УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Елена Медведева
Елена Медведева
Психоаналитик, клинический психолог

Блог | Мужской климакс: почему они бросаются во все тяжкие и что делать женам

Мужской климакс: почему они бросаются во все тяжкие и что делать женам

Это было впервые в моей продолжительной практике. На прием пришла женщина, которой было за семьдесят. В таком почтенном возрасте разве что бабушки записывают своих внуков, считая, что "родители о ребенке не заботятся, а у него есть проблемы", чем часто не уважают родительские функции дочери или сына и демонстрируют доминирование в семье под хештегом "ятутглавнаянамать". В общем, я понимаю, что часто именно такие бабушки являются симптомом проблем ребенка, но сейчас не об этом.

Далее текст на языке оригинала

Елегантна, доглянута, з вишуканим мовленням жінка розповідала свою історію. П’ятдесят років разом зі своїм чоловіком, жила заради його кар’єри, завжди намагалася зробити для нього якнайкраще. Потім, як продавала успадковану нерухомість і коштовності, коли він хворів на онкологію. А як одужав, лікарі порадили рідним –дружині, дітям, онукам – щоб, бува, не забув, де живе і як його звати, скачати відповідну програму його відстеження в смартфон. Одного разу всі усвідомили, що їхній чоловік-тато-дідусь щодня ходить за певною адресою. Діда притиснули, бо ж переживали. Виявилося, що в нього вже декілька років молода, років зо тридцять, коханка. Любов життя.

Коли дружина попросила зібрати речі та забиратися до тої любові, бо ж так нестерпно жити, і, зрозуміло, раз кохає іншу, то хай вже буде щасливим, він відмовився. Окрім того, почав розігрувати спектакль, де дав зрозуміти рідним, що й до коханки не піде, і відмовлятися від стрибків у гречку не буде. Жінка намагалася забути про суперницю й привабити знов увагу чоловіка: вечері зі свічками, танці, любощі... Марно. Тому вона прийшла з питанням: що робити? Що робити – нарешті почати дбати про себе і жити своїм життям, а не лише чоловіковим. Колись ця думка мала б бути усвідомленою. Проте подібні ситуації трапляються не так вже й рідко, просто не всі звертаються по допомогу. Поміркуймо.

Костюм кислотного забарвлення, краватка інопланетного виду і "він раптом полюбив кросівки"; нові захоплення, найчастіше молодіжні; записався в спортзал, хоча завжди зневажав качків; сів на дієту, у мовленні з'явилися нові слова і вислови... Що ж, можливо, чоловік змінився, бо він жертва біса, який в ребро. Його стосунки з молоденькою жінкою, бурхливий роман – "перша справжня любов, яку чекав усе життя".

Чому літні чоловіки пускаються берегів, розлучаються (або не розлучаються й страждають) після десятків років подружнього життя? Що відбувається з ними, коли зустрічається "осіннє" кохання? Різниця у віці не турбує, вони не зважають на плітки, і деякі навіть поспішають одружитися. Комусь хочеться поспівчувати, бо не так просто довести рідним, що й справді це кохання, а хтось, якщо чесно, має жалюгідний вигляд. Поруч інколи з’являється молода особа з певними корисливими намірами – буває, а чоловіки не розуміють, факт. Або це дійсно кохання і якщо молодиця добре усвідомлює: щоб жити з літнім чоловіком, їй доведеться відмовити собі в гучних вечірках, молодіжних інтересах, проте навчитися не зважати на ревнощі, вікову дратівливість й агресивність, безсоння, хвороби, вміти вимірювати тиск, ставити клізми, розбиратися в ліках і відрізняти симптоми інсульту чи інфаркту від печінкового чи урологічного розладу, – то все буде гаразд.

Здавалося б, що чоловікові ще потрібно: з дружиною давно одне одного знають, всі плюси й мінуси вже вивчили, старіють і мають проблеми зі здоров’ям разом, з роками, кажуть, подружжя взагалі стають схожими одне на одного. Проте... Його лебедина пісня часто обертається подружньою зрадою, бо літні чоловіки закохуються по вуха, кидаються у вир з головою, витрачають заощадження, глушать віагру пачками, щоб довести, що ще дадуть фору молодим. А потім заїдають це валідолом і таємно ходять на прийом до лікарів: рятуйте, у мене молода жінка, тільки-но жити починаю! Який чоловік, хай він і в літах, визнає, що його сексуальні можливості не відповідають запитам його молодої коханки? (Не заперечую, буває подібне й із жінками, але значно рідше).

