УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
OBOZ.UA
OBOZ.UA
Сайт

Блог | Тиск на суди і незнання Конституції: як в Україні борються з "корупцією"

Тиск на суди і незнання Конституції: як в Україні борються з 'корупцією'

САП і НАБУ тиснуть на Міністерство оборони України в рамках справи про закупівлю палива у компанії "Трейд Коммодіті".

Зокрема, керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури уже двічі направляло міністерству вимогу подати цивільний позов проти "Трейд Коммодіті" про відшкодування нібито завданих збитків. Міністерство листи САП розглянуло, але позов не подало.

Тоді Офіс Генпрокурора зажадав від прем’єр-міністра України, аби той провів відповідну "виховну роботу" з керівництвом МО. Перед тим, як давати вказівку військовим, прем’єр доручив фаховому Міністерству юстиції розібратися у юридичних тонкощах. Вийшло цілком передбачувано: Мінюст ґрунтовно і аргументовано роз’яснив, що:

  • подавати (не подавати) цивільний позов у кримінальній справі – це право, а не обов’язок Міністерства оборони;

  • для цивільного позову мають бути передбачені законом підстави;

  • в Україні (як це не дивно) діє прокуратура, яка має право сама пред’явити цивільний позов у кримінальній справі, аби захистити інтереси держави. Правда, для цього їй теж треба мати законні підстави.

При цьому Мінюст іронічно уточнює, що прокурор у своїй діяльності має керуватися "лише Конституцією і законами України".

Оскільки спроби прокурорів ефекту не дали, до тиску доєдналося НАБУ, повноваження якого у цьому кримінальному провадженні закінчилися майже рік тому, після 3 років слідства.

У листі до Міністра оборони тимчасово виконуючий повноваження Директора НАБУ Гізо Углава висловлює щире обурення поведінкою міністерства, мовляв, САП уже неодноразово пропонувала вжити заходів щодо набуття МО статусу потерпілого, але Міноборони так нічого і не зроблено.

Тиск на суди і незнання Конституції: як в Україні борються з "корупцією"
Тиск на суди і незнання Конституції: як в Україні борються з "корупцією"

Підштовхуючи військових до "вжиття заходів", очільник НАБУ навіть натякає їм на те, якими підставами слід скористатися міністерству, як позивачу: мовляв, розмір збитків підтверджено матеріалами розслідування в цілому і висновком судової економічної експертизи зокрема. А те, що ці матеріали повністю суперечать рішенням судів (включаючи вищу інстанцію), ухваленими на користь Міноборони і доказують відсутність збитків, це, на думку пана Углави не має "преюдиційного значення".

Варто наголосити: матеріали слідства мають бути досліджені і перевірені, а згадані рішення судів набрали законної сили і прямо заперечують наявність збитків при укладанні і виконанні угод про постачання палива.

Іншими словами: підтримайте позицію слідства всупереч судовим рішенням, тому що вони цю позицію спростовують.

Я можу назвати одразу декілька фактів, які дозволять дійти висновку, що антикорупційні органи чинять неприхований тиск на міністерство.

По-перше, НАБУ так САП так активно наполягають на поданні Міноборони цивільного позову проти "Трейд Коммодіті", тому що Тому що ВАКС звернув увагу на нелогічність відсутності потерпілого і цивільного позову у справі про збитки міністерству. До того, слідство тривало 3 роки, і антикорупційних органів було безліч часу, щоб залучити у справу потерпілих та цивільних позивачів, але раніше їх відсутність нікого не турбувала.

По-друге, Міноборони вже фактично висловило свою позицію щодо так званих збитків, успішно оскарживши у Верховному Суді головний доказ у справі, на підставі якого свого часу НАБУ озвучило суму цих збитків.

По-третє, як сторона звинувачення, САП теоретично могла б скеровувати подібні рекомендації про подачу цивільного позову, але коли це робиться повторно, то ідентифікувати подібну поведінку Спеціалізованої прокуратури інакше, як тиск, складно. Тоді як НАБУ вже немає у цій справі жодного процесуального статусу, тому подібні документи з текстом ухвалити рішення "до 3 серпня" - ні що інше, як незаконна спроба врятувати справу від повного провалу у антикорупційному суді.

Як адвокат у цій справі можу відверто сказати, що діяльність НАБУ та САП поза межами правого поля стали уже фактично нормою. Більше того, можу констатувати, що навіть керівництво цих інститутів не знає норм головного закону країни – Конституції, що днями було продемонстровано на засіданні ВАКС. Зокрема, на запитання суддів, на якій підставі перший заступник керівника САП Максим Грищук поновив завершене у березні 2018 року розслідування, той намагався виправдатися єдиним аргументом: оскільки ніде в законі немає прямої заборони ухвалювати такі рішення, значить він міг це зробити. Насправді ж Конституція дозволяє робити усе, що не заборонено законом, лише приватним особам. Що ж стосується прокурорів, то всі їхні дії жорстко регулюються чинним законодавством. Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає процедури поновлення завершеного розслідування. Фактично після ухвалення рішення про завершення розслідування прокурор уповноважений ухвалити одне з двох рішень: або скерувати до суду обвинувальний акт, або ж закрити справу.

Коли Міноборони у Верховному Суді довело, що справа безпідставна, єдиний доказ, яким прокурори обґрунтовували вчинення злочину, був скасований судом. Проте навіть після цього, прокурор Грищук не бажав визнавати своїх помилок та закривати справу, а тому виніс постанову про поновлення уже завершеного розслідування. Приймаючи таке рішення перший заступник керівника САП явно вийшов за межі своїх законних повноважень та порушив пряму норму Конституції.

Кейс "Трейд Коммодіті" уже став показовим з точки зору інструментарію роботи НАБУ та САП: це порушення законів, ігнорування рішень судів та тиск.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...