Блог | Анатомия подрывной деятельности российских спецслужб: как враг вербует украинцев

Активная диверсионная деятельность российских спецслужб на территории Украины приобрела системный характер ещё в начале 2024 года. За это время менялись задачи, способы их выполнения и цели, но неизменным остаётся главный инструмент врага — вербовка украинцев для совершения преступлений.

Далее – на языке оригинала.

Російські куратори шукають потенційних виконавців там, де найпростіше залишитися непомітними: у Telegram-каналах та чатах, де люди шукають роботу, легкий заробіток або наркотики. Вони обирають виконавця, переходять в приватні повідомлення, пропонують прості на перший погляд завдання, які нібито не несуть серйозних наслідків.

Спочатку це може бути фотографування певного об’єкта, передача інформації, перенесення пакунка чи доставка коробки у визначене місце. Далі завдання ускладнюються. Людину поступово підводять до підпалів автомобілів, пошкоджень майна, терактів і вбивств.

На першому етапі основними цілями були транспортні засоби та майно людей, пов’язаних із сектором безпеки й оборони України. Але згодом тактика ворога змінилася. Сьогодні ми бачимо вже не просто диверсії, а свідоме перенесення терору на цивільне населення.

Мета таких дій очевидна: залякати людей, посіяти паніку та продемонструвати, що небезпека нібито може чекати будь-де. Ворог намагається створити відчуття постійної загрози навіть далеко від лінії фронту.

За кілька місяців підпали з інструменту диверсійної діяльності фактично перетворилися лише на один із етапів підготовки до значно небезпечніших злочинів. Головним завданням стали терористичні акти і вбивства.

І тут важливо розуміти головне: за кожним таким злочином стоїть не просто виконавець, якого знайшли в одному з Telegram-чатів. За ним стоїть система. Російські спецслужби шукають вразливих людей, встановлюють із ними контакт, перевіряють готовність виконувати завдання, поступово підвищують рівень їхньої залученості, а потім використовують для вчинення злочинів уже безпосередньо проти українців.

У 2024 році росіяни вчинили руками українців 9 терористичних актів. Вже у 2025-му ця цифра підскочила до 61-го такого факта. Але тут важливо зазначити, що з них 27 поліція спільно з СБУ зупинила на стадії підготовки, а всього ж розкрито було 52 теракта. Впродовж поточного року поліцейськими та СБУ зареєстровано 31 терористичний акт, з яких 80% розкрито, в тому числі 14 – попереджено на стадії підготовки.

Ключову роль тут зіграла профілактика.

Ми проаналізували злочинні схеми, а також основний контингент виконавців – значну долю з них складали підлітки. Тому правоохоронці пішли туди, де можна було говорити з дітьми напряму – в освітні заклади. Ми пояснювали, як працюють російські куратори, з чого починається вербування, як розпізнати маніпуляцію та, головне, що робити, якщо така пропозиція вже надійшла.

Паралельно запустили широку інформаційну кампанію. Нам було важливо не просто розповісти про проблему, а дати дітям конкретний алгоритм дій.

І сьогодні ми вже бачимо результат цієї роботи: 260 дітей самостійно звернулися до поліції після того, як російські куратори намагалися залучити їх до злочинної діяльності. Ці звернення дозволили запобігти терактам, у яких неповнолітніх намагалися використати як виконавців.

Але росіяни також відстежують будь-який факт, що не відбувся, та вигадують нові методи підривної діяльності в тилу. З початку 2026 року правоохоронці почали реєструвати отруєння військовослужбовців, у яких перевіряється або встановлено причетність російських спецслужб до вербування осіб для вчинення злочинів проти військовослужбовців.

В цьому сценарії ворог намагається використовувати дівчат, зокрема неповнолітніх. Їх залучають до операцій, де вони, використовуючи довіру військовослужбовців, встановлюють із ними особистий контакт, можуть запросити на зустріч або передати небезпечний "подарунок". За цим, на перший погляд, невинним спілкуванням насправді стоїть чіткий задум російських спецслужб – вбивство українського захисника. З початку року вже зареєстровано 11 таких фактів.

Так, кілька днів тому у Рівному в орендованій квартирі було знайдено мертвим військовослужбовця. Згодом було встановлено дівчину, яка останньою залишала вказане помешкання. Затримана пояснила, що ще в лютому 2026 року почала спілкуватись з чоловіком, в якого в подальшому закохалась. Використовуючи залежний стан неповнолітньої, росіянин змусив її вбити обраного ним військового, змішавши наркотик з алкоголем. Слід зазначити, що куратор встановив на телефон підлітка програму для стеження і весь час спостерігав за нею, коригуючи її дії для досягнення результату.

А наприкінці липня 2026 року у Полтаві за підозрою у вбивстві двох військовослужбовців затримано 20-річну мешканку. З різницею в тиждень вона отруїла наркотиками чоловіків, які отримала каналами поштового зв’язку.

Наразі правоохоронці фіксують ще один різновид вербування виконавців через шахрайські кол-центри, що діють на тимчасово окупованих територіях. Ще одна особливість – співрозмовники представляються представниками української спецслужби. І хоча далеко не завжди такі дзвінки закінчуються терактами або вбивствами, поліції відомо і про цей вид дестабілізації з боку країни-агресора.

В цьому випадку куратори починають вербування із залякування.

Зловмисники телефонують людям, які раніше купували біологічно активні добавки, та представляються співробітниками СБУ. Повідомляють, що придбаний товар нібито був виготовлений у російській федерації, а отже, людина начебто "фінансувала державу-агресора" і тепер може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Ще донедавна подібні схеми використовували переважно для виманювання грошей – людей переконували сплатити кошти нібито за "перевірку походження" або щоб уникнути відповідальності. 449 фактів шахрайств за такою схемою розслідує Національна поліція України. Але сьогодні цей механізм отримав значно небезпечніше продовження.

Залякана людина отримує у месенджері фейкові документи – повістку на допит, повідомлення про підозру чи інші підроблені матеріали, які мають переконати її в реальності кримінального переслідування. Далі шахраї пропонують "допомогти" уникнути відповідальності. Але ціна такої "допомоги" – виконання злочинних завдань.

Так запускається вже не шахрайська, а вербувальна схема.

Спочатку людині доручають те, що може здаватися незначним: сфотографувати певний об’єкт, зібрати чи передати інформацію. Потім завдання стають серйознішими – наприклад, пошкодити або підпалити автомобіль військовослужбовця.

На цьому етапі людина вже фактично опиняється в пастці. Її шантажують отриманими даними, погрожують кримінальним переслідуванням або розкриттям її попередніх дій і змушують виконувати дедалі небезпечніші завдання. У результаті те, що починалося з телефонного дзвінка нібито від "співробітника СБУ", може закінчитися залученням людини до терористичного акту або вбивства.

Алгоритм у таких випадках залишається схожим: спочатку маніпуляція і страх, потім – незначне завдання, далі – злочин дедалі більшої тяжкості. І кінцева мета російських кураторів: використати завербовану людину для вчинення терористичного акту або іншого тяжкого злочину.

Отже, як бачимо, Росія може змінювати способи вербування, вигадувати нові схеми та шукати нових виконавців. Але наша відповідь має залишатися незмінною: бачити загрозу раніше, ніж вона перетвориться на систему злочинів, і робити все, щоб зброя, яку ворог намагається створити з українців, навіть не поцілила.