Я взагалі за те, що в кохання немає віку, і якщо все складається, то, як кажуть, мир і любов! Може, люди все життя одне одного шукали. Але найчастіше в цьому мезальянсі багато зрозумілих для всіх, крім самого чоловіка, складників. У такий спосіб деякі й долають вікову кризу, це як виконання останніх бажань і мрій. Такий адюльтер –ілюзорний спосіб втекти від усвідомлення неминучого факту смерті. Людина стикається з підступами старості. Поява сивини в бороді – одна з ознак початку андропаузи. Андропауза – це нормально, і треба мати силу і мудрість прийняти її, допомогти організму впоратися з перехідним гормональним станом, дратівливістю, неспокоєм, втомою, збільшенням маси тіла, порушенням сну, зниженням лібідо, страхом сексуальної невдачі. Але в декого, навпаки, зростає бажання довести: я ще можу дати фору молодим. Тому часто нова пасія – це зовсім не про кохання, а про незгоду з віком. У жінок теж таке буває, коли сексуальний потяг насправді не потяг, а пам’ять про минуле.

Чоловічий клімакс (і жіночий теж, лише трохи інакше) – це на кшталт статевого дозрівання, вдруге після підліткового віку людина стикається з проблемою своєї ідентичності, сексуальної залежності й сексуальної свободи. Низький рівень тестостерону не може викликати сексуальну активність, але чоловік просто не хоче здавати позиції, йому необхідно самостверджуватися, хоча це ще не означає, що якість його інтимного життя покращується. Біс штовхає чоловіка не в бік зрілої (і в сексуальному плані теж) жінки, а спонукає його саме на ходіння по дівчатах.

Леви, що старіють, нагадують молодиків, для яких не любов, а секс – рушійна сила життя. У зв'язку з багатьма сформованими стереотипами сучасний чоловік мало що знає про андропаузу, оскільки раніше вважалося, що симптоми та наслідки жіночого клімаксу більш цікаві для вивчення. Але це такий самий природний фізіологічний процес, пов'язаний зі старінням, в андропаузі ніхто з чоловіків не застрахований від проблем. Проте деякі чоловіки починають панікувати, що життя проходить, мрії юності так і залишилися нереалізованими, і тепер вже пізно щось змінювати. Проживши близько двох третин життя, чоловік мовби наново переживає "підлітковий" бунт проти буденності. Звідси й потреба "втекти з дому". Іноді в нього виникає бажання нарешті дозволити собі те, в чому він раніше завжди собі відмовляв. Страшна думка "не для мене настане весна" настільки крає душу чоловіка, що він може зважитися на відчайдушний крок: сісти в останній вагон і поїхати без зворотного квитка по другому колу.

Гострота вікової кризи залежить і від зміни соціальної ролі, також вірогідний застій, супроводжуваний почуттям спустошення. Адже ще Данте писав: "Земне життя пройшовши до половини, я опинився в похмурому лісі". Життя тепер уявляється у вигляді гігантської чорної діри, і воно припинило видавати кредити під майбутнє. Але в цей час просто необхідно усвідомити, що багато чого ніколи не повернути і не надолужити. І до цього "ніколи" поставитися як до суворої, але реальності. І взагалі, неможливо ж постійно брехати самому собі, бо все одно настане час, коли природа все поставить на свої місця. Головне, щоб після бенкету не настала чума – жорстока самотність, бо сім'я може ніколи й не пробачити зради.

Що робити зрадженим жінкам (чоловікам)? Набагато важче їм почати будувати особисте життя. І спокою не дають болісні питання: чому пішов? Як цинічно сказав один мій знайомий, "моя драма не в тому, що я дідусь, а в тому, що я живу з бабусею". Такі рани швидко не загоюються. Але найкращий спосіб впоратися з болем – якнайшвидше зайнятися собою. Йдеться не тільки про тіло, а й про душу теж (не треба в цей період нехтувати психотерапією). Тим паче тепер, коли домашніх обов'язків стало менше, ніщо не заважає присвятити собі більше часу, танцювати, малювати, молитися, мандрувати.

Після того, як за колишнім зачинилися двері, мало в кого не виникає питання: "Повернеться чи ні?" Але в будь-якому разі, якщо чоловік вже збирає валізу, не варто кидати йому в обличчя: "Не повертайся ніколи!" Якщо того варте і ви здатні пробачити, бо разом прожили стільки років, краще дати зрозуміти, що тут його завжди чекають. А там що буде, те й буде.

Загалом, будь-яка криза вимагає від людини провести життєвий аудит, і успішне розв'язання проблем, навіть давніх, або, навпаки, набутих з віковими сумнівами й страхами, означає перехід до істинної зрілості, до життєвої мудрості. Власне, сивина в бороду – це означає вміння отримувати задоволення від кожної миті, а не тривожно носитися подібно до ракети, обслуговуючи страхи, стереотипи й ілюзії.

Подписаться на Instagram автора можно здесь.

Сайт автора psymedvedeva.com.ua.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...