний рояль "Зоряного прес-клубу"

В Ізмаїлі 3 дні потому я вперше потрапив у міську картинну галерею, котра під час фестивалю перетворилася на "Зоряний прес-клуб", і побачив там чорний рояль. Який же піаніст відмовить собі у задоволенні "відвести душу" за класним інструментом? А який композитор не почне грати своє? І, звісно, першою я заграв мелодію, котру написав на Водохрещу – хотілося почути її звучання саме в Бессарабії.

Не минуло й 5 хвилин, як мені подзвонила моя помічниця Лілія Сімонова і сказала, що в Ізмаїлі є гарна молода місцева вокалістка Олеся Кічук, а, як відомо, пошук талантів є перманентним станом будь-якого продюсера, тим більше Бессарабія давно зачекалася на ту свою впізнавану зірку, яка змогла б представляти регіон у новорічному зверненні президента.

А з другим дзвінком з’ясувалося, що лікарі та здоров’я дозволяють приїхати на фестиваль відсвяткувати ювілей легендарному українському саундпродюсеру, музиканту й співаку Сергію "Доцик" Доценко і він зі своєю командою, як завжди, готовий підставити плече будь-якій суспільно-важливій ідеї, а тим більше – першій українській пісні про Ізмаїл з 1812 року...

Після знайомства з Олесею, я зрозумів, що в неї є своя вокальна "фішка", і дівчина, хоч і не має досвіду в шоу-бізнесі, але левиця по Зодіаку і боєць, що живе піснею – тож зможе не загубитися серед маститих рокерів, а пісня про Ізмаїл, яку заспіває молода містянка, буде доречною у другий день "Дунайської Січі".

Але й на цьому, так би мовити, неймовірні пригоди з піснею не закінчилися.

Фестивалем керує Дирекція, у нас озвучують все, що думають і критика часто буває професійно-жорсткою. Мою трохи незвичну творчу ідею з новим варіантом пісні про Ізмаїл сприйняли неоднозначно: як виглядатиме Олеся Кічук на фоні солістки "The Hardkiss" Юлії Саніної чи солістки "Толоки" Катерини Таїрової, яка встановила голосовий рекорд України? Ми хочемо провалити 2-й день чи що? Я опинився в критичній меншості навіть тоді, коли згадав, що Олесі допомагатиме Сергій Доценко і Kalina Music. Проте моя внутрішня віра в пісню про Ізмаїл у виконанні саме ізмаїльчанки не зменшувалася, як у 1997 році з піснею юної Наташі Могилевської "Ла-ла-ла", яка назавжди стала рекордсменом українських продажів у 90-х.

Я по-продюсерськи ризикнув, і гадаю, не помилився хоча б тому, що обставини другого фестивального дня склалися таким чином, що свою пісню Олеся співала одразу після виступу Юлії Саніної та "Тhe Hardkiss" і святкового салюту. По суті, у найкращий час фестивалю, з точки зору максимальної присутності людей. "Мій Ізмаїл" Олесі Кічук чули всі, хто залишався під сценою і хто йшов додому після виступу хедлайнера, не здогадуючись про те, що сюрпризи "Дунайської Січі" ще не закінчилися. "Дебютантка" шоу-бізу настільки гідно виступила, що було не соромно не лише мені, а й усьому місту. Свідченням успіху стали численні запрошення на міські свята, які посипалися на Олесю одразу ж після закінчення "Дунайської Січі" і блискучий вступ до Київського Інституту музики імені Глієра.

Так з однієї пісні про Ізмаїл вийшло два зовсім різні треки, з різними історіями ліричних героїв.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...