Замкомбата "Азов": Найбільша проблема – тотальна зрада правоохоронних органів

Одіозний зам командира батальйону "Азов", в минулому – "васильківський терорист", а нині – депутат Київради Ігор Мосійчук розповів "Обозревателю" про будні "Азова", перемоги і скандали, пов’язані з цим добровольчим формуванням, а також про те, чому радикали, з яких сформовано батальйон, прагнуть депортації не-українців і створення Арійської конфедерації з центром у Києві.

"Із забезпеченням українських міліціонерів воювати не можна – станеш жертвою, мішенню"

Батальйон "Азов" підпорядкований МВС. Чи забезпечують вас всім необхідним?

Це батальйон спецпризначення Міністерства внутрішніх справ. Батальйон добровольчий і його забезпечення - справа наших рук. Ми працюємо з волонтерами, з доброчинцями, з пресою тією ж, яка допомагає, розповідаючи про батальйон.

А чому Міністерство внутрішніх справ не забезпечує бійців?

Це, мабуть, треба швидше до бюджету звернутись. У МВС нема коштів, тому що бюджет пустий. А забезпечення українських міліціонерів до початку конфлікту - з ним воювати не можна. Ти станеш жертвою, мішенню. Бронежилети використовувались 2-3 класу. Каски часів Другої світової... Про якісь там серйозні спецзасоби типу тепловізорів, нічних прицілів і говорити нічого. У них на складах немає необхідних речей.

Навіть форма - вона для охорони футбольних матчів нормальна, для патрулювання вулиць нормальна, а для бойових дій в польових умовах вона не підходить. Взуття – те саме. В польових умовах за тиждень-два воно в мотлох перетворюється.

Тому нам доводиться закуповувати якісне взуття, якісну форму. Причому форму двох варіантів: в одній люди проводять вишкіл, в іншій - на бойові операції їздять. За спонсорські кошти купуємо як харчування, так і бронежилети, каски, транспортні засоби. Адже автобуси, в яких перевозились співробітники МВС для участі в воєнних діях, не підходять.

До речі, наші умільці власноруч зробили відомий "бандеромобіль" - броньований КАМАЗ, який брав участь у звільненні Маріуполя. Ми навіть хочемо запатентувати такий вид бронювання. Його не пробиває СВД. Його не пробиває куля з кулемета. Його не бере граната. Поки такий КАМАЗ у нас один. Але будемо бронювати ще, бо він себе зарекомендував краще, ніж навіть БМП.

Зброю бійцям "Азова" МВС видає?

Абсолютно в офіційному порядку. Всі бійці батальйону є співробітниками МВС. Вони проходять тут вишкіл, проходять медичну комісію і вступають до лав МВС. Мають відповідні посвідчення.

Чи дійсно більшість бійців батальйону "Азов" - це активісти праворадикальної організації Соціал-Національна Асамблея (СНА), яку, зокрема, представляєте і Ви?

Так. Хоча представники радикальних рухів є й в інших добровольчих батальйонах. Наприклад, в "Донбасі" чи "Айдарі". Основою нашого батальйону є організація "Патріот України", яка є складовою СНА. Керівництво батальйону є керівництвом "Патріота України".

Читайте: атальон "Азов" пополнится российскими националистами

СНА – це складова "Правого сектору" чи ви самі по собі?

СНА є частиною "Правого сектору". Ми, правда, останнім часом не беремо жодної участі в діяльності "Правого сектора", якщо така є взагалі. Думаю, що найближчим часом постане питання нашого перебування в ПС як такого.

Чому?

Нас не влаштовує те, що відбувається в ПС і робиться від імені ПС.

Що Ви маєте на увазі, якщо конкретніше?

Конкретніше? Думаю, що журналісти чули про багато випадків звинувачень у рейдерстві, грабунках і так далі. Ми не хочемо мати відношення до цих речей. Ми до них, власне, і не маємо відношення, тому що наші люди в "Азові" воюють. Але політична складова - а "Правий сектор" став політичною партією, - яка забруднена такими справами, нас особисто не влаштовує.

Повертаючись до подій на сході. За час існування батальйону "Азов" який бій був найзапекліший? Коли була найкритичніша ситуація?

Найкритичніша ситуація була, коли наша колона з трьох автобусів потрапила в засідку. Це було по дорозі з села Стародубівка Донецької області до Маріуполя. Я їхав в першому автобусі. У другому їхали бійці, які були майже беззбройні. Вони, по суті, мали лише звичайні засоби захисту. Їхали забезпечити громадський порядок в Маріуполі. І третій автобус - там теж була зброя, як і в нас.

