Нова українська історія від Міносвіти

Учасники цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання не знайдуть у своїх тестах згадок про видатних військово-політичних діячів минувшини Романа Шухевича та Степана Бандеру. Не побачать абітурієнти і питань про дисидентів Євгена Сверстюка, Івана Дзюбу, Івана Світличного та ще низки непересічних осіб, які відіграли неабияку роль у становленні української державності в цілому та вихованні патріотизму у душах своїх земляків зокрема. Натомість ЗНО зверне більше уваги на постаті Миколи Щорса, Георгія П'ятакова й кількох інших "червоних" діячів. Вочевидь, Міносвіти гадає, що ці люди більше вплинули на історичні процеси в Україні...

Дискусії, суперечки, навіть відкриті конфлікти ведуться довкола оцінки діяльності Провідника ОУН(р) Степана Бандери, Генерал-Хорунжого УПА Романа Шухевича ("Тараса Чупринки") та націоналістів узагалі, либонь, відтоді, відколи про них заговорили вільно, не побоюючись радянської каральної машини. Одні вважають їх героями та взірцями для наслідування, інші - очільниками бандформувань або ж посіпаками Гітлера, проте і перші, і другі найчастіше сходяться на тому, що Шухевич, Бандера, Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія є значним пластом української історії ХХ сторіччя.

Міністерство освіти на чолі з Дмитром Табачником, проте, вирішило, що знання ролей Шухевича, Бандери, а також ряду дисидентів-"шестидесятників", серед яких Євген Сверстюк, Алла Горська, Іван Драч, Левко Лук'яненко, Іван Світличний, перевіряти в учасників ЗНО зовсім не обов'язково. Замість них абітурієнти тепер ламатимуть голову, хто ж такі Петровський, П'ятаков, Щорс та інші подібні постаті радянського минулого. Із дисидентів, до слова, у ЗНО лишився тільки Василь Симоненко.

Рішення щонайменше неоднозначне. Тішить лише, що немає лиха без добра: відтепер у тестах увага приділятиметься Амосову та Патону. Проте це жодним чином не пояснює логіки Міносвіти, яка розчерком свого пера в один момент позбавила випускників вітчизняних шкіл української історії в цілісному вигляді.

МОН переконує, що схаменулися ми пізно, бо Бандери і Шухевича, мовляв, у тестах не було і торік. І тут же доповнює: імена Степана Бандери і Романа Шухевича відсутні у списку персоналій програми тестування з історії України на 2013 рік, але для успішного складання цього іспиту абітурієнт таки мусить розуміти, хто такі Бандера і Шухевич. Виходить, що прізвища із ЗНО викинули, а знання однаково потрібні? "Я вас із цього не питатиму завтра, та ви все одно вивчіть!" - казав колись мій шкільний учитель і складно пригадати бодай один раз, коли клас "все одно вивчав" те, про що він говорив...

Член парламентської фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко (за сумісництвом - один із палких захисників усього проросійського) відзначає, що націоналістів із ЗНО-2013 прибрали, адже "в нас є євроінтеграційні намагання нашої держави і зобов’язання".

"Ми маємо резолюцію конкретну від 25 лютого 2010 року, де Європа засмутилася з приводу героїзації в нас Бандери та Шухевича. Тому, якщо ми хочемо і надалі співпрацювати з Європою, то маємо принаймні дослухатися", - підкреслює він.

Нагадаємо, згадана резолюція Європейського Парламенту стосувалася винятково нагородження Степана Бандери відзнакою "Герой України" тодішнім Президентом Віктором Ющенком. Документ, між іншим, рекомендував провести низку наукових заходів і визначити дійсну роль Бандери в історії, але цей пункт тихенько знехтували. Простіше ж прибрати або заборонити, аніж розібратися і зробити висновки...

Думки самих майбутніх абітурієнтів досить полярні. Одні вважають, що забирати із тестів Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших вищезгаданих діячів української історії неправильно.

"Це велика частина історії України - ОУН, УПА, визвольний рух. Можна ставитися до них по-різному, але ігнорувати їх не можна", - каже Роман Кравченко, який цьогоріч складатиме ЗНО.

Інші ж сподіваються, що завдяки новій програмі тестів можна буде менше готуватися. Втім, запал останніх зникає, коли говоримо їм про появу Щорса та П'ятакова. "П'ятаков - це взагалі хто такий?" - дивується одинадцятикласниця Олена Чорна. На обличчях інших школярів читається така сама розгубленість.

Олександр Ковальчук, директор гімназії "Києво-Могилянський колегіум", яка ось уже котрий рік посідає чільні місця найрізноманітніших рейтингів за результатами складання тестів ЗНО випускниками, упевнений, що своєю "радянізацією" освіти Димтро Табачник насправді робить велику послугу Україні.

"Він (Дмитро Табачник. - Авт.) уперто намагається повернути освіту на років п'ятнадцять-двадцять назад, коли вона ще була притрушена пилом радянщини. Але міністрові, певно, невтямки, що освіта вже ніколи не зможе стати такою, як раніше. Ми пішли уперед, відкрилися нові факти, з'явилися нові погляди. І русифікація - а точніше "совєтизація" освітянської галузі - викликає не стільки схвалення проросійських мас, скільки тотальне несприйняття і неприйняття не лише учителями, директорами шкіл, але й самими учнями. Розумна людина попри все на світі лишатиметься патріотом", - переконує пан Олександр.

Нагадаємо, раніше міністр освіти України Дмитро Табачник неодноразово ставав "героєм" найрізноманітніших скандалів, пов'язаних із його проросійськими чи то пак прорадянськими поглядами. Так, наприклад, іще у серпні 2010-го він заявив, що не вважає Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, а ще раніше - у вересні 2009-го - Табачник в одній зі своїх статей написав, що "галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України".

"Наші союзники і навіть брати - їхні вороги, а їхні герої (Бандера, Шухевич) для нас - вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - відзначав міністр освіти у своїй статті. Пізніше Дмитро Табачник відмовився вибачатися перед мешканцями Галичини за такі слова.