Блог | "План А" врага сломан, таких потерь Россия давно не видела
Да, сейчас тяжело. Будет еще труднее. Должны отстоять Киев, а затем метр за метром отбивать оккупированные земли. Долго, дорого, тяжело.
Но мы уже сделали первое, самое важное – мы сломали врагу его "план А", план "блицкрига", и нанесли такие потери, которых он давненько не видел. Это уже поменяло весь расклад, и враг это хорошо понимает. Мы выдержали наши первые двое суток, не посыпались, а наоборот – сплотились и организовались.
Далее текст на языке оригинала
Крок два – ще трохи витримки, і час починає працювати на нас. Запроваджені санкції починають давати результати, нам довозять ще і ще зброї, мобілізація поповнює лави ЗСУ, а Росія починає усвідомлювати масштаб потоку цинків. Це все – реальність, але це все потребує ще трохи часу.
І тоді крок три – перелам ситуації остаточно на нашу користь. Вигарна війна, мир на наших умовах.
Кремль відчув загрозу такого розвитку подій. І тепер намагається хитрощами отримати те, що не зміг отримати грубою силою.
Поки пропагандон Соловйов ще розказує своїм глядачам що скоро покаже репортаж з "визволеного Києва", Кремль вже змінив риторику, і "милостиво" погодився на перемовини з тими, кого ще пару годин тому називав "бандою наркоманів та нацистів". Розрахунок ворога простий – поки наше не дуже досвідчене керівництво перебуває у цілком природному для всякої людини шоці від краху попереднього довоєнного життя і підсвідомо мріє лише про те щоб все знову стало як було, щоб цей нічний кошмар просто виявився сном та розвіявся, запропонувати швидкий мир на нібито прийнятних умовах.
Дисклеймер: це не пост критики нашої влади. В часі війни цю критику бажано притримати, тим більше влада в ці вирішальні дві доби показала себе дуже гідно, не гірше за ЗСУ чи тероборону. Але наразі виникла небезпека, яку ми маємо упередити – небезпека, що нашу владу перехитрує матьорий досвідчений ворог. Так, як нас ошукали з підписанням Мінську-2 в розпал боїв за Дебальцеве.
ОП підтвердив, що шукає площадку для перемовин з РФ. Більше того, "на столі може бути питання нейтрального статусу України за умови відповідних гарантій". Цього категорично не можна допустити!
Треба розуміти наступні "ввідні":
РФ не змінила своїх намірів. Їм не потрібні ніякі "нейтральні статуси", їм потрібна вся Україна, яку вони "денацифікують" - тобто знищать всі наші свободи і все те, що робить нас Українцями. Хто має сумніви – передивіться промову Пу, і збагніть що така ненависть не має нічого спільного з раціо, це саме несприйняття нашого існування, і задовільнити цю ненависть може лише наше знищення.
РФ не змогла добитись цієї цілі так, як сподівалась, бо ми зустріли першу атаку зовсім не так, як вони собі мріяли. Замість легкої прогулянки ми влаштували їм пекло, і тепер вони запускають "план Б" - план, який має привести до тієї ж кінцевої мети.
Кремль кинув найбільш боєздатні частини на штурм Києва. Резервів у них небагато, і до довгої виснажливої війни РФ не готова. З цього витікає і те, що в Києві буде дуже важко, але і те, що коли витримаємо штурм – далі станеться перелам на нашу користь. РФ це чудово розуміє, тому так поспішає заманити наших перспективою "швидкого миру".
Нейтральний статус потрібний РФ виключно як перехідний етап, щоб послабити нашу міжнародну підтримку, вислизнути з під санкцій, потім попрацювати над розбратом у нас всередині – і потім взяти демілітаризовану "нейтральну" Україну та таки остаточно її "денацифікувати". Саме так робив кумир Пу товариш Сталін при окупації Балтії – спершу заходили "по договору про дружбу", вимушеному під страхом вторгнення, потім міняли владу переворотом, потім зачищали країну репресіями, і тоді лиш "добровільно" включали до СРСР. Схоже зробив сам Пу із Чечнею, коли після програної війни пішов на "гібридний" Хасавьюртівський мир, виграв час, добився міжнародної ізоляції Ічкерії – а тоді повернувся мститись за поразку. Саме така доля відведена в планах Кремля "нейтральній" демілітаризованій Україні.
Отже – ніякого "швидкого миру" на умовах Кремля. І ніяких перемовин з РФ на цьому етапі війни – ще рано, агресор ще відчуває себе сильним, і дуже поспішає. Час наразі працює на нас, потрібна виключно витримка та терпіння. Перемовини рано чи пізно неминучі, але стануться на наших умовах, якщо зараз не поведемось на облуду.
Ми разом відбиваємо агресію, від Президента до кожного рядового бійця тероборони. Тож тільки разом маємо вирішувати, коли і на яких умовах можемо вести перемовини з агресором. Не дамо хитрощами забрати в нас те, що не змогли взяти силою.
Репост, петиції, звернення до Верховного Головнокомандувача – ніяких перемовин з Кремлем на цьому етапі визвольної війни! Всьому свій час, маємо протриматись – і це будуть зовсім інші перемовини. І зовсім інший мир. Ми платимо таку дорогу ціну саме за мир переможців, а не "русскій мір" в "нейтральній" (читай "нейтралізованій") Україні.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...