Шлях до Європи блокують олігархи

Ратифікація Угоди з ЄС може не виправдати оптимістичні прогнози щодо нашої економіки – через надто потужний олігархічний вплив

Після ратифікації Угоди про Асоціацію з ЄС в України немає іншого виходу, як переходити на європейські правила гри. В іншому випадку, коли наприкінці 2015 року набуде чинності економічна частина Угоди, це може призвести до непередбачуваних наслідків для вітчизняної економіки.

Втім, між методами господарювання України та європейськими державами – й досі величезна прірва. Причому ці відмінності – не ситуативні, які можна виправити швидко. А системні, ґрунтовні, які укорінювалися у нас роками.

І головна відмінність у тому, що ми і європейці дещо по-різному уявляємо собі, що таке ринкова модель економіки. В Європі бізнес процвітає, якщо підприємець пропонує найбільш якісний товар за найнижчими цінами. В цьому полягає основа конкуренції. Такий бізнесмен має "зелене світло" на ринках, супермаркетах, його підтримує держава, банки та венчурні фонди готові фінансувати розширення його підприємства.

В Україні індикатор успішності підприємця один: чи здатен він заплатити хабар або відкат. Саме тому в Україні реалізовується так мало старт-апів – занадто важко налагодити новий бізнес.

Окрема історія – ставлення до середнього класу в Україні. В усьому світі, зокрема, в країнах ЄС, середній клас в буквальному розумінні "носять на руках", бо він є серцевиною економіки. Адже розвиток малого та середнього підприємництва означає нові надходження до бюджету, робочі місця, зростання купівельної спроможності громадян, і, як наслідок, зростання ВВП.

В Україні з середнім класом ніхто не цяцькається. Спочатку його просто душили усілякими дозвільними процедурами, бюрократичними зашморгами та численними перевірками. А потім ухвалили вбивчий для бізнесменів податковий кодекс, після набуття чинності якого півмільйона приватних підприємців припинили роботу.

Ще одна суттєва відмінність полягає у ставленні до приватної власності у нас і в Європі. Чи можна собі уявити, щоб у Польщі, Франції або Німеччині хтось просто прийшов і забрав собі чужий бізнес? На тій лише підставі, що він йому впав в око? В Україні ж рейдерство – це майже законний спосіб загарбати чуже майно. Ця практика зацвіла буйним квітом під час правління Януковича. Так, за статистикою, кількість рейдерських захоплень за останні три роки складає 3000 щорічно. Причому все відбувається не як у 90-х – за допомогою бейсбольної біти чи паяльника. А цілком цивілізовано: із залученням юристів, економістів та преси. Тоді як в Європі за рейдерство дають 10 років в’язниці, в Україні – мало не нагороджують.

Головна ж проблема у тому, що в Україні ніхто не зацікавлений у розвиткові малого та середнього бізнесу. Основою економіки у нас є крупний капітал, зосереджений у руках кількох десятків олігархів. Вони впливають на економіку та політику країни, заводять собі "ручні" фракції у парламенті, призначають "своїх" людей у вищих щаблях влади. Не дивно, що олігархи самі собі призначають податкові пільги, встановлюють занижені тарифи на електроенергію та газ для своїх підприємств та лобіюють вигідні для себе закони. Їм байдуже до розвитку країни, бо вони лише користуються її благами, у тому числі, природніми багатствами. Страждає від цього, зрозуміло, державний бюджет і прості українці.

Цю нашу "дивну" відмінність помітили в усьому світі. Провідні експерти в один голос твердять: доки Україна не позбудеться олігархічного диктату, про економічний розвиток їй можна лише мріяти. Так, на думку одного з найвідоміших знавців економік країн колишнього СРСР Андерса Аслунда, ми – достатньо сильна держава, аби розібратися з олігархами і не віддавати їм на поталу показники ВВП.

"Метою парламентських виборів має стати зменшення впливу олігархів на українську економіку", - вважає експерт.

Українські політики теж вважають, що олігархічна структура є головним гальмом розвитку економіки. На думку лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока, така економічна модель нам дісталася у спадок від комуністичного режиму.

"Всі корупційні схеми, які діють в Україні, походять іще від радянських часів, від неефективної планової економіки, за якої нехтували інтереси простих людей на користь кількох десятків партійних бонз. Після розпаду СРСР саме ці партійні та кадебістські схеми дали змогу зграї шахраїв за безцінь скуповувати найбільш ласі підприємства і за короткий час підм’яти під себе всю економіку країни", - зазначив політик.

На його думку, головний акцент у розвитку економіки потрібно зробити на середній клас.

"В усіх розвинених країнах світу середній клас є рушійною силою економіки. Саме йому держава створює найсприятливіші умови для розвитку, а в Україні закони, які затверджували на догоду олігархам, душили середній клас у зародку. Це призвело до того, що в нас, за критеріями ООН, 85% населення нині живе за межею бідності. І це в країні, розташованій у центрі Європи, і яка володіє багатющими природними ресурсами і величезним економічним потенціалом!" – підкреслив Олег Тягнибок.

Тягнибок каже, що кожен, хто вважає себе проєвропейським політиком, має робити усе, аби позбутися диктату олігархів. Та будувати націоналістично спрямовану економіку з акцентом на розвиток середнього класу. Лише за таких умов у України нарешті з’явиться шанс стати Європою не лише географічно, але й економічно.