Мовний закон, що запроваджує "соціальний дарвінізм", варто змінити - експерт
Чинний Закон України "Про засади державної мовної політики" фактично перетворює українську та російську мови на конкурентів. Таку думку під час прес-конференції в "Обозревателе" висловивзавідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк.
На думку експерта, мовний закон містить багато "браку" з точки зору юридичної техніки й написаний "під російську мову".
Ажнюк заявив, що у нинішньому вигляді закон може працювати лише вибірково, для певних категорій громадян, а його головна вада – "суперечність між задекларованим і тим, що реально забезпечується".
Зокрема, "закон ставить у конкурентні стосунки мови в Україні, насамперед, українську і російську", - зазначив експерт. На підтвердження своїх слів Ажнюк зацитував статтю 5 чинного закону: "Застосування принципу плюралізму, застосування принципу багатомовності і, головне, забезпечення розвитку української мови як державної зі створенням можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин".
"Якщо ставиться питання про паралельне використання з державною мовою мов меншин, це фактично є конкуренція мов, і ми розуміємо, хто перемагає у такій конкуренції у багатьох випадках", - сказав Ажнюк. На його думку, з усього переліку регіональних мов або мов меншин, наведеного у Законі, "тільки російська є "важкоатлетом" у цій конкуренції".
Експерт назвав такий принцип "соціальним дарвінізмом, де виживає сильніший" - "це принципово суперечить Хартіі, яку ухвалила Україна", - заявив він.
За словам експерта, чинний мовний закон містить велику кількість інших вад і недоречностей. Разом з тим Ажнюк зазначив, що запропонована Робочою групою нова редакція закону є "якісною альтернативою" чинному закону, хоча й не позбавлена "родимих плям" попереднього варіанту документу.
Нагадаємо, раніше "Обозреватель" писав про те, що мовний закон звільнили від "мовного самовизначення", про те, що русинську мову виключено з переліку мов нацменшин, а також повідомив, як експерти оцінили ймовірність прийняття змін до мовного закону.