Блог | Путин вдруг оказался в одиночестве: отказались даже близкие

Три дні відмежовується від Курська дон-дон Кадиров. Його telegram в останні дні – обійняти і плакати: відвідав похорон шановної людини, порадувався ювілею ансамблю "Вайнах", привітав з днем ​​народження невістки, прозвітував про візит на будови у Грозному та про зустріч із партгоспактивом одного з районів. Нуль війни. Жодного "Ахмата".

Все це – на тлі епічного зашквару групи відеоблогерів "Ахмат", що відповідала за оборону кордону в Курській області.

Росіяни відкрито глумляться в мережі над ганьбою кадировців, номінальний вождь "Ахмата" Алаудінов також відморозився від Курська і звітує про подвиги на харківському напрямі.

Крім військових цілей, які частково вже досягнуті (вчора про це писав), курська історія страшенно наочно підсвітила, що Росія – це чумний барак, якого цураються номінально близькі. А Путін раптом опинився на самоті. Такою мірою, що був змушений розмовляти по телевізору з курским губернатором і закликати його виявити мужність.

Думаю, ось ця демонстрація, коли при наочній невдачі члени банди починають думати кожен про себе, не менш важливий результат. Він пришвидшує небезпечні думки.

Кремль, напевно, це відчуває, тому традиційно витягає з рукава перевірений козир, щоб зайняти бидломаси та виграти час на вирішення проблеми – конфлікти з мігрантами.

Крім нових тематичних законів є цікаві сигнали на землі. Наприклад, в Єкатеринбурзі активісти за підтримки поліції розгромили овочевий ринок, де торгували мігранти, після чого місцеві жителі радісно привласнили овочі.

Цікаво поспостерігати за балансом новин про Курськ і про шкідливих мігрантів. Кремлю потрібно швидко вирішувати проблему, бо відволікаючих маневрів надовго не вистачить.

Доведеться виключати Курськ із повістки. Але це набагато складніше, ніж умовний Сибір або Урал. І картинка про доброго царя, якого дурять злі бояри, не дуже працює. До Курська ж рукою подати.