Шухевич: Украину приносят Путину в жертву, как Чехословакию – Гитлеру

Юрий Романович Шухевич - сын легендарного главнокомандующего Украинской повстанческой армии Романа Шухевича, народный депутат Украины, считает, что Путин построит в Европе новую Берлинскую стену, если его не остановить.

Видео дня

В интервью "Обозревателю" Юрий Романович рассказал о том, что он думает о внешней и внутренней политике Петра Порошенко и его команды, поделился мыслями о том, как нужно наказывать предателей национальных интересов, рассказал об угрозе сепаратизма внутри России и провел исторические параллели с событиями Второй мировой войны.

- По-перше: чи можна до вас звертатися російською? Та як ви ставитися до мовного питання взагалі?

- Прошу дуже. Але я буду відповідати українською. Це питання, вважаю - надумане. З моменту, коли Україна стала незалежною, ніхто росіянам не забороняв розмовляти, отримувати освіту російською мовою. І пресса, і телебачення в Донбасі були російськими – на це ніхто не реагував, хоча я вважаю, що державна мова повинна бути українською. Але це не означає, що когось будуть змушувати говорити українською. Проте знання державної мови для кожної країни є нормальним явищем.

Питання мови завжди загострюється перед виборами, починають говорити про якісь утиски, а проходять вибори - про це забувають. Потім починається знову. Якщо ж говорити про утискання, то я не знаю, власне, яку мову більше утискують…

Але з великою бідою ледве відкрили ту українську школу.

- Вы ожидали российской агрессии прошлой весной или же нападение Путина на Украину стало чем-то неожиданным?

- До цього треба було завжди бути готовими. Наскільки я знаю українську історію та наші відносини с РФ, цього можна було очікувати.

Наші взаємини були завжди не найкращі. Так починалося ще від Андрія Боголюбського, ще в 1169-му - коли він напав на Київ, пограбував, вивіз митрополита, вивіз ікони, багато чого… І з того часу наші контакти погані. Наступали періоди замирення, але не більше. Останні 23 роки Україна плила в фарватері Росії. А коли Україна почала вириватися, виявилося, що Росія не готова випустити Україну. Ленін казав: "Потерять Украину – потерять голову!". Росія прекрасно розуміє, що без України відновити імперію неможливо. А Путін вважає, що його історична місія - відновити імперію. Тому намагається повернути Україну в той чи інший спосіб.

Читайте: На выборах во Франции победил Путин - The Wall Street Journal

- Как вы считаете, сколько еще продлится война и какова конечная цель Путина?

Яке завдання Путіна? Якщо донецький криміналітет та олігархи хочуть встановити свою владу – через зроблену там колотнечу виторгувати собі максимум привелеїв та володіння, як в середні віка, то в Путіна інша ціль. Він не заспокоїться на Донбасі. Сам Донбас його не цікавить, це як перший крок для відриву від України Харківщини, Херсонської області, Одеси... Україну він вважає окраїною РФ, вважає, що вона має бути покірною, ручною. Ось його ціль. І він буде підживлювати сепаратистів чи інші сили, які робитимуть нам неспокій.

- А надписи на танках: "На Киев", "На Львов" - это глупое бахвальство. Или они могут замахнуться на всю Украину?

- Безумовно. Путін не зупиниться. Намагатиметься дійти до Львова, до Ужгорода. Але не забувайте, що був Варшавський блок - військовий договір з країнами, які були сателітами Москви.

Нехай в Німеччині про це не забувають.

- Полагаете, Путина интересуют все страны Варшавского договора? До каких пределов простираются его аппетиты?

- До меж, які мав Варшавський договір… Колись соціалистичними були Югославія і східна Німеччина. Його амбіції поширюються аж до цього. Щось на кшталт "ГДР" може бути. Навіть так. Нехай пані Меркель та інші політики про цей Варшавський договір не забувають, бо вони можуть опинитися перед новим Берлінським муром.

Вони ховають, як страуси, голови в пісок.

Він буде наступати доти, доки не отримає відсіч. Як він почує силу, рішучість відстоювати свої інтереси, він задумається. А поки він не відчуває спротиву, він буде йти вперед.

Читайте: Шойгу рассказал, сколько войск Россия согнала в оккупированный Крым

- И насколько в этом своем движении он готов применять ядерную угрозу?

- Путін розуміє, що ця загроза є так само загрозою і для Росії. Інші країни теж мають ядерну зброю. Не треба також забувати східного сусіда РФ – Китай, який має претензії до Росії. Я сумніваюся, що Путін на це піде, а зі звичайною зброєю він буде робити все, поки не досягне мети.

- У нас, у украинской армии, начиная с лета, нет практически побед над "ДНР-ЛНР". Как вы думаете – почему?

- Немає перемог, бо немає рішучості нашого командування, нашого державного керівництва.

