З’їзд об’єднаної опозиції дивно розпочався і не менш дивно завершився. Завершився скандалом, яких досі не знала фракція БЮТ, за винятком хіба що подій далекого 2004-го, коли на різкий демарш зважився тодішній симпатик Юлії Володимирівни Степан Хмара, заявивши, що не бажає перебувати в одному човні з Олександром Абдулліним. Абдуллін, до речі, і по цей день зберігає доволі козирні позиції – в новому списку БЮТ-ФЗ цей депутат має прохідне 28-ме місце.

Видео дня

Втім, про список пізніше. Отже, збори – замість запланованого від самого початку Виставкового центру на Лівобережжі – проходили просто під відкритим небом. У внутрішньому дворику БЮТівського штабу на Турівській, 13. Всі, кому знайома ця адреса (а в журналістському середовищі вона відома всім), дуже сумнівалися, що з’їзд відбудеться у звичному форматі: подейкували, що партзбіговисько буде закритим, а до преси вийдуть тільки з готовим списком в руках.

Власне, майже так і вийшло. Захід почався близько чверті на дев’яту, а вже о дев’ятій медійники надиктовували редакціям свіжі новини. На запитання "Обозревателя", чому натовп у 3,5 тисячі делегатів (це – підрахунки Турчинова, за нашою ж оцінкою, присутніх було все-таки менше), зібрався на ганку Турівської, Володимир Бондаренко (тепер – кандидат по мажоритарці) пустився у пояснення в стилі "в усьому винна злочинна влада".

"Провокатори від влади робили все можливе, щоб цей з’їзд не відбувся зовсім. Коли ми оголосили про проведення з’їзду, Партія регіонів тут же заявила про свій з’їзд там же, де й ми. Відразу перекрили під’їзди, поставили кордони. Делегати б не пройшли і з’їзд би не зареєстрували. Нічого, що ми у дворі, у нас все законно, і ми на своїй рідній землі", – заявив Бондаренко.

"На своїй рідній землі" опозиціонери дуже коротко пройшлися по основних напрямах майбутньої парламентської діяльності. Слово брав Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк. Останній пообіцяв імпічмент Президенту Януковичу та ґрунтовні соціально-економічні реформи. Цього разу обійшлося без довгих скандувань та ідеологічних ламентацій. Тим паче, що соратники своїх вождів не надто уважно слухали: всі чекали головного – того, заради чого й зібралися на турівських "шести сотках" під палаючим липневим сонцем.

Всі чекали списків.

І списки не забарилися, прозвучавши як грім серед ясного неба. Майже тотальна відсутність впізнаваних людей на одномандатних округах і випадіння чималої кількості ключових імен у партійному списку.

Микола Катеринчук відсунутий на мажоритарку (подейкували, що такою є помста Арсенія Яценюка)… Володимир Бондаренко, Володимир Ар`єв, Роман Ілик (голова львівської "Батьківщини"), котрі також балотуються по мажоритарці… Гірко ображений насмішкою у вигляді непрохідного 141-го місця Сергій Міщенко… Залишені за межами прохідної частини Андрій Шкіль, Сергій Терьохін, Віктор Таран, Олег Білорус, Павло Костенко, не висунута в нардепи Еліна Шишкіна…

Дехто з шокованих неприємним сюрпризом тримався більш гідно, дехто – не приховував власного обурення. Не встигли новоспечені кандидати в народні депутати дійти до Верховної Ради (після з’їзду опозиціонери рушили на позачергове засідання парламенту), як про вихід з фракції заявив Сергій Міщенко. Компанію йому склав також Вадим Коротюк.

Якщо останній не акцентував на своєму вчинкові, то Міщенко все розклав на атоми: і причини виходу з БЮТ, і плани на майбутнє (балотуватиметься як самовисуванець від 98-го одномандатного округу). Міщенко навіть встиг прорекламувати власні (неоцінені БЮТом) якості: якщо, мовляв, є партії, що потребують "людей, не здатних на зраду", то він готовий розглянути їхні пропозиції.