В районі селища Мангуш ми потрапили в засідку. Нас почали розстрілювати з кулемета. Я дрімав, коли кулеметні черги почали прошивати автобус. Прокинувся. Водій зреагував. Ми вийшли з зони обстрілу. Середній автобус з беззбройними хлопцями знаходився в центрі, він там трохи забарився… Але, на щастя, нам вдалося вийти без втрат. Один водій лише був поранений легко в руку.

Насправді це був один з моментів, коли реально могло загинути багато бійців. В тому числі, і я. Але, дякуючи спецам, які були в групі, вдалося взяти в лещата і затримати "міністра" так званої ДНР Хакідзянова і ліквідувати кулеметника. Інші втекли. Це – найбільш пам’ятний момент. Для багатьох хлопців це був перший справжній бій. Вони побачили, що це не іграшки. Побачили смерть. Побачили кулі.

"Нам дорікали, що ми зволікаємо зі звільненням Маріуполя. А ми в цей час готувались"

Бійці "Азова" відзначились і у звільненні Маріуполя…

Операцію по звільненню Маріуполя, по зачистці цього форпосту в центрі міста, я вважаю однією з найкращих (багато фахівців кажуть, що це найкраща операція за час проведення АТО). По-перше, загиблих немає з нашого боку. По-друге, жодного загиблого чи пораненого немає з боку цивільного населення.

Я цю операцію приводжу часто в приклад. Багато хто нам дорікав, що ми зволікаємо, не беремо Маріуполь. А ми в цей час готувались. Щоб ви розуміли, на полігоні були вибудувані вулиці – як реальні Грецька, Італійська, де відбувалися бої - і хлопці відпрацьовували цей штурм. Тому коли хлопці прийшли в місто – вони були реально готові до дій. Хоча певні несподіванки все ж були.

Скільки терористів було знищено при звільнені Маріуполя?

Тоді було знищено семеро терористів. Один з них взагалі вискочив на мене і впав переді мною. Він був поранений і помер практично зразу. Було вилучено багато зброї. Вилучено багато вибухівки. Все було заміновано.

У них був такий терорист(він зараз затриманий), "Полковник" його називали. Він мінер. Він замінував фугас і на цьому фугасі підірвався Руслан Берладін, позивний – "Легіонер". Він був тяжко поранений і зараз проходить лікування в Інституті Шалімова. Йому рятують життя і руку. У нього три чверті печінки постраждали від вибуху.

Читайте: Бойцу батальона "Азов" бесплатно сделали дорогостоящую операцию

Внутрішні війська, які по непорозумінню обізвали Національною гвардією, випустили декількох відомих терористів. Відпустили Бороду, відомого терориста, відпустили "Полковника". Хоча останній гуляв на волі недовго. При затриманні однієї з політичних лідерок ДНР, Наталії Грузденко, він був разом з нею в машині, почав чинити опір і був знешкоджений працівниками карного розшуку ГУ МВС.

Як трапилося, що лідерів терористів випустили?

Нацгвардія - це єдині внутрішні війська, які набираються за призовом. Як правило, набирають молодих людей, які проживають в тому ж регіоні, де розташована військова частина. Вони всі там – переважно маріупольські. Вони здали свою військову частину. Ледве зброю вдалось врятувати. Вони попсували зброю з цієї частини, яку нам передавали. І випустили терористів.

Взагалі, одна з найбільших проблем у цьому конфлікті – це тотальна зрада з боку так званих правоохоронних органів. Місцеві стають зрадниками. Не ті, хто їде, – 99,9% тих, хто їде звідси, це адекватні люди, які захищають Україну. У добровольців взагалі окрема мотивація. А там відбувається тотальна зрада серед міліції.

Вони отримували доплати від Сім’ї, колишнього президента. Хоча не всі, звичайно. Загиблий 9 травня начальник ДАІ Маріуполя Віктор Саєнко або керівник маріупольської міліції Валерій Андрущак – справжні патріоти. Але ж їх здали їхні колеги. Знаєте, коли проводилась операція на Грецькій, Італійській, то вгорі, на вулиці Леніна, стояли маріупольські міліціонери і обзивали бійців "Азова" карателями. Тому, на нашу думку, міліція в цих регіонах має бути замінена на 100%.