Бо вони його здали. Не знаю – за гроші, чи за якісь інші обіцянки. Після цього таке саме почалося в Донбасі. Спочатку, як сказав Гіркін, – якби не російське втручання, то це все закінчилося б, як в Одесі: побушували, і на тому кінець. Але ж не було рішучості. Не було її і пізніше, проте наші війська наступали. Влітку бої точилися на Петрівці (район Донецька), а сьогодні нас відкинули до Волновахи.

- Не потому ли, что Порошенко совершил обмен Славянска на Донецк?

- Перемир'я, коли ми наступали, було явно на користь сепаратистам. Ми наступали, поки не отримали заборону стріляти, а тим часом цим скористалися сепаратисти – перегрупувалися. Росія надала допомогу і українські Збройні сили були відкинуті. А тепер знову перемир'я - після Мінську-2. Але ж вогонь не припиняється і щодня ми ховаємо нових бійців. А вони перегруповуються та дістають допомогу від Росії. В результаті станеться те, про що я вже сказав: вони не зупиняться під Широкіно і Маріуполем. Візьмуть і Маріуполь, і Бердянськ, і Мелітополь… Зроблять коридор до Криму, а в Придністров'ї є десь 1,5 тисячі російських військ. Там вже можна буде подумати і про Київ… Це є тактика Путіна – затягувати і продовжувати тиснути далі.

Не такий сильний Путін, як уявляється. Маленьку Чечню не вдалося йому перемогти.

І чи здатна теперішня Росія його витримати? Я вважаю, що – ні.

Адже національне питання в самій Росії не вирішене. Далеко не вирішене. Тому це буде початком краху теперішньої Російської імперії.

Може, хтось на Заході того і хоче, щоб Україна зазнала загальної руйнації, але при цьому нанесла смертельної рани Росії?

Читайте: Российский политолог рассказал, чем Путин опаснее Сталина и Хрущева

На Заході хочуть відсидітись. Хочуть ще поторгуватися з Росією, отримати газ. Аби тільки не війна. Але якщо війна почнеться, вона їх не омине. Забувають історію. Кінець 30-х років. Тоді Захід віддав Гітлеру Чехословаччину (в соответствии с Мюнхенским соглашением между Великобританией, Францией, Германией и Италией, Чехословакия утратила свою независимость, произошла аннексия Судетской области, а затем и оккупация всей страны. – Ред.), ну і що? Хіба це врятувало їх від Другої світової війни?

- Вы считаете, что европейское сообщество готово принести Украину в жертву Путину, надеясь удовлетворить агрессора?

- Безумовно. Дати йому проковтнути Україну, щоб він заспокоївся.

- Откупиться, как бы дать взятку?

- Так. Але це їм не вдасться.

Природа агресії така, що коли агресор отримує той чи інший успіх, мимоволі він хоче ще, далі і далі.

Вони всі хочуть залишатися в білих рукавичках. Перемир'я, домовленості… Які можуть бути домовленості з Путіним? Ще Бісмарк сказав, шо договір з Росією не вартий паперу, на якому він написаний. Те саме можна сказати і про Мінські домовленості. Росія з ними не рахується, але ж вона хоче змусити Україну з ними рахуватися.

- Вы много лет провели в России в лагере. Говорят о том, что сама Россия может распасться на несколько анклавов. Как вы считаете, возможно ли создание в РФ "Кубанской народной республики" и других?

- Вважаю, що так. Хочу нагадати, що в 1918-у році Омська директорія проголосила незалежність Сибіру. Колчак ліквідував це утворення, але, тим не менше, воно було.

Таке буде і надалі. Росію це чекає. Як чекало всі інші імперії.

Читайте: Порошенко надо перестать бояться Путина. Взгляд из донецкого подполья

Це неминуче. Буде і (окремий) Татарстан, і Дагестан, і Північний Кавказ… Все це відійде від Росії. Мені хотілося б, щоб це сталося якнайшвидше. Але такі процеси повинні визріти. І вони визрівають.

- Как вы объясняете для себя – почему такая сумасшедшая поддержка у Путина?

- По-перше, уявіть, що

Коли цей обруч тріскає або слабне, то ми бачимо різні рухи – навіть на російськомовних територіях. Я вам вже говорив про Сибір, а так само і в Поволжі.., всі козачі області - а їх є 11 - свого часу проголосили незалежність. Так що Росія не є нацією, але є така тенденція у російськомовних – бажати поширення імперії. Так їм вбивали в голови. І не Росія є продуктом Путіна, а Путін є продуктом Росії.

Якщо ж порівняти Російську імперію з іншими імперіями, то подивіться – вони завойовували, поширювалися, але ж те, що вони називали окраїнами: Польща, Україна, Прибалтика – були вищі за розвитком, були багатші, ніж Росія. Навіть загарблюючи та грабуючи інші народи, росіяни не вміли побудувати внутрішнє життя. Все це з боку Росії було завоюванням заради завоювань.

А далі вони не вміли цим розумно скористатися.

Ми і зараз бачимо, що російська глибинка живе не дуже.

- Большое впечатление произвела ваша пламенная речь в Верховной Раде относительно "Закона об особом статусе Донбасса" и сопутствующих постановлений. Аргументируйте, пожалуйста, почему вы назвали это предательством национальных интересов?

- "Особливий статус Донбасу" - що це таке? Передають владу тим всім захарченкам і кравцовим. Захарченко - по той бік барикад, а Кравцов (заместитель губернатора Донецкой области, бывший заместитель председателя областного совета Александр Кравцов. – Ред.) – ніби по наш бік, але це той, хто організовував референдум. Якщо віддати їм там владу, то це буде влада тієї "республіки", влада криміналітету, який буде вибудовувати конструкції, які він бажає.

За першими мінськими домовленостями, ці "республіки" отримали право мати свою міліцію, прокуратуру. Ці ж бойовики, які воюють з нами, отримали право зробити народну міліцію. Це вже конфедерація, не вистачає тільки своїх збройних сил. Там можуть бути лише вибори, які бажає собі той осередок Партії регіонов, який зберігається в Донбасі. Там не може бути демократичних виборів, бо там взагалі беззаконня. Отже, це все пусте говоріння.

Війна може завершитися лише двома шляхами: або перемога, або капітуляція.

Читайте: Путин обнесет оккупированный Донбасс колючей проволокой - публицист из Донецка

- И Минск-2 – шаг к капитуляции?

- Нас ведуть до капітуляції. І це замаскований крок.

Вони замасковані прекрасними фразами про демократію і вільні вибори. Насправді це легалізація бандформувань та нові кордони з Росією.

- Это сознательные шаги украинской власти или же досадная ошибка, непонимание?

- Народ їх обрав і доручив, тому вони повинні зрозуміти інтереси держави, інтереси того народу, або сказати: пробачте, ми не розуміємо, хай приходять до влади ті, хто розуміє. Але ж вони цього не хочуть. А відваги, мужності протиставити себе Росії в них немає. "Как бы чего не вышло" - знаєте? Вони бояться Путіна, бояться Меркель, Оланда. Бог зна кого…

- А почему нынешние руководители Украины не боятся украинского народа? Почему они не боятся потерять Украину?

- Україна для них – в швейцарських, австрійських та інших банках. Тому.

Вони відчувають, що вони тимчасові. Ви знаєте, Гітлер, навіть коли бої були вже в Берліні, до останнього знаходився в місті, хоча вже було ясно, що Німеччина ту війну програла. Але не втікав, Гітлер покінчив життя самогубством… Я думаю, якби російськи танки з'явилися на відстані 100 км. від Києва, вони б вже були десь у Варшаві. Ось в чому річ.

Януковичу мужності не вbстачило, і він втік. В них так само.

- Правильно ли я понимаю, что сравнивая Порошенко с Януковичем, вы находите, что он не лучше?

- При Януковичі була вертикаль, тепер цієї вертикалі немає.

Вона була тоді організована, керована, тепер – свавілля.

Але чому я порівнюю Порошенка з Януковичем – це передусім, що в нього немає тої мужності, якої не мав і Янукович – мужності стояти до останнього.

Яценюк говорить "куля в лоб", але то є одне говоріння.

І ще щодо Порошенка – ми бачимо, що є зрада в Збройних силах. Здають тих хлопців, які воюють, на кожному кроці. А в нього нема волі взяти, і… по-перше, внести законопроект про те, щоб було відновлено військовий трибунал, навіть до смертної кари. Щоб усі ті, хто зраджує державу, були притягнуті до відповідальності.

Якщо не розстріляні, то розжалувані до рядових. І повинні піти на фронт всі ті, хто розкрадає армію.

Читайте: Если не критиковать Порошенко, то годы с Януковичем покажутся легкой прогулкой – ветеран АТО

- Имеете в виду предателей среди руководства Вооруженных сил Украины, в Генштабе?

- У Генеральному штабі, у Міністерстві, в інших ланках на вищому рівні. Бо зрада є, але ніхто не покараний. А це мало би бути – війна іде! Хоча вони і кажуть, що АТО. Ми боїмося сказати, що йде війна з Росією. І ще хочемо, щоб нам дали зброю… Хто нам дасть, коли триває антитерористична операція? АТО є виключно внутрішньою справою. Ось коли б ми сказали, що в нас війна, тоді з нами Америка і Британія говорили б трошки інакше.

(Продолжение следует)

Во второй части интервью вы узнаете. каким запомнился Юрию Шухевичу его отец, что сказал бы Шухевич-старший о Верховном главнокомандующем Украины, а также какие надежды Юрий Романович возлагает на украинское добровольческое движение.