Наразі у всіх, окрім безпосередньо заангажованих у процес складання списків (а таких менше, ніж півдесятка), триває переварення того, що ж сталося ранком 30 липня…

За день чи два до оголошення списків газета "Сегодня" писала про те, що Олександр Турчинов не менше п’яти разів їздив в лікарню до Юлії Тимошенко – щоб "утрясти" з шефинею перелік достойників. І якщо ЮВТ буцімто наполягала на відзначенні усієї "старої гвардії", то Турчинов мав своє бачення списку. Судячи з усього, перемогла турчинівська точка зору, дарма, що бідна Юлія Володимирівна побоювалась, як би після з’їзду число охочих пікетувати суди, тюрму та лікарню різко не скоротилось.

Скоріше за все, тепер саме так і буде. Відтак ЮВТ може розраховувати на тих, хто очолює верхні позиції списку, але біда в тім, що якраз вони-то ніколи і не проявляли надмірного бажання лягати під колеса автозаку, яким перевозили Тимошенко, і померти за неї прямо на асфальті. Перша двадцятка списку включає саму ЮВТ, Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка, Олександра Турчинова, Юрія Луценка (відсунутого чомусь на п’яте місце), В’ячеслава Кириленка, Григорія Немирю, Сергія Соболєва, Бориса Тарасюка, Миколу Томенка, Миколу Княжицького, Мустафу Джемільова, Андрія Кожем`якіна, Лілію Гриневич, Івана Кириленка, Ярослава Федорчука, Миколу Мартиненка, Ірину Луценка, Андрія Пишного та Сергія Власенка.

"Обоз" поцікавився у Володимира Ар`єва, чи не образиться Юрій Луценко за переміщення його імені з запланованого другого місця на п’яте (практичного значення це не має жодного, позаяк ЦВК все одно заверне списки з двома засудженими українськими судами особами – Тимошенко та Луценком, важить тут тільки гонор). "Луценко – в першій п’ятірці, які тут можуть бути образи? Процес формування списку був складним", – відзначив Ар`єв.

Власні плани він охарактеризував так: "Я сам прийняв рішення йти по мажоритарці, бо вважаю, що політик, який не пройшов по мажоритарці – це солдат, що не прийняв бій. Я би сам себе не поважав, якби було інакше". А з питанням, чи поставила остаточну візу на цей список ЮВТ, Ар`єв порадив звертатися до Турчинова.

Володимир Бондаренко стосовно вражень від списку сказав таке: "Треба вивчити його весь. Переважну більшість я знаю, але є й нові імена, ті, що з інших політичних сил. Очевидно, серйозна аналітична робота проводилась. Я відразу погодився йти на округ, хоч була можливість балотуватись за списком. Але якщо ми сьогодні відмовимось від жорстокої роботи на округах, буде дуже складно сформувати більшість".

Що ж до того, де завершується прохідна частина списку (аналітики говорять, що більше, ніж на 70 місць БЮТу годі й розраховувати), то цим "Обозреватель" поцікавився у однопартійця Бондаренка Остапа Семерака. "Я не соціолог, – відповів нардеп, – мені тяжко сказати, все буде залежати від того, як ми відпрацюємо".

Загальні ж враження від списку у Семерака такі: "Треба його проаналізувати, бо я на слух сприймав. В принципі, прослідковується певна логіка: є старі перевірені кадри, є старі партійці, які були з Юлією ще з минулої фракції. Є голови парторганізацій та люди, що вели якісь проекти. Треба ще аналізувати, але,, здається, список формувався не емоційно, а раціонально".