Ви розповідаєте про операції без загиблих. А та ж армія ледь не щодня несе колосальні втрати. Як добровольцям вдається те, що не вдається професійним військовим?

В нашій армії, як і у внутрішніх військах, є проблема. Проблема погоджень. Найбільшим ворогом української держави, не тільки у силових відомствах, а й взагалі, є її бюрократичний апарат. Я особисто дві доби погоджував отримання боєкомплекту для батальйону "Азов". Дві доби! Якби це була активна фаза АТО, втрати могли бути шалені. Те саме відбувається в армії.

В американській армії сержант має право прийняти рішення про залучення авіації. Про авіапідтримку під час бойових дій. У нас не те що авіацію – попросити, щоб хтось зайвий раз вистрілив - треба вийти на генерала. Генерал – на Генеральний штаб. Генеральний штаб на головнокомандувача і так далі. Це нонсенс. Це совєцька система, яка дісталась Україні в спадок після незалежності.

За такої системи неможливі ефективні збройні сили чи міліція. Коли на вулиці ґвалтують когось чи грабують – міліція має прибути негайно. А якщо вона буде погоджувати це дві години, то грабіжник чи ґвалтівник втече. А у нас можна дві доби погоджувати видачу набоїв під час АТО. Тому саме бюрократичний апарат є ворогом української державності. Більшим, ніж терористи і окупанти разом взяті. Слід зруйнувати існуючу систему і побудувати на її місці таку, яка буде спиратися на народовладдя.

"Путін буде отаку гібридну форму війни зберігати. Йому вигідно ще одне палаюче Придністров’я"

Чи правда, що серед терористів є чимало бойовиків із Чечні?

Це байки - про мільйони чеченців на сході. Там є певний відсоток кавказців. До речі, більшість з них - осетини і інгуші. Чеченців зовсім не багато. У нашому регіоні ми впіймали лише одного чеченця. Хоча під Слов’янськом їх було достатньо.

А звідки беруться ці чутки?

Міф запускається з Росії. Щоб боялися: йдуть страшні чеченці… Взагалі на сході багато міфів гуляє. Місцеві мешканці налаштовані проти нас, бо бояться "Правого сектора". А знаєте, чому бояться? Мені в Новоазовську довелося чути, як місцевий чоловік пояснював, чому. Виявляється, вони переконані, що в Правому секторі існує секта, потрапити в яку можна, з’ївши не менше 2 кг людського м’яса. Ви розумієте рівень зазомбованості цих людей?

Вони (ДНР – ред.) торгували людьми. Грабували банки. Відбирали машини в громадян. І громадяни це терпіли. Бо боялися "Правого сектора".

А де зараз поділися представники ДНР – після того, як було звільнено Маріуполь?

Та ніде. Якась сотня збиралась, щось покричала і все. Розійшлись. Ідеологів всіх позатримували: бабу Наташу, цю всю публіку позатримували. Кого ми, кого СБУ.

Однак у них є підпілля. Це вони показали, підірвавши машину з прикордонниками в Маріуполі. Знову ж таки, ВВ-шники відпустили Бороду, Реніна через прохід. Вони десь сидять у підпіллі. Ми цим займаємося і сподіваюся, що незабаром вони всі будуть відловлені. Частина втекла звідти. Не факт, що ми їх впіймаємо. Наприклад, одного з чільних бойовиків спіймали на кордоні з Білоруссю.

Читайте: Бойцы батальона "Азов" задержали лидера террористов "ДНР"

На допитах, які бійці "Азова" фіксують на відео і потім викладають в Інтернет, полонені часто зізнаються, що отримують гроші з Росії. Вони всі там за гроші воюють?

Ні, є ідейні.

Яке співвідношення найманців і ідейних?

Реально – 70 на 30. 70% ідейних, 30% - за гроші, причому суми називають дуже різні. Але з 70% ідейних реально в акціях і боях участь бере відсотків 20.

Хто насправді керує всіма терористичними угрупуваннями?

Я думаю, що ними керують безпосередньо з Москви. Вони співпрацюють с ФСБ. Хакідзянов, якого я допитував, у цьому зізнався. Причому жодного фізичного впливу до нього не застосовувалось. Він там на одному відео є цілий, на іншому - трохи поранений. Але це – результат спроби нападу. Він мене поранив ножем у ногу.

Ви кажете, що чеченців на Донбасі немає. А громадяни Росії?

Ми арештували двох мешканців Новоазовська - контрабандистів в минулому, терористів у теперішньому. Вони переправляли добровольців на тренувальну базу в Ростовську область, під Єйськ – і назад, уже зі зброєю. І зброю також переправляли на Азовське узбережжя.

Ще одна група - знову ж таки з Росії - була затримана зі зброєю, яку мав отримати "народний мер" Маріуполя Кузьменко. І він разом з цією зброєю був пійманий в Бердянську. Тобто, втручання РФ є незаперечним. Постачання зброї є незаперечним. Постачання найманців є незаперечним. Хто це все фінансує - я не можу з впевненістю сказати. Але мені точно відомо, що до цього причетна Сім’я і, думаю, спецслужби РФ. Бо якби вони не хотіли, то всього цього б не було. Плюс техніка перекидається.

Чи переросте це в російсько-українську війну? Гадаю, ні. Думаю, Путін буде отаку гібридну форму війни зберігати. Йому вигідно ще одне Придністров’я палаюче.

Як гадаєте, скільки зберігатиметься напружена ситуація на Донбасі?

До двох років. Навіть якщо буде знищено основну масу бойовиків - частина піде в підпілля. Ті, хто не підпадатиме під амністію, бо є докази, що вони вбивали людей. У них просто не буде іншого виходу. Тому вони будуть сидіти в підпіллі і шкодити. Я думаю, їх буде підгодовувати та ж Сім’я, та ж Росія.

З іншого боку, час потрібен і на відновлення знищеної інфраструктури. Тому заяви про врегулювання ситуації за пару місяців виглядають досить сумнівно.

"Бійці "Азова" не займаються жодними іншими справами, окрім участі в АТО"

За час проведення АТО скільки бійців батальйону "Азов" загинуло?

Загинув один боєць. Це Родіон Доброміров. Загинув він 9 травня з вини особи, яка повела хлопців до міськвідділу міліції в Маріуполі – Ярослава Гончара. Ще один хлопець був дуже серйозно поранений.

Це стало причиною виникнення конфлікту між вами і Гончаром?

(зам командира батальйону "Азов" Ярослав Гончар під час інтерв’ю "Обозревателю" на початку червня заявив, що його захопили в полон і майже добу жорстоко били бійці "Азова", коли він зайшов у казарму в Маріуполі, щоб забрати речі пораненого товариша. За словами Гончара, його, поміж іншим, намагалися задушити, одягши на голову поліетиленовий пакет і погрожували відрізати вухо. Гончар стверджував, що підставою для його катування стало те, що бійцям батальйону "не сподобалося", що він представлявся зам командиром "Азова" і що Ігор Мосійчук знав про те, що відбувається, але жодним чином не запобіг катуванню – Ред.)

В тому числі. Після подій 9 травня Гончар з 5 чи 6 товаришами зі зброєю в руках поїхали до Києва. Зброя в батальйон не повернулась.

Саме тому бійці батальйону "Азов" на початку червня його катували? Він, до речі, стверджує, що відбувалося все це за Вашого відома…

Я провів детальний аналіз конфлікту його з бійцями і мого місцезнаходження і скажу таке: свідками того, що я не віддавав жодних наказів його катувати, можуть бути щонайменше 50 українських журналістів. Ми тоді відправляли групу добровольців на схід і я спілкувався з пресою – тому фізично не міг давати команди його катувати.

Що тоді трапилося?

Конфлікт між ним і хлопцями дійсно був. Хоча і не такий брутальний, як розповідає Гончар. Його попросили повернути в батальйон зброю, за отримання якої він розписувався у відомості. Зараз ми подали до міністерства рапорт про те, що зброю, котра належить МВС, була вивезена. Нехай розбираються.

Гончар стверджує, що тоді, 9 травня, була зрада…

З боку міліції зрада дійсно була. Але батальйон "Азов" за добу до цих подій отримав наказ відбути в Київ на підготовку. Гончар наказ не виконав, залишився там. Більше того - взяв з бази людей, повів туди.

Там дійсно була зрада. І хоча людьми, які пішли туди, керували найкращі почуття – допомогти, врятувати того ж Саєнка, інших, хто загинув - в результаті вийшло, що загинув боєць. А їх роззброїли ВВ, які отримали шикарну відмазку: "Азов" тоді вийшов із зони АТО. А вони представлялись "Азовом".

Останнім часом почастішали повідомлення від мешканців Донбасу, що бійці "Азова" займаються мародерством…

От зараз я їхав з зустрічі - телефонують, запитують: в Генічеську хтось під маркою батальйону "Азов" хтось щось захопив, рейдонув кафе чи ще щось. Хочу всіх запевнити, що бійці "Азова" не займаються жодними іншими справами, окрім участі в АТО.

