Видео дня
Мотор-Січ і Містралі. Історія одного контракту.
На крові можна нажитися значно більше, ніж на мирному житті. Війна породжує підвищений попит і створює величезні прибутки.
Нещодавно сталася цікава подія - керівник Рособоронекспорту Ісайкін заявив, що Росія розрахується із Францією за гвинтокрилоносці Містраль лише після доправлення другого корабля. Тобто остаточний розрахунок за контрактом буде здійснений у листопаді 2015 року, коли Росії має бути переданий другий корабель. Це порушує умови контракту. Бо наприкінці червня Президент Франції Франсуа Олланд заявив, що один Містраль буде наданий РФ у жовтні 2014, а передача другого Містралю буде залежати від позиції Росії в українській кризі. Це створює непогані передумови для того, щоб Франція взагалі не виконала угоду про постачання Містралів до РФ. Позиція Росії стосовно України не зміниться. Давати безкоштовно один Містраль, а потім сподіватися, що Путін відступить, і тим самим створить умови для продовження контракту, Франція наміру не має.
Читайте: Україна vs Росія - кого підтримує Франція
Путін зі свого боку заявляє, що Вашингтон шантажує Париж, щоби Франція відмовилася від виконання зобов'язань по контракту.
За перше півріччя цього року найбільший український виробник гвинтокрильних двигунів, компанія Мотор-Січ, та її власник В’ячеслав Богуслаєв збільшили чистий прибуток майже вдвічі - до півтора мільярда гривень. Але нині Богуслаєв переймається винятково закриттям російського ринку, тим паче, що вже прозвучав тривожний сигнал стосовно укомплектовування французькими, замість українських, двигунами гвинтокрилів, які мають дислокуватися на палубах Містралів.
Прикметно, що однодумцем Богуслаєва є Медведчук. "Росія активно проводить імпортозаміщення українських товарів. Наші товари не виявилися критичним імпортом для Росії", - бідкається він. І як приклад наводить ситуацію з двигунами, закупленими у Франції.
Сам Богуслаєв називає війну на Сході "неприємним випадком" та "непорозумінням". "Цей сьогоднішній неприємний випадок не повинен відбиватися на моїх токарях і фрезерувальниках. Це що - мій технолог і прибиральниця, яка заробляє лише дві тисячі гривень, винні, що Крим віддали? Потерпіть, будь ласка, все пройде. І я сам переконаний, що всі непорозуміння пройдуть, тільки треба потерпіти", - віщає він.
Подбавши про токаря з прибиральницею, Богуслаєв переходить до юридичної суті питання. Він каже, що ніхто нікому нічого не забороняв, немає ніякої офіційної постанови. "Поки що це одні емоції тих, хто хоче остаточно розвалити країну. Ні президент, дай Бог йому здоров'я, ні прем'єр-міністр нічого не забороняли", - відповідає Богуслаєв на питання про те, він примудряється під час війни продавати ворогові продукцію Мотор-Січі.
Найприкріше те, що Богуслаєв має рацію. Персонально ніхто нічого йому не забороняв. Порошенко лише в червні заборонив оборонним підприємствам продавати продукцію РФ. Але мова йде тільки про військову продукцію, тоді як товари подвійного значення - як, наприклад, двигуни - під заборону не потрапили.
При цьому український Мінфін взагалі не бачить жодних алогічностей у торгівельних стосунках з Росією. Мотор Січ торгує з агресором, а у відомстві Олександра Шлапака - як на цвинтарі - все спокійно. Доходять, мовляв, до нас чутки про продаж зброї через треті країни, але кожен такий факт розслідується. "Жодна продукція військового та подвійного призначення до Росії не постачається",- переконаний міністр фінансів. А на прес-конференції, у відповідь на конкретне питання про Мотор Січ міністр Шлапак закликає журналістів не поширювати непідтверджені чутки.
Таке можливе тільки в Україні: мільйонер, який наживається на війні, в котру втягнуто його державу, просторікує про незручності у власному бізнесі, і нікому із представників влади немає до того жодної справи. Ані Мінфіну, ані іншим органам. Вони вдають, що Богуслаєва просто не існує.
Читайте: Если кто еще не понял - это война
"Треба розвивати взаємини з Росією, тому що колись же треба миритися, або ви вважаєте, що буде нескінченна війна? Треба не вставати в позу ображеного хлопчика, а сідати за стіл переговорів - особливо прем'єр-міністру, який тепер господарський працівник, а не політик. Він залишений на цій посаді і тепер повинен думати про робочі місця на Україні. Багато розмов про те, що треба шукати нові ринки на стороні, але вони вже давно розхватані - ринки ці. Якби десь було найменше бажання купити нашу продукцію, ми б давно вже були там, але таких бажаючих сьогодні немає. У світі криза, а ми відмовляємося від російського ринку - це смішно", - на одній хвилі зі Шлапаком міркує Богуслаєв.
Власник Мотор-Січі нарікає на "неадекватну" Україну, над якою літатимуть ворожі гвинтокрили з "ненашими" двигунами. Він переконаний, що Україна стає неконкурентоспроможною, неадекватною і нездатною дотримувати свої зобов'язання за договорами. Український депутат Богуслаєв переймається лише тим, що Росія вже поставила французький, а не український, двигун на гвинтокрил Ка-62 і що через два з половиною роки вони все замінять.