Що ж, Семераку, який балансує на межі прохідності / непрохідності (його порядковий номер – 76, котрий після вилучення Тимошенко і Луценка трансформується у 74), легко казати про "раціональність". Значно гірше 86-му номеру – Михайлу Волинцю, котрий не приховував свого розчарування: "Різні враження від списку. Там є люди, які відверто працювали на владу і які потрапили до прохідної частини списку. Але це право союзників – висунути своїх людей, вочевидь, вони за них і нестимуть відповідальність. Можливо, там велика помилка, а можливо, всі ми ще вийдемо на добрий шлях. Не буду акцентувати на окремих прізвищах – сприймав список на слух, але звернув увагу, що певні люди свого часу побували і в одному, і в іншому таборі".

Натомість лідер кримських татар Мустафа Джемільов, що несподівано для багатьох посів 12-тий рядок списку, до авторів цього проекту налаштований поблажливо: "Всіх задовольнити неможливо, список має обмежену кількість місць, тому нам треба викинути всі наші образи та амбіції і боротися за перемогу". Втім, додає він, "питань все-таки виникає багато".

І це – зауважимо від себе – тільки початок.

А тим часом перша сотня списку об’єднаної опозиції виглядає так:

1.Тимошенко Юлія

2.Яценюк Арсеній

3.Гриценко Анатолій

4.Турчинов Олександр

5.Луценко Юрій

6.Кириленко В’ячеслав

7.Немиря Григорій

8.Соболєв Сергій

9.Тарасюк Борис

10.Томенко Микола

11.Княжицький Микола

12.Джемильов Мустафа

13.Кожем`якін Андрій

14.Гриневич Лілія

15.Кириленко Іван

16.Федорчук Ярослав

17.Мартиненко Микола

18.Луценко Ірина

19.Пишний Андрій

20.Власенко Сергій

21.Парубій Андрій

22.Кужель Олександра

23.Кубів Степан

24.Аваков Арсен

25.Одареченко Юрій

26.Оробець Леся

27.Пашинський Сергій

28.Абдуллін Олександр

29.Павелко Андрій

30.Шлемко Дмитро

31.Забзалюк Роман

32.Москаль Геннадій

33.Шевченко Андрій

34.Дзензерський Денис

35.Сушкевич Валерій

36.Деревляний Василь

37.Князевич Руслан

38.Денисова Людмила

39.Фаєрмак Сергій

40.Швець Віктор

41.Іванчук Андрій

42.Лук`янчук Руслан

43.Бурбак Максим

44.Павловський Андрій

45.Бондарев Костянтин

46.Сергієнко Леонід

47.Сас Сергій

48.Сенченко Андрій

49.Табалов Олександр

50.Кравчук Василь

51.Кальченко Валерій

52.Петренко Павло

53.Слюс Тетяна

54.Шкварилюк Володимир

55.Донець Тетяна

56.Головко Валерій

57.Данилов Віталій

58.Скосар Ігор

59.Полочанинов Володимир

60.Кондратюк Олена

61.Лунченко Валерій

62.Немилостивий Віталій

63.Стець Юрій

64.Дубовой Олександр

65.Ставнійчук Роман

66.Меліхов Володимир

67.Шевчук Олег

68.Макул Леонід

69.Ледовських Олена

70.Гринів Ігор

71.Чубатенко Олександр

72.Колганова Олена

73.Богдан Руслан Дмитрович

74.Триндюк Юрій

75.Заставний Роман

76.Семерак Остап

77.Ярошенко Олександр

78.Прокопчук Юрій

79.Мойсик Володимир

80.Петренко Вадим

81.Кудлаєнко Сергій

82.Крайній Валерій

83.Ліскі Ігор

84.Лівінський Михайло

85.Волинець Михайло

86.Ткач Роман

87.Шкіль Андрій

88.Болюра Антоніна

89.Єленський Віктор

90.Коваль В’ячеслав

91.Гримчак Юрій

92.Ксенжук Олександр

93.Шаго Євген

94.Сидорчук Вадим

95.Олійник Віктор

96.Рябека Олександр

97.Давтян Олександр

98.Бабенко Валерій

99.Ковзель Микола

100.Подгорний Сергій