Зараз наші бійці тренуються на дачі Януковича в Урзуфі – там ми за погодженням влаштували казарму. Коли ми увійшли туди вперше, там йшов ремонт. Крім будматеріалів, грубо кажучи, красти не було чого..

Читайте: Дачу Януковича на Донетчине разграбили: фото разбросаны, стекла разбиты

Хоча один випадок, який можна віднести до мародерства, в Урзуфі таки був. На президентській дачі була скульптура: Віктор Федорович за штурвалом корабля. Віктору Федоровичу боєць відбив голову - за що був покараний. Крім того, там же була порізана картина, про що я дуже шкодую. І був покараний теж боєць за це. Картина, на якій зображений четвертий президент України в оголеному вигляді, з вінком Цезаря на голові. Ця картина, хоч і порізана, досі існує. Однак ми її не демонструємо. Вважаємо, який не є, він був президент. Це все мародерство, яке відбулося.

А навіщо ви взагалі приходили на дачу Януковича?

Щоб поспілкуватися зі смотрящим від Сім’ї, Сергієм Івановим. Нас цікавили катери, які приходили на дачу з моменту втечі Януковича. Від Єйська, де зараз живе президент-втікач з родиною, до Урзуфа – 30 хвилин катером по морю. А кімната Віктора Януковича-молодшого, коли ми прийшли до маєтку, виглядала так, наче в ній хтось нещодавно зупинявся…

Однак допит виявився безрезультатним. Ми Іванова не били і він нічого нам не сказав. Посидів трохи під замком – а потім ми його випустили.

Полонених часто берете?

Часто.

Що з ними відбувається в полоні?

Ми їх допитуємо, а через кілька годин (часом – днів) передаємо слідчим. Або звільняємо – якщо переконуємося, що людина не становить загрози, а єдина її провина – віра у ДНР.

Але в полон до вас потрапляють не тільки терористи, а й журналісти. Наприклад, некрасива історія була з затриманим і катованим бійцями "Азова" журналістом з Донбасу Миколою Рябченком, якого "Азов" затримав, відібрав техніку і жорстоко побив. Чим не догодив добровольцям український журналіст?

Коли ми потрапили в засідку, про яку я розповідав, Рябченко стрімив це все. У нас виникли підозри: чому людина опинилась на місці засідки і стрімить? Та ще й має при собі фальшиве посвідчення російського LifeNews. Він був затриманий. Але коли з’ясувалося, хто він такий – ми його звільнили. Хоча в мене досі лишаються певні сумніви щодо того, що він робив у місці засідки.

Його ніхто пальцем не торкнув. Якщо він стверджує протилежне - я готовий поставити всіх бійців і хай він скаже, хто його бив.

"Європейська частина Російської федерації може увійти до складу України після розпаду імперії"

Ви, окрім того, що є заступником командира батальйона "Азов" нещодавно стали ще й депутатом Київради, до якої пройшли по списках Радикальної партії Ляшка. Невже програмні засади Радикальної партії і Соціал-Національної асамблеї настільки близькі?

Ні, вони зовсім різні. Це тактичне об’єднання. Найважливішим об’єднуючим фактором є патріотизм. Є ще деякі складові, які нас об’єднують – антиолігархічні погляди, наприклад. Але є й питання, які досить суттєво роз’єднують.

Наприклад?

Наприклад, ми вважаємо, що устрій України має бути сформований за національно-патріотичним принципом. А Радикальна партія відстоює абсолютно демократичний устрій, який існує зараз.

Той державний устрій, про який мріють члени СНА, в програмній статті ідеолога цієї організації Олега Однороженка названо принципом націократії. Однак, схоже, що націократія і демократія – взаємовиключаючі поняття, чи не так?

Зовсім ні. Націократія - це принцип побудови держави, відмінний від ліберального. У нас демократичним вважається чомусь лише те, що є ліберальним. Це абсолютно неправильно. Ті самі консерватори також живуть за принципами демократії. Тому демократія в своєму нормальному політологічному розумінні є складовою, в тому числі, і націократії.

Націократія - це ідеологія , яка випливає з українського націоналізму, і система цінностей побудови держави, побудови парламенту за іншим принципом. Побудови відповідальності на державних посадах.

