Блог | В США у тренді не обіцянки, а конкретні справи: виступ Трампа

Доктрина Монро: версія президента Трампа

Очевидно, сьогодні мало хто пам’ятає про Доктрину і президента Монро, якого Дональд Трамп згадав у своєму вчорашньому традиційно доволі відвертому виступі на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Що ж, вочевидь, слід згадати, що оприлюднена у 1823 році у вигляді послання президента США Джеймса Монро до Конгресу, ця доктрина може бути узагальнена тезою "Америка для американців" і являє собою комплекс основних принципів тодішньої зовнішньої політики США, головною ідеєю якого є вирішення усіх справ в Західній півкулі виключно країнами регіону при недопущенні втручання європейських держав, яке Сполучені Штати вважали недружнім. Згодом, сама Доктрина Монро в США розвивалася та еволюціонувала, зберігаючи при цьому свою основоположну ідею.

Як можна було зрозуміти з промови президента США, його осучаснена версія Доктрини Монро, зокрема, означає наступне:

- безумовне забезпечення власної безпеки усіма доступними засобами. Недопущення розповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки;

- боротьба з міжнародним тероризмом та екстремізмом із залученням надійних та заінтересованих союзників. Вирішення проблем Близького Сходу насамперед самими країнами цього регіону;

Читайте: Афганська тінь над путінским режимом

- протидія ворожому до США і дестабілізуючому впливу Ірану в регіоні Близького і Середнього Сходу. Здійснення курсу на міжнародну ізоляцію Ірану;

- твердий захист національних економічних інтересів по усьому світу. Здійснення заходів з протидії зростанню міжнародних цін на енергоносії;

- недопущення використання міжнародних організацій та установ проти інтересів Америки;

- протидія спробам застосування "нових форм примусу і домінації", тобто намаганням розширення агресивного енергетичного впливу Росії. "Німеччина стане повністю залежною від російських енергоносіїв, якщо не змінить негайно свій курс", - саме так заявив Трамп;

- неприйняття втручання інших країн (безсумнівно йшлося про Китай і Росію) у справи держав Західної півкулі та внутрішні справи самих Сполучених Штатів. Взаємодія з країнами Латинської і Центральної Америки у стримуванні нелегальної міграції;

- перегляд міжнародної допомоги у контексті забезпечення інтересів США.

Стосовно ж того, що у своїй промові президент США не згадав Україну, то вочевидь це тому, що сьогодні в Америці в тренді не обіцянки, а конкретні справи у напряму зміцнення власного суверенітету та розбудови відносин зі Сполученими Штатами на нових засадах. Такі, наприклад, як реальне позбавлення від російської енергетичної залежності або суттєве зміцнення двосторонньої взаємовигідної безпекової взаємодії з Вашингтоном.