УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Имперским амбициям Москвы сбыться не суждено. Распад России – неизбежен

Имперским амбициям Москвы сбыться не суждено. Распад России – неизбежен

Вице-спикер Госдумы РФ Петр Толстой заявил, что Россия должна восстановиться в границах Российской империи. Более того, он считает, что произойти это может в ближайшие 10 лет.

Создается впечатление, что у руководства Российской Федерации какая-то крайне опасная болезнь, которой очень быстро заражаются все от Владимира Путина. Сначала россияне грезили желанием распространить свое влияние на все страны бывшего СССР, теперь раздаются заявления об восстановлении Российской империи. Наверное, в скором времени в России заговорят о возобновлении влияний Москвы на все территории в пределах бывшей Золотой Орды, – пишет Владимир Вятрович в блоге на сайте Главред.

Далее текст на языке оригинала.

Прагнення політиків сьогодення дивитися на світ крізь призму минулого – це якісь нездорові амбіції та тенденції. Такі політики просто бояться дивитися в очі сьогоденню та бояться зрозуміти, що ми живемо не у XVIII чи XIX століттях, а у ХХІ столітті, де немає місця імперіям – ні російський, ні будь-який іншій. Тому будь-які спроби відновити імперії та зіштовхнути світ у минуле коштуватимуть надто дорого – це потребуватиме маси зусиль та крові, але вони не матимуть жодного результату.

Чи варто сприймати такі заяви як натяк або попередження про більш активні дії Росії по відновленню Російської імперії? Ця теза фактично продовжує тези Путіна в його великій псевдоісторичній статті, яка була опублікована влітку 2021 року і в якій йшлося про претензії в тому числі на українську територію. Все це, на жаль, є ідеологічною платформою для територіальних зазіхань Росії, яких уже не приховує сучасне керівництво РФ.

Попри всю комічність цих заяв їх варто сприймати серйозно і бачити в них загрозу. Не дивлячись на те, що ці слова схожі на маячню психічно хворих, такі хворі люди можуть завдати великої шкоди та збитків оточуючим. Тому світ повинен якомога швидше об'єднатися і заблокувати Росію, адже зараз імовірність широкомасштабної російської агресії є дуже високою. А такого роду заяви є своєрідним ідеологічним обґрунтуванням, чому власне Росія діє саме так, а не інакше.

Українська влада за таких умов мала би докласти максимум зусиль для того, щоб об'єднати весь вільний демократичний світ довкола ідеї стримування Росії. Адже загроза від Росії поширюється не тільки на Україну, але й на всі країни колишнього Радянського Союзу та території колишньої Російської імперії. Більше того, ніхто не гарантує, що Росія обмежиться тільки цим простором...

Такі імперіалістичні забаганки потрібно зупиняти, причому робити це потрібно якомога швидше.

Звісно, виникають великі сумніви в тому, що є хоча б одна країна, яка могла б спокійно і без опору погодитися на відновлення Російської імперії та увійти до її складу. Країни, які пережили панування Російської імперії і зберегли свою національну ідентичність, навряд чи хотіли б знову повернутися до складу такої імперії. На жаль, є ще чимало народів, які й досі перебувають у складі Російської Федерації і піддаються впливам денаціоналізації. Йдеться про народи Уралу, Кавказу та Азії, які входять до складу РФ. Не знаю жодного народу, який відірвався від російського імперського впливу, створив власну державу і тепер знову хоче повернутися до лона Російської імперії.

Російський імперіалізм був особливим: це імперіалізм без знищення підкорених народів, він полягав в тому, щоб знижувати рівень життя населення новоприєднаних територій, навіть якщо ці території до того мали вищий рівень життя.

Історія Російської імперії нагадує про спроби захопити країни Балтії, Скандинавії, Польщу, Західну Україну тощо. Кожна з новоприєднаних частин Російської імперії неминуче дуже швидко деградувала.

Цим відмінний російський імперіалізм від решти імперіалізмів. Наприклад, Британська імперія намагалася підвищувати рівень життя на територіях, які вона до себе приєднувала. Росія ж, навпаки, намагалася знищити будь-які паростки суспільно-політичного та економічного життя на таких територіях.

Тому, очевидно, у притомних національних еліт немає бажання здійснювати самовбивчі кроки на кшталт приєднання до Росії, бо фактично це означатиме загибель.

Руйнування Російської імперії було незворотнім, і воно відбувається з початку ХХ століття. Російська імперія постійно стискається у своїх розмірах, і сьогодні вона обмежена розмірами сучасної Російської Федерації. Але на цьому руйнування не зупиниться.

Рано чи пізно на теренах Російської Федерації постануть незалежні національні держави. Особливість руйнування Російської імперії полягає в тому, що, якщо після руйнації Британської та Французької імперій починався процес переосмислення імперської спадщини у самій митрополії, а також засудження імперських практик, то у Росії нічого подібного не відбувалося.

В Російській Федерації – і у політичних еліт, і в маси народу – залишається міф про велику імперію, яку всі боялися. Це – головне, на чому тримається російська пиха. Найстрашніше, що ця пиха стосується не тільки російських політичних еліт, тобто це не проблема виключно Путіна – це проблема абсолютної більшості росіян, загальнонаціональна проблема.

У Росії за 30 років після розпаду СРСР дуже слабко лунали голоси про переосмислення імперської спадщини, про відмову від неї, про її засудження. Звісно, були такі люди, як, наприклад, Сахаров, але таких у 90-ті роки не чули. І зараз будь-які спроби виголосити тези про засудження імперської спадщини в Росії не будуть почуті. Адже Росія ліквідовує останні острівці переосмислення радянського минулого – маю на увазі знищення товариства "Меморіал". Це також є показником того, наскільки РФ боїться будь-яких інших оцінок радянського минулого.

Отже, біда Росії в тому, що там не відбувається переосмислення російського імперського минулого. Росіяни й досі хворі на імперський синдром, і ця хвороба для Росії буде вбивчою. Врешті-решт прагнення до відновлення імперії призведе до того, що Росія як держава розвалиться.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...