От, наприклад, в націократії ми говоримо, що голова держави має нести відповідальність за свої вчинки життям, майном і кров’ю. За це йому мають бути делеговані набагато більші повноваження, ніж є зараз. А парламент має будуватися за принципом синдикалізму, професійним принципом. Ми вважаємо, що не політичні партії мають делегувати своїх представників до парламенту, а професійні клани, тобто профспілки.

Звідси випливає декларована СНА заборона політичних партій?

Так. Тому що ми вважаємо політичні партії паразитами. І професійних політиків вважаємо паразитами на тілі нації і держави.

У вас в програмних засадах є ще один дуже тривожний момент: людиною розумною ви визнаєте виключно представників білої раси. Як це розуміти?

Відповім вам питанням на питання. Скільки хвилин вам знадобиться, щоб, виключивши премію миру і премію, скажімо, за досягнення в співах, назвати представників інших рас, які отримували Нобелівську премію?... З іншого боку, у нас же немає тези про те, що їм слід заборонити жити!

Про "заборонити жити" - дійсно немає. А ось положення про депортацію не-українців з території України - є. Цитую дослівно тезу зі статті Однороженка: "обмеженню та контролю будуть піддані всі етно-расові групи з їх подальшою депортацією на історичні батьківщини"…

Абсолютно вірно. Кавказці, наприклад. Я не думаю, що більшості українців чи білих людей, які мешкають на цій землі, подобається, що в Харкові вже до мільйона в’єтнамців, які відбирають роботу в наших людей.

Знаєте історію їх появи у Харкові? Вони домовились з покійним губернатором Кушнарьовим, що створять підприємство – а, відповідно, і нові робочі місця для харків’ян. Побудували завод "Мівіна". Поки будували і перший час після завершення будівництва на ньому дійсно працювали українці. А потім почався масовий заїзд в’єтнамців. Вони їдуть коштом фірми "Мівіна", а потім 5 років відпрацьовують без зарплати, отримуючи лише миску рису на день – щоб не померли з голоду. Тому ми і виступаємо за депортацію. Це не ненависть до в’єтнамців, кавказців чи ще когось. Просто кожен має жити на своїй землі.

А що в такому разі робити з росіянами, білорусами і рештою національних меншин в Україні? Виходячи з вашої логіки, вони так само забирають в українців робочі місця, отримують землю…

Вони не їдуть сюди в тій кількості, в якій їде вся та публіка!

Та невже? Етнічних росіян в Україні налічується понад 8 млн.

Вони тут жили. Ми їх що – викинемо? Якщо татари тут живуть віками - ми не збираємося їх депортувати. Якщо грузин живе в Києві з покоління в покоління - ми його теж не збираємось депортувати. А якщо от зараз масово йде міграція сюди, якщо її не зупинити, не відселити публіку, яка за цей час наїхала, ми будемо мати проблему.

А от стосовно росіян - при нормальній державній політиці ми їх могли асимілювати повністю. Бо це близька етнічно група. Як і білоруси. Тому про слов’янські народи взагалі мова не йде.

Я не хочу, щоб моя донька вийшла заміж африканця і щоб у мене з’явилися чорні онуки. Не хочу! Це моє право - не хотіти. Тому я її виховую так, щоб цього не відбулося.

Судячи з програмних засад, Соціал-Національна Асамблея мріє також про приєднання до України "українських етно-расових територій в Європі та Північній Азії". Не поясните, про які території йдеться?

Про території, які були заселені українцями. І звідки українці були депортовані. Якщо нація буде рости - вона займе свої території. Крім того, про що ви згадали, ми ще виступаємо за поновлення ядерного статусу. За створення балто-європейського союзу…

Щось схоже ми чуємо у виконанні російських нацистів, які зараз засилають своїх "бійців" на схід України. Вони активно декларують створення Євро-Азійської імперії…

Вони виступають за імперію. Ми виступаємо за Київську державу, за Україну.

Різниця - тільки у центрі цієї гіпотетичної наддержави?

Ні. Різниця в тому, що Київ завжди був європейським, а Москва - азійською.

У статті Однороженка про те, як має створюватися ця наддержава, зазначено, що одні країни будуть приєднані до України, а інші – стануть рівноправними членами так званої Арійської конфедерації з центром у Києві. Росії у цьому плані яка роль відводиться?

Якщо мова йде про європейську частину Російської федерації, то я не виключаю, що вона може увійти до складу нашої держави після розпаду нинішньої російської держави. Але це не завтра відбудеться.