Блог | Почему Путин готов встретиться с Зеленским

После поездки в Киев президент Турции Реджеп Эрдоган заявил, что президент Украины Владимир Зеленский готов прилететь в Анкару для переговоров с президентом России Владимиром Путиным. В Кремле отреагировали: Путин готов встречаться с кем-либо, но надо понять, о чем будут разговаривать и каким будет результат таких переговоров.

Понимаю, зачем о возможной встрече объявлять Реджепу Эрдогану. Турецкий президент пытается доказать, что является авторитетным региональным лидером и способен решать непростые вопросы, с которыми не справляется Запад. (В Москве, кстати, никто не собирается делать Эрдогану такой подарок, пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков говорит, что "гипотетически" переговоры президентов могут быть и в Турции, и в "нормандском формате", если будет о чем договариваться).

Дальше текст на языке оригинала.

Зрозуміло, навіщо з можливістю зустрічі погоджуватися Володимиру Путіну. Російський президент уже оголосив свій порядок денний. Жодних розмов про Крим, питання є закритим. Жодних розмов про Донбас, Росія у конфлікті лише посередник, нехай Володимир Зеленський домовляється із Пушиліним та Пасічником. Розмовляти можна виключно про політичні та економічні поступки України. І якщо ці поступки у Кремлі вважатимуть достатніми, тоді можна буде обговорити питання продовження транзитного контракту.

Зустріч заради зустрічі?

Таким чином, для Путіна зустріч із Зеленським – це лише питання капітуляції українського президента. І так, російський президент готовий прийняти цю капітуляцію будь-де. Можна в Анкарі чи Берліні. Але краще – у Москві.

На цьому тлі постає питання: навіщо ця зустріч Зеленському, якщо український президент не може нав'язати російському колезі свого порядку денного? Зустріч заради зустрічі означатиме виключно політичну поразку Зеленського та України.

Якщо Зеленський навіть і погоджується з пропозиціями інших президентів організувати його саміт із Путіним, то при цьому потрібно чітко підкреслювати: зустріч із російським президентом можлива лише в тому випадку, якщо Путін погодиться обговорювати питання деескалації та виведення російських окупаційних військ із території Донбасу та Криму. Це і є перший пункт будь-яких переговорів із Путіним. Інакше навіщо організовувати "Кримську платформу" та розраховувати на продовження діалогу у "нормандському форматі"? Адже все це – інструменти деокупації української території та відновлення територіальної цілісності країни.

Сама ідея зустрічі заради зустрічі – пропонує такий діалог Ердоган чи за нього виступає сам Зеленський – створює у Путіна ілюзію, що Україна незабаром капітулює, потрібно лише посилити тиск. Таким чином, зустріч заради зустрічі – це прямий шлях до ескалації ситуації, а зовсім не до вирішення конфлікту.

(ПРИМІТКА: Президент Володимир Зеленський у посланні до парламенту України 1 грудня заявив: "Ми не зможемо зупинити війну без прямих переговорів з Росією". Це він сказав у контексті необхідності відновлення Україною контролю над окупованою частиною Донбасу, згадуючи й окупований Крим. А у квітні 2021 року у відеозверненні він сказав: "Пане Путін! Я готовий піти ще далі і запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна" – Ред.)

Ну і, нарешті, найочевидніше. Я згоден із Дмитром Пєсковим, який каже, що зустріч президентів можлива лише гіпотетично. Я схильний довіряти кремлівським чиновникам, які казали, що Путін взагалі не збирається зустрічатися із Зеленським.

І коли у Москві говорять про можливість такої зустрічі, то роблять це виключно для того, щоби остаточно не посваритися з Ердоганом чи Макроном. І щоб президенти Туреччини чи Франції частіше приїжджали до Москви і вмовляли Путіна погодитись на контакт. Змусити інших президентів грати роль у чужій п'єсі тоді, коли вони самовпевнено вважають себе самостійними гравцями – улюблена тактика Путіна.