А чи скасував Азаров шлях до ЄС?

Має рацію політичний експерт Євген Магда, коли каже, що досі жодне рішення Кабінету міністрів не викликало такого ажіотажу і такої прискіпливої уваги, як та заява, з котрою ввечері 21 листопада виступив Микола Азаров. Всього лише кілька абзаців, а резонанс такий, що країну накрило масовими протесними акціями. Здається, все очевидно, а проте дещо таки лишилось за кадром.

По-перше, питання про межі компетенції Азарова. Опозицією сказане було почуто так, що прем`єр самовільно коригує зовнішньополітичний курс України і зазіхає на відповідний закон ("Про засади зовнішньої політики України"), ба навіть на Конституцію, котра покладає формування відносин з іншими країнами на президента та парламент.

Читайте: Янукович поедет на Вильнюсский саммит

Між тим в заяві, прочитаній на засіданні уряду, йшлося про наступне:

"Призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами — членами, з іншої сторони, і дію рішення Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. "Про підготовку до підписання проекту Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами — членами, з іншої сторони".

Мова – про зупинення Кабміном кабмінівської же постанови. Так, ця постанова торкається євроінтеграційного руху (про що й мовиться в преамбулі), але загалом принцип субординації дотримано: уряд прийняв – уряд й скасував.

Тепер питання друге. Наскільки обгрунтованим було таке рішення? Кабмін керувався аналітичною запискою під назвою "Інтеграційні ризики України", складеною для уряду Національною академією наук. Аби не цитувати задовгий документ, скажемо коротко: у цій записці плюси від Асоціації з ЄС перемежовувалися з мінусами. Наприклад, щодо зростання ВВП матимемо плюс, а у сферах сільського господарства, транспорту та автопрому – мінус.

Читайте: Квасьневский: ЕС через десять лет сам попросит Украину о вступлении

Співпраця з ЄС в сфері енергетики дасть Україні величезний фінановий бонус (до 300 мільйонів євро), але є одне "але". Ефект у цій царині наша держава відчує лише через вісім років. А от, скажімо, запровадження певних євростандатрів життя "влетить у копієчку": в мінус підуть 160 мільярдів євро. Саме цю цифру й озвучували лідери держави.

Звідки "набіжить" така сума? Третину її складуть витрати на нові екологічні стандарти (установка сучасного очисного обладнання на заводах і фабриках) решта дві третини – на запровадження технічних регламентів та інших норм ЄС. Цю цифру експерти вивели, проаналізувавши, скільки витратили на аналогічні цілі Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина.

Наприклад, витрати Польщі оцінювалися в 83 млрд євро, з яких більша частина пішла на модернізацію транспортної інфраструктури та захист навколишнього середовища. Угорщині на адаптацію до норм ЄС знадобився 51 млрд євро. Перехід на євростандарти Чехії обійшовся в 8 млрд євро, Словаччина витратила 6,4 млрд євро тощо.

Читайте: Фюле: ЕС увеличил бы финпомощь Украине после подписания Ассоциации

Отож, Микола Азаров як глава уряду керувався певними розрахунками, які виникли не на порожньому місці. "Це розпорядження Кабміну не є перевищенням повноважень. Я вважаю, що таким чином українська влада знайшла можливість для здійснення політичного торгу з Москвою і Брюсселем", - підсумовує Євген Магда.

Тепер, власне, до питання торгу. "Обозреватель" вже наводив слова політолога Костя Бондаренка, який казав про те, що насправді каменем спотикання між Україною та ЄС було не звільнення Юлії Тимошенко і не вибіркове правосуддя, а суто матеріальна сторона взаємин. Грубо кажучи: Україна сподівалась, що інтеграційні втрати їй будуть відшкодовані.

Про це в розмові з "Обозревателем" минулого тижня говорив і нардеп-"регіонал" Володимир Олійник. Він акцентував на тому, що європейські партнери України не квапляться простягнути їй руку фінансової допомоги, як це свого часу було зроблено задля Польщі.

Все це відбувається на тлі безпрецедентного тиску зі сторони Росії. Одіозний Сергій Глазьєв, радник президента РФ, договорився вже до прогнозів збройного протистояння між РФ та Україною, а "шеф" Глазьєва Владімір Путін про війну, слава богу, не договорить, але попереджає про те, що газові контракти з Україною переглядати ніхто не стане.

Відтак лишається Європа – як партнер, здатний допомогти із вирішенням проблем. Торги з нею (назвемо речі своїми іменами) тривають. І, напевно, приносять плоди. Чи не вперше Александр Кваснєвський акцентував увагу не на ув`язненні Тимошенко, а на тому, як витягти Україну з фінансової кризи. "Якщо росіяни, використовуючи жорсткі методи, спровокували втрати в економіці України, постає питання, як може допомогти Європа чи світ?" - говорить він.

Читайте: ЕС примет декларацию для продолжения Украиной евроинтеграционного курса

Питання, звісно, важливе та актуальне. А ось ще важливий меседж від екс-президента Польщі: нині ЄС формує пакет економічної допомоги для України, хоча із цим Євросоюз, напевно, вже запізнився, вважає Кваснєвський, адже до саміту у Вільнюсі залишаєтьcя всього два дні.

Але навіть якщо Угода про Асоціацію не буде підписана 28-29 листопада 2013 року, Україна має час до березня або травня 2014-го (у березні відбудеться черговий саміт "Україна-ЕС", а до травня триватимуть повноваження чинного складу Європарламенту). Це також слова Кваснєвського – про те, що шанси на євроінтеграцію України аж ніяк не втрачені.

Власне, про те саме говорив і президент України Віктор Янукович. "Альтернативи побудови суспільства європейських стандартів в Україні нема", - сказав Янукович у недавньому зверненні до народу. І додав: "Ми йдемо по цьому (європейському) шляху і не змінюємо маршрут".

Отож, як говорить давня мудрість, "дорогу здолає той, хто йде". А висновки зроблять усі сторони, задіяні в останніх непростих подіях.