На що хворіють українці?

Смертельні хвороби

Напереродні Дня здоров'я, який відзначаємо 7 квітня, кореспондентка "Експресу" вирішила дослідити, на які недуги найчастіше хворіють в Україні. Яких хвороб найбільше фіксують у різних областях? Які з них найчастіше призводять до смерті? Найбільше наші люди скаржаться на...

• Хвороби органів дихання (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, пневмонії, алергічний риніт, хвороби мигдаликів та аденоїдів тощо).

У 2004 — 2005 роках зареєстровано понад 13 млн. українців з хворобами органів дихання. До речі, торік число таких хворих збільшилося на понад 382 тисячі (у порівнянні з 2004 роком).

Найчастіше недуги органів дихання виявляють у жителів Донецької, Дніпропетровської, Львівської областей та Києва.

• Хвороби систем кровообігу (гіпертонія, стенокардія, ішемічна хвороба серця тощо). На ці недуги хворіє нині майже 2,5 млн. українців.

До слова, хвороби систем кровообігу — одна з найперших причин смертності в нашій державі. Україна посідає одне з перших місць в Європі за рівнем смертності від хвороб систем кровообігу.

Найбільше на недуги систем кровообігу хворіють жителі Донецької, Тернопільської, Дніпропетровської, Вінницької, Одеської, Закарпатської областей та столиці.

• Хвороби органів травлення (виразкова хвороба шлунка, гастрит і дуоденіт, гепатит, жовчокам'яна хвороба, холецистит, хвороби підшлункової залози).

У 2004 — 2005 роках зареєстровано понад 1 млн. 400 тисяч українців, хворих на ці недуга.

Найбільше таких хворих виявляють у Донецькій, Харківській, Львівській, Закарпатській, Дніпропетровській областях та Києві.

• Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (ураження міжхребцевих дисків, деформівний артроз, ревматоїдний артрит).

Минулого року такі недуги діагностовано в 1 мільйона 600 тисяч українців.

Найбільше — на Харківщині, Донеччині, Дніпропетровщині та в Севастополі.

• Онкологічні недуги. Діагноз рак у 2004 році поставлено понад 155 тисячам українців, у 2005-му — понад 157 тисячам.

• Туберкульоз. Якщо у 2004 році на цю недугу хворіли понад 38 тисяч українців, то минулого — більш як 39 тисяч наших громадян.

Минулого року українці вмирали через:

• хвороби кровообігу — 62,5% (488 954 чол.);

• новоутворення (рак) — 11,7% (91 873 чол.);

• хвороби органів травлення — 46,1% (31 720 чол.);

• хвороби органів дихання — 3,6 % (28 000 чол.);

• 2,2% українців померли через інфекційні та паразитарні хвороби;

• 0,4% — через ендокринні недуги, розлади харчування та порушення обміну речовин;

• 0,9% — через хвороби нервової системи,

ЦІКАВО ЗНАТИ

Складові здоров'я населення на 49 — 53% залежать від способу життя, на 18 — 22% зумовлені генетичними та біологічними чинниками, на 17 — 20% — станом навколишнього середовища. Медичні чинники впливу на здоров'я не перевищують 8 —10%.

9 найпоширеніших недуг

1. ТИСК

"За різними статистичними даними, нині в Україні зареєстровано близько 10 млн. осіб, які мають підвищений артеріальний тиск", — каже Євгенія Свіщенко, науковий керівник відділу гіпертонічної хвороби Інституту кардіології ім. Д. С. Стражеска АМН України.

Але, як свідчать дослідження, проведені Інститутом кардіології, ця цифра не остаточна і частка людей, які мають підвищений артеріальний тиск, може сягати у деяких вікових групах більш як 50 відсотків.

Щороку в Україні діагностують приблизно 50 тисяч інфарктів і приблизно 120 тисяч інсультів. І розвиток інсультів, і розвиток інфаркту міокарда дуже тісно пов'язані з підвищеним артеріальним тиском. Крім того, артеріальна гіпертензія — чинник виникнення атеросклерозу та інших серцево-судинних ускладнень.

До розвитку АГ спричиняються ожиріння, діабет, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя, куріння, надмірне вживання солі, а також нерідко й генетичні чинники.

2. АЛЕРГІЯ

На алергію в тій чи іншій формі хворіє нині понад ЗО відсотків населення України. Кожен п'ятий житель Землі — алергік. Нинішнє століття Всесвітня організація охорони здоров'я назвала століттям алергії.

Часто алергія передається у спадок. "За алергічне захворювання у кожної людини відповідає більш як 13 генів. Не важливо — по материній лінії чи по батьковій. Ризик однаковий!" — каже головний алерголог області Анізія Бандрівська.

Розвиток алергії провокують також ускладнення важких вірусних інфекцій, хвороби дихальних шляхів. Як стверджують фахівці, за останні двадцять років кількість хворих на алергію збільшилася у 3 — 4 рази.

Погана екологія, нераціональне харчування, неадