Блог | П’єдестал переможців, або Хто насправді зможе перемогти в антикорупційних змаганнях

Україна – це країна контрастів! Під звук фанфар ми створюємо десятки антикорупційних органів, стежимо за їх діями по телевізору, боячись пропустити нову серію неймовірних "розкриттів", переживаємо за долі головних героїв, коли ті змінюють образи та потрапляють у нові неприємні перипетії! Можна сказати, що це такий собі касовий український серіал – "Боротьба з корупцією по-українськи". Проте серіал – це лише картинка, яка в реальності, на жаль, не змінює стану речей.

Створення нових антикорупційних органів було однією з вимог Європейського Союзу до України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Звернувшись до Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2016 рік, ми побачимо тріумфально-переможні заяви про створення системи нових антикорупційних органів:

- Національне антикорупційне бюро України. Повноцінне функціонування НАБУ розпочалося в грудні 2015 р. після обрання Антикорупційного прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

- Завершено формування нормативно-правової бази діяльності та повного складу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

- Розпочато повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

- Утворено Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Читайте: МВФ запропонував українцям антикорупційний податок

Дійсно, це була справжня перемога, й усі ми вірили, що розпочалася нова ера боротьби з корупцією. Але з ЄС почали лунати стурбовані голоси: "У міжнародної спільноти вже вичерпується терпіння у зв’язку з тим, що в Україні не видно практичних результатів боротьби з корупцією". Про це заявив комісар Європейського Союзу з питань розширення й політики сусідства Йоганнес Хан. У новому Звіті про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом уже за 2017 рік лише ненароком зазначається, що у сфері протидії та боротьби з корупцією Україна продовжує виконання низки зобов’язань, зокрема щодо проведення всеохоплюючого процесу антикорупційних реформ та забезпечення імплементації антикорупційних законів, прийнятих у попередні роки. Як ми бачимо: уже не так радісно, а навіть з сумною ноткою у голосі.

З однієї сторони медалі - жодних гучних затримань, викриттів чи перемог, але з іншої – політичний піар, імітація діяльності та скандали на кожному кроці. Ми вливаємо сотні мільйонів державних коштів, віримо і покладаємо надії, що дійсно корупція в нашій державі буде подолана, але знову і знову залишаємося коло "розбитого корита". Однак, можливо, ключ до успіху криється в зовсім іншій площині?

Читайте: Анатомия коррупции

Аналізуючи антикорупційну діяльність європейських країн можна простежити цікаву тенденцію, що "передовим ешелоном" у цій боротьбі завжди була громадськість. Спробуємо проаналізувати приклади антикорупційної діяльності громадськості в країнах Європи та США, адже вони змогли досягти дійсно шаленого успіху.

У Польщі найбільш активною неурядовою організацією у сфері протидії корупції є "Фонд Баторія", який з 2000 р. здійснює програму "Проти корупції", а також співпрацює в рамках Антикорупційної коаліції неурядових організацій. Фонд разом з Антикорупційною коаліцією НГО та польською неурядовою організацією "FIDE" (Форум-Інтеграція-Демократія-Європа) активно займається роботою, спрямованою на громадське просвітництво. Неурядові організації взяли на себе обов’язок здійснення постійного моніторингу, так званого "watch dog". Це перевірка того, чи діють органи центральної влади та місцевого самоврядування відповідно до законів та стандартів демократії. Так, Фонд Баторія проводив великий моніторинг способів фінансування президентської передвиборчої кампанії, а потім кампанії перед виборами в органи місцевого самоврядування, де було виявлено низку недоліків.

Читайте: Медиация: не "медиа" и медитация

Розглядаючи громадські ініціативи у сфері протидії корупції країн Західної Європи, слід дослідити позитивний досвід діяльності окремих держав, що входять за рейтингом міжнародної неурядової організації "Транспаренсі Інтернешнл" у першу двадцятку найбільш некорумпованих у світі, а саме: Швеції, Нідерландів та Данії.

У таких країнах, як Швеція, Нідерланди та Данія, корупція на низовому рівні майже відсутня. Корупція сприймається урядами цих країн як серйозна проблема національної безпеки. При цьому вона розглядається як внутрішня та зовнішня загроза.

У Швеції незалежним моніторингом за рівнем корумпованості в тих чи інших сферах суспільства займається створена в 1994 р. громадська організація "Демократичний аудит", яка об’єднує в собі провідних шведських політологів, економістів, юристів та інших науковців. Поряд з моніторингом стану розвитку демократичних свобод у шведському суспільстві ця організація займається також вивченням специфічних питань, у тому числі пов’язаних з боротьбою з корупцією.

Читайте: Маленька країна, де в щасті дитинство могло б зростати…

Серед громадських ініціатив у сфері протидії корупції у США слід назвати громадську організацію "Freedom House", що активно розвивається та діє з 70-х рр. ХХ ст. Вона набула значного авторитету та популярності завдяки цілій низці комплексних наукових розробок в економічній, політичній і соціальній сферах. "Freedom House" (FH) періодично представляє свої матеріали в рамках таких розробок: "Свобода в світі" (Freedom in the World), "Свобода преси" (Press Freedom Survey), "Транзитні суспільства" (Nations in Transit), "Монітор свободи" (Freedom Monitor), "Століття демократії" (Democracy’s Century) та ін. Специфікою методик "FH" є розподіл держав за декількома категоріями – "Вільна", "Частково вільна" і "Невільна".

Доречно зазначити, що саме громадські організації досягали успіхів у боротьбі з корупцією та перетворювалися в певні "квазіправоохоронні органи", дублюючи їх функції, коли ті "забували" про виконання своїх обов’язків. В Україні також поширена діяльність антикорупційних громадських організацій, проте, досить часто й вони стають головними учасниками резонансних подій. Бути "антикорупціонером" в Україні стало вигідно, модно та прибутково, а корупція продовжує розповзатися по всіх напрямках нашого життя.

Коли починаєш аналізувати все, що відбувається, мимохіть опускаються руки. Саме тому сьогодні створюється інноваційний рух юристів (ВІРЮ) як ешелон справедливості та протидії корупції в Україні. "ВІРЮ" - це проект, який об’єднує чесних, професійних, справедливих юристів. Ми знаємо закон та поважаємо його, не даємо й не беремо хабарів, дотримуємося принципу "fair play" у професійній діяльності. Звичайно, можна говорити "пафосні" слова, але ми готові до активних дій і працюємо в правильному напрямку. Цей шлях не є "безхмарним", однак судити будуть за діями й хочеться, щоб нас сприймали як справжній приклад переможної боротьби з корупцією. На завершення згадаю слова Ф. Достоєвського: "Кожна людина несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за все". Ми готові взяти на себе відповідальність! Я – ВІРЮ…