Потенційний голова ЦВК: хто він?

Останній голосувальний четвер (та й просто останній четвер) першої сесії Ради сьомого скликання почався бурхливо. Було і трохи штовханини, і трохи блокувань – словом, всі ті інгридієнти, з яких готується смачна чи не дуже (кому – як) страва під назвою "український парламент". Почали депутати з призначення нового члена ЦВК.

Новий член – ім`я йому Олександр Копиленко – прийшов на місце старого глави Центрвиборчкому Володимира Шаповала. Як це не печально, але пан Шаповал дійсно досяг поважного – шестидесятип`ятричного – віку. Вже "не мальчик, но муж" Володимир Шаповал мусив йти у відставку у зв`язку з виходом на пенсію.

За заслужений відпочинок Шаповала проголосував 241 депутат. І це чомусь не сподобалося решті. Опозиціонери оточили трибуну, тож спікер Рибак від гріха подалі мусив навіть тікати до зали – поближче до сектору ПР. Що викликало обурення опозиції? По-перше, вона наполягала на тому, аби не розглядати сьогодні питання ЦВК, а створити натомість слідчу комісію.

По-друге, як заявив з трибуни Ради очільник "Батьківщини" Арсеній Яценюк, заяви Шаповала про звільнення немає. І, мовляв, спікер Рибак дезінформує громадськість, коли каже протилежне. "Брехня", – парирував Рибак. "Ви, Партіє регіонів, погано читати вмієте", – копнув опонентів Яценюк. "Фашисти!", – заскандувала у відповідь більшість.

"Ми вимагаємо негайного проведення політичних консультацій у голови Верховної Ради для того, щоб не вкрасти у народу України вибори 2015 року", – сказав Яценюк, акцентувавши на головному питанні: той, хто стане біля керма ЦВК, власне, й визначати хід голосування у 2015 році.

І ще один момент: задовго до сьогоднішнього дня подейкували, що той, кого увійде до складу ЦВК замість Шаповала, і стане главою Комісії. Дарма, що й старожилів там не бракує – саме новачок отримає "булаву".

Новачком виявився Олександр Копиленко. Його призначення йшло з боєм. Чи з імітацією боя – то вже хай балет біля трибуни тлумачить опозиція. Яценюк голосніше за всіх кричав, що рішення про призначення Копиленка – незаконне, і все ж Рибак поставив його на голосування. "За" проголосували 236 парламентарів. Опозиція отримала ще одну душевну травму, а Копиленко – місце в ЦВК.

Хто ж він такий, цей Олександр Копиленко, гіпотетичний очільник Центрвибрчкому? Людина непублічна, інформації про яку обмаль. Народився в Києві у 1961-му. Закінчив престижний на тоді факультет міжнародних відносин при Київському університеті. Відтак став науковцем. Пописував книжки, редагував часописи.

Дослужився до члена-кореспондента НАН України. Це, так би мовити, по лінії науковій. А по політичній – мало-помалу інтегрувався у Верховну Раду. Був заступником керівника юридичкого управління, а також – радником голови ВР.

Про політичні уподобання Копиленка нічого не відомо. Всі пошукові системи збиваються на манівці і видають інформацію про його діда – письменника Олександра Копиленка-старшого, котрий у 30-ті роки написав роман "Визволення", за котрий його жорстко критикували. Аби не писати "в стіл", письменник Копиленко мусив змінити своє ставлення до режиму на більш лояльне.

Знавці таких біографічних тонкощів ворожать на кавовій гущі: чи піде Копиленко-юніор стопами діда? Питання, звісно, безглузде. Хоча б тому, що новоспеченого цевекіста вже мало не в очі називають "зіц-прєдсєдатєлєм". А ще додають, що найближче його завдання: посприяти проведенню першого всеукраїнського реерендуму, котрому буцімто вельми заважав відставлений Шаповал.

Так повелося з 2004-го – ім`я глави ЦВК стало мало не важливішим за інформацію про весь перебіг кампанії. Ім`я Михайла Рябця і всіх його попередників давно кануло в Лету. Зате Сергій Ківалов (котрому імпертив, вигукуваний помаранчевим майданом, дав прізвисько "Підрахуй") вцілів на скрижалях.

Задля того, аби між двома турами президентських виборів – другим та третім – "перезавантажити" склад ЦВК і видалити звідки Ківалова та кількох його людей, політики затіяли складні торги, замішані на взаємних компромісах. Навіть конституційна реформа стала розмінною монетою в цих торгах.

Коли ж у 2007-му Комісія перейшла під опіку Володимира Шаповала, всі пречудово розуміли, що це креатура Віктора Ющенка, котра й створюватиме йому режим найбільшого сприяння. Тож насправді нікого не дивує, що зараз пан Шаповал виглядає неприпустимим анахронізмом в системі, покликаній обслуговувати інтереси "героїв сьогоднішніх днів".

Звісно, що опозиція – для годиться – обурюватиметься ще не раз. Хоча у помаранчеві часи ситуація програвалася за тим самим сценарієм… Що ж, зараз вельми цікаво почути бодай кілька слів від винуватця свята. Але Олександр Копиленко їх поки що не сказав…

Фото: "Левый берег".