Вибори на тлі війни

Вибори мають стати очищенням влади, а не перемальовуванням партійних фасадів під вимоги часу.

Вибори під час бойових дій - рішення не найкраще. А коли вибори дострокові, та ще й за старим виборчим законодавством - це загалом виглядає дещо підозрілим. Але така вже українська реальність. Виборів хоче саме суспільство. Тобто суспільство хоче змін: влади, злочинних законів і місцеперебування злочинців, які ці закони приймали і створювали корупційні схеми.

Найпростішою відповіддю на це є дочасні вибори - вважає Порошенко. Принаймні, це було ним публічно озвучено. Але якщо вибори відбуватимуться за старим законом, то це буде не оновленням, а консервацією влади. Новий виборчий закон цей склад Ради не прийме, і не лише тому, що проти нього виступають мажоритарні депутати, але й через те, що партійні лідери втратять контроль над формуванням списку. Власникам партій простіше обмінюватися професійними перебіжчиками, ніж наважитися набрати якісно нових людей, бо в такий спосіб вони можуть вже втратити контроль над фракцією.

Показовим є передвиборчий синдром у таборі Яценюка. Так, вже знову є такий табір. До нього входить група членів фракції Батьківщина на чолі зі спікером Турчиновим. Вони намагаються будь-що забезпечити собі місце у наступній Раді. Причому у них для цього існує лише два сценарії: йти самостійним утворенням або пристати до так званого Блоку Порошенка. Спільний проект із діючим Президентом для групи Яценюка-Турчинова є значно привабливішим.

Партійну кар’єру Яценюк після розлучення із Тимошенко хоче продовжити у ролі очільника президентського блоку як друга (або навіть перша - за Конституцією 2004р.) особа в державі, та ще й, само собою зрозуміло, з амбіціями на утворення підконтрольної собі більшості, а відтак, і на збереження посади прем’єр-міністра.

"Ми знаємо один одного вже 16 років. Ми будемо говорити в унісон, розділяти нашу відповідальність і нікому не дозволимо повторити негативний досвід після 2005 року. Я вірю, що Порошенко бачить це так само. Це останній шанс для нашої країни", – заявив Яценюк після обрання його прем’єром, і це вже тоді лунало як запрошення Порошенка до передвиборчого злиття.

Яценюка oxрестили найкращим за роки незалежності прем’єром. Але в чому "найкращість"? Впроваджені значущі реформи? Оголошення про впровадження були, проекти пакетів необхідних реформ також, але самих реформ здійснено не було.

Також є питання і до послідовності нинішнього прем'єра. У розгоні Майдану та сутичках під АП 1 грудня 2013 року Арсеній Яценюк звинувачував Андрія Клюєва та Віктора Медведчука. Як тоді пояснити, що винуватець кровопролиття разом зі своїм колишнім шефом Кучмою, був делегований владою на перемовини із донецькими сепаратистами? Можна звичайно чекати закону про люстрацію чи ще якогось закону, але послідовний прем'єр мав би на це хоч якось відреагувати.

Вірогідним передвиборчим блоком є об'єднання Порошенка та Яценюка з Турчиновим, Пашинським і рештою тих, кого Яценюк приведе із собою до іменного списку Президента.

Кращий розвиток подій передбачає все-таки спілку Порошенка і Кличка, тоді як Яценюк з партнерами йтиме на вибори окремо, стартуючи зі старого (Фронт змін) чи нового політичного проекту.

Щоправда, спочатку Порошенко натякнув прем’єру, що він, мовляв, домовився про паритетний список з Кличком, але майстерно розіграна роль зі звільненням із Кабміну підбила баланс на користь Яценюка. Вайлувато-неповороткий Кличко тактично просто не встигає за Арсенієм Яценюком.

Виглядає на те, що Тимошенко в усіх цих розкладах немає, як і Яценюка з Турчиновим немає у розкладах Юлії Володимирівни. Партійний список вона буде очолювати сама. Вперше за багато років Тимошенко з Турчиновим підуть окремо. Якщо б процес розлучення стався раніше, це могло би оздоровити ситуацію в лавах Батьківщини, але зараз це вже не матиме вирішального значення.

Читайте: Путин намерен победить в 4-ой мировой войне

У передвиборчій гонитві 2009-го Арсеній Яценюк докладав максимум зусиль, аби очорнити Юлію Тимошенко, а вже у 2012-му він вже очолює список Батьківщини. Під час перебування Тимошенко за гратами Арсеній Петрович здійснював м’яку експропріацію Батьківщини шляхом об'єднання із Фронтом змін. На той момент це було вигідно, хоча подобалося не всім. Можливо, для того, щоб не була розгорнута кампанія очорнення Порошенка, Яценюку запропонували очолити президентський список?

Замість брати на себе відповідальність за стан справ у партії, обраній свого часу свідомо та добровільно, Яценюк планує втечу на інший "плавзасіб". Разом із собою Яценюк бере на борт Турчинова з Пашинським, хоч цими двома список перебіжчиків не обмежується.

Президента було обрано народом уже в першому турі для того, щоб той рятував Україну. Держава надалі під загрозою, а Порошенко вирішив врятувати Яценюка з Турчиновим. Перший має очолити список, а другий разом із рештою отримати прохідні місця у Блоці Порошенка. Хай Петро Олексійович краще шукає нову команду – у відповідності до заявленого тренду щодо оновлення влади. А спраглим мандату очільникам Уряду і Парламенту слід видати по округу і хай виграють вибори на мажоритарці. Як виграють, то випливуть, а як ні – то ні. Хай поспілкуються з виборцями, пояснять свій життєвий шлях і чим саме їхнє перебування у ВР допоможе Україні. Подискутують трішки... Може й балотуватися охота відпаде.

Свого часу, коли у 2009-му Яценюк тільки-но став власником Фронту змін, він певне й не думав про промовистість назви набутої ним партії. Вже за 5 років в Україні розгорнувся справжній фронт на Донбасі, і цей справжній фронт не було розгорнуто в Криму, бо в.о. Президента з очільником "уряду-камікадзе" займалися квотним перерозподілом посад...

Читайте: Война на Востоке – что дальше?

Суспільство прагне перезавантаження системи. Але для цього верхівці необхідно зректися багатьох звичних речей. Відійти від усталених вже десятиліттями меркантильних принципів формування влади. Люди, які це розуміють і готові до цього, є, але їх меншість. І щоби їх голос став домінуючим, інертній більшості треба буде пройти нелегкий шлях революції свідомості. Бо лише цей шлях може стати порятунком України.

"Як багато людей платять дорогою ціною за те, що стоять на боці правди! Скільки-но чесних людей воліють іти проти течії, щоб не відступати від голосу совісті, голосу істини" - слова Святішого Отця Папи Римського Франциска.