За Тимошенко береться СБУ

22 жовтня Апеляційний господарський суд Києва призупинив провадження з розгляду апеляції про виплату Кабінетом міністрів боргу корпорації "Єдині енергетичні системи України" перед Міністерством оборони Російської Федерації.

Видео дня

Не так давно – в очікуванні рішення другої судової інстанції – "Обозреватель" вже нагадував попередню історію справи. Йдеться про "гарантійні листи" за підписом Павла Лазаренка на адресу російської Міноборони, яке мало халепу та недалекоглядність зв’язатися з українськими ЄЕСУ. Точніше, не так з українським, як, власне, з тимошенківськими.

Саме на цю обставину – на те, що держава Україна не повинна розраховуватися за видатки приватної особи – вказували наші експерти. Бо борги таки дійсно приватні – дуумвірату Тимошенко-Лазаренка. Останній, користуючись становищем прем’єр-міністра, лише загорнув їх в обгортку державних гарантій і лишив українцям у спадок.

Захист же Тимошенко акцентував на тому, що справа замовна, політична, затіяна мало чи не особисто президентом Януковичем для того, аби підірвати репутацію Юлії Тимошенко. Борги ж (у розмірі 400 мільйонів доларів) ніхто насправді виплачувати не збирається. Тож апеляційний суд, напевне, скасує рішення суду першої інстанції, який постановив позов Міноборони Росії частково задовольнити.

Та сталося не так, як гадалося. Суд позов не задовольнив і не відхилив, а, як вже зазначено, призупинив провадження. Чому? Як пояснив представник Кабміну Андрій Богдан, слідчий відділ СБУ розслідує кримінальну справу щодо ЄЕСУ, і предмет позову у господарській справі аналогічний суті кримінальної справи.

Богдан зазначив, що для всебічного розгляду справи необхідно отримати інформацію від СБУ про стан даного слідства, а Апеляційний суд повинен призупинити провадження для з'ясування всіх обставин.

Суд в особі судді Віктора Шапранапостановив: "Спрямувати Службі безпеки України матеріали господарської справи. Зупинити апеляційне провадження у справі". "Суд обов'язково повернеться до розгляду вже після того, як слідство встановить всі обставини надання держгарантій Міноборони РФ і взагалі існування цих держгарантій", – прокоментував Андрій Богдан.

Російська сторона від коментарів утрималась. Втім, якщо РФ незадоволена таким рішенням, вона може оскаржити постанову суду Апеляційного у суді Вищому.

За оцінкою ситуації "Обозреватель" звернувся до народного депутата України Володимира Олійника (фракція ПР), представника парламентської слідчої комісії у питанні ЄЕСУ.

- Пане Володимире, сьогоднішнє рішення суду було прогнозованим?

- Такі рішення суд інколи приймає, коли рішення по кримінальній справі може бути покладене в основу рішення суду цивільного, або ж навпаки. Тому суд вирішив зачекати розгляд справи по суті. Я сам як колишній голова суду мав справу з такими прецедентами. Бо у справі є листування посадових осіб, і необхідно дати оцінку правомірності їхніх дій…

- Як ви, до речі, оцінюєте дії цих посадових осіб?

- Там є, над чим подумати. У листах, які направляв Павло Лазаренко як прем’єр-міністр, є посилання на уряд України. Мовляв, уряд гарантує повернення боргів… Але згодом з’ясувалося, що слово "уряд" вживається неправомірно, бо колегіального рішення Кабміну з цього питання не було. Напевно, Юлія Володимирівна була надто доброю ученицею Павла Івановича, бо, видаючи свої директиви, вона також плутала повноваження…

- Так над чим тут думати?

- Важливо документально пройтись по всіх матеріалах справи. І почути також позицію захисту. У нас-то процедура – така, але ж треба виходити з того, що мова про міжурядові стосунки. Тому треба вивчити європейський досвід: там, наприклад, достатньо листа або факсу, щоб оформити документ як державну гарантію.

- Ви самі слушно сказали, що у нас – ще згідно з указом Кучми – інша практика. Хіба європейський досвід перекреслює внутрішнє законодавство?

- Ні, але все-таки йдеться про міждержавні стосунки. Можливо, Україна ратифікувала певні угоди, які мають відношення до справи. Все це треба добре вивчити.

- Гадаєте, російська сторона підготувалась краще, йдучи до суду?

- Російська сторона робить все можливе, щоб повернути державний борг. Тому й заходить з різних боків. Я пам’ятаю рішення Московського арбітражного суду, який постановив стягнути борг з ЄЕСУ. І ЄЕСУ, до речі, свій борг визнала…

- Скільки часу забере розгляд кримінальної справи?

- Скажу вам так: поведінка людини має бути логічною. Небажання Тимошенко йти до суду нагадує зумисне затягування. Йти до суду треба… Якщо ти часнику не їв, то запаху не буде. А якщо їв – то запах дасться взнаки… Тільки в суді можна почути свідків, побачити докази і самим для себе прийняти рішення. І коли люди, не приведи боже, зрозуміють, що такі високопосадові особи причетні до корупційних схем, це вже буде справжній вирок народу… Цього, як я бачу, бояться і європейці.

- Чого вони бояться?

- Того, що вони, можливо, дарма кричали: "політика, політика…. Якщо тут робилися такі оборудки, не платилися податки, то яка тут політика? Як після цього виглядатимуть європейці в очах власних виборців? Щонайменше як люди недалекоглядні…

Коментар іншої сторони – бютівця Сергія Саса, одного з захисників Юлії Тимошенко, більше нагадував передвиборчу агітку: "Тут з самого початку було зрозуміло, що за такими речами нічого немає. Але це не можна розглядати відсторонено від тих речей, що відбуваються довкола лідера опозиції. Вже сім кримінальних справ порушені і розслідуються. І всім цим займаються кишенькові суди…".

На наше запитання, чи визнає він існування листів колишнього бізнес-партнера Тимошенко Павла Лазаренка до росіян, Сас відповів так: "Я визнаю певні речі тоді, коли маю можливість ознайомлюватися з ними, тобто з відповідними документами. Свого часу я мав нагоду ходити до Генеральної прокуратури та знайомитися з матеріалами справ, порушених щодо "швидкої допомоги" та Кіотського протоколу. Тут я можу щось аргументувати. Матеріали ж справи, про яку ви запитуєте, мені зовсім невідомі".

Подібну позицію тимошенківців – ухилятися від відповіді, навіть коли йдеться про листи Лазаренка (минулого разу адвокат ЮВТ Богдан Ференц говорив, що підписи екс-прем’єра іще треба довести) – ми вже висвітлювали. Що буде далі – покаже час і Служба безпеки.