Блог | Російський інструмент продовження війни в Україні

Для Росії так звана миротворча ініціатива є лише інструментом продовження війни. Цілком очевидно, що для припинення війни достатньо було б наказу Путіна. Але граючи у "доброго посередника" Кремль не лише мріє заморозити конфлікт в межах України, а відтак за її рахунок, при цьому знявши з себе відповідальність за агресію, але й внести розбрат у трансатлантичну спільноту. Щойно російський президент висловив ідею про миротворців, як його європейські посіпаки почали казати, що "компроміс" Кремля заслуговує на послаблення санкційного зашморгу.

Кремль висунув абсолютно неприйнятну пропозицію щодо розміщення миротворців уздовж лінії розмежування, щоб певне "пом’якшення" - згода на поширення місії до державного кордону, але з виключною метою охороняти спостерігачів ОБСЄ, тобто з абсолютно неприйнятної до просто неприйнятної позиції, виглядало як компроміс.

Дуже добре, що і українська влада, і американці доволі швидко відреагували на російську пропозицію – була заява українського зовнішньополітичного відомства, а згодом і Держдепартаменту про те, що План Путіна не є неприйнятним.

Читайте: Жить не во лжи: неизвестная сторона "реформ" Саакашвили

Варто звернути увагу, що американці назвали території окупованими. Вони зробили навіть більше, ніж українська влада, що дотепер ще законодавчо не визначила статус окремих районів Донецької і Луганської областей як окупованих Російською Федерацією. За "новоязом" президента і міністра з питань тимчасово окупованих територій ці території є чомусь неконтрольованими.

Американці вважають, що ідея варта розгляду лише за умов присутності миротворців на всій території Донбасу, включаючи українсько-російський кордон. Вони розуміють, що якщо кордон буде під контролем, то не буде безконтрольного переміщення російської техніки, військових, грошей і так званих гуманітарних конвоїв, отже і не буде і ресурсів для ведення війни з територій, окупованих Росією. Конфлікт щонайменше затухне, а в ідеалі виникнуть передумови для врегулювання і політичної реінтеграції.

Втім, є один небезпечний момент про який ствердно казав президент, і який фігурував у проекті закону про реінтеграцію Донбасу, що потрапив у ЗМІ напередодні літніх канікул. Мова йде про зобов’язання України узяти на себе весь тягар соціальних виплат, а також відбудови Донбасу.

Читайте: У Геніаліссімуса Путіна явний "синдром прокляття безмежністю влади"

Це абсолютно неприйнятна річ, оскільки, якщо ми не контролюємо територію, якщо вона не є частиною України де-факто, то ми не можемо брати на себе відповідальність за громадян, які знаходяться на окупованих Росією територіях. За міжнародним правом, це обов’язок країни-окупанта. У випадку з Кримом, такий правовий статус було визначено, а з Донбасом - ні. Інакше ми створимо власне Придністров’я, де Молдова продовжує підтримувати зв’язки та нелегку ношу з де-факто окупованою Росією територією, яка не виявляє ані найменшого бажання реінтегруватися до країни, невід’ємною частиною якої вона є.

Ми не маємо допустити, щоб відбулося замороження конфлікту за російським сценарієм. Тобто, щоб ми несли відповідальність за окуповані території, де розміщено створене та контрольоване росіянами велике бойове угруповання, яке буде постійно загрожувати Україні.

Важлива умова будь-якої миротворчої операції - готовність сторін до завершення гострої фази конфлікту і гарантії миротворцям. Оце надзвичайно чутливий момент, щоб Україна в жодному разі не визнала ватажків так званих ЛНР та ДНР як сторону конфлікту. Інакше це підтвердить пропагандистську тезу Кремля, що у нас йде громадянська війна, а Росія тут не при чому. Таким чином Росія уникне відповідальності за військові злочини і злочини проти людяності.

Читайте: Рабочие моменты АТО: полупрозрачная фигура в "австрийке"

Якщо ми не покладемо юридичної відповідальності за агресію на Росію, не примусимо її вступити у прямі перемовини щодо припинення війни та укладення "мирного договору", то ми лише відкладемо конфлікт з Росією на майбутнє, адже їх панівна ідеологія несумісна з життєдіяльністю української держави. При цьому врегулювання має включати і Донбас, і Крим, адже агресія почалася з півострову і завершиться виключно із поверненням усіх окупованих земель. Такі домовленості мають включати і гарантії нашої безпеки у майбутньому, хоча, безперечно найкращою, ба більше того – безальтернативною гарантією є членство в НАТО або військовий союз із США.

Ми в стані війни з Росією, а не з нашими громадянами Донецької і Луганської областей, і це має бути чітко зафіксовано, інакше будь-які рішення лише поглиблюватимуть проблеми без перспектив їх вирішення навіть у довгостроковому періоді.