Богуслаєв не постачає двигуни українській армії, тому що "українська армія хоче, але грошей немає, вони йдуть на пайки, онучі, патрони", - говорить він. Хто платить - той і замовляє війну. Гроші не відповідають за своїх власників та їхні політичні непорозуміння. А власники ці не мають ані серця, ані совісті.
Російська сторона вважає, що корпорація Мотор-Січ може перенести своє складальне виробництво до РФ чи до країн Митного Союзу. Один з тамтешніх чиновників сказав, що Богуслаєв є розумною людиною і всіляко намагається не втекти з російського ринку.
До речі, Богуслаєв є нардепом від ПР, і все складається так, що він знову ним стане на мажоритарному окрузі або за списком, і після дочасних виборів потрапить до вищого законодавчого органу України.
Чи має Україна підстави очікувати від європейських країн активних кроків зі згортання співробітництва з РФ? Після заяв нардепа Богуслаєва і міністра Шлапака відповідь є очевидною.
Європейські країни запровадили санкції проти РФ раніше, ніж це зробила Україна. І навіть раніше, ніж українська влада взагалі спромоглася на якусь виразну реакцію на збройну агресію сусіда. ЄС дав відчути Росії своє ставлення вже у другій декаді березня - саме тоді було призупинено укладання нової угоди про партнерство, а також РФ виключили із G8, і об'єднання провідних держав повернулося до формату "великої сімки". Далі пішли три етапи санкцій.
Читайте: Российский олигарх потребовал у Кремля компенсации за санкции США
Україна неодноразово дорікала західному світу млявістю та нерішучістю, хоча насправді Європа та Америка були значно послідовнішими у ставленні до Росії. З ряду беззаперечних доказів, які продемонстрували, що західні партнери стали на наш бік, випадає хіба що казус з французькими Містралями. Але не треба забувати, Франсуа Олланд не є президентом України, він є президентом Франції. Наполеон колись казав, що любов до своєї Вітчизни є першою чеснотою цивілізованої людини. Це складно осягнути таким як Богуслаєв, але це зрозуміло й близько європейцям.
На початку весни 2014-го міністр закордонних справ Франції Лоран Фабюс у відповідь на рішення російської влади про приєднання Криму вже погрожував розірвати контракт по Містралях. Міноборони Росії попередило, що зажадає від Парижа відшкодувати всі втрати, якщо операція буде зірвана.
Рособоронекспорт заявляє, що Франція заборгувала ще дещо - технології з будівництва корпусу корабля, інформаційно-керуючої системи, системи управління зв'язку тощо. Все це має бути передано російській стороні в комплекті з Містралями. Відмовитись - означає зазнати мільярдні збитки. І Олланд це розуміє. Власне, президент Франції не виключає й такого кроку, але - як каже він - "якщо виникне додаткова напруженість". Та хіба вона не виникла вже зараз?
З точки зору Заходу відповідь на це питання пов’язана з поведінкою української сторони. Україна не визнає стану війни, у яку вона втягнута Росією, а відтак і Росія не є воюючою стороною, а Україна - відповідно - не є членом коаліції, яка б могла скластися за інших обставин. Більше того, 26 серпня український президент збирається у Мінськ на тристоронню зустріч за участю Путіна, а заступник голови президентської адміністрації Валерій Чалий говорить про напрацювання дорожньої карти миру.
І якщо у Нормандії Порошенку вдалося, стараннями французької сторони, уникнути безпосереднього контакту із Путіним, то цього разу відбудуться не лише перемовини, а й традиційне протокольне рукостискання.
На тлі цього Україна може скільки завгодно висловлювати стурбованість тим, як перебування Містралів у Чорноморському басейні змінить баланс сил. Враження від цієї стурбованості нівельоване тим, що лише стараннями російської сторони унеможливлено обладнання гвинтокрилів Містраля двигунами Мотор-Січі.
Втім, крапка в історії з Містралями не поставлена. Заступник голови комітету з оборони німецького Бундестагу Карл Ламерс запропонував Франції відмовитися від поставки Росії Містралів, а НАТО - викупити французький контракт. "Краще пізно, ніж ніколи", - пояснив свою ініціативу Ламерс. І продовжив: "У 2010 році, коли контракт був узгоджений, була зовсім інша політична ситуація. Тепер - з приєднанням Криму - Росія порушила міжнародне право і права людини. Зараз не час продавати їй військові кораблі".
Перш, ніж дорікати європейцям за їхню позицію стосовно Росії, Україна повинна чітко виробити власну. Звичайно, ЄС має бути жорсткішим стосовно країни, яка прагне змінити кордони в Європі і бряцає зброєю на сході України. Київ має продемонструвати рішучість. Введення санкцій проти РФ через місяць після збитого Боїнгу рішучим кроком не назвеш. А дозвіл Києва на проходження російського гуманітарного конвою був використаний Москвою для введення в Україну значної кількості важкого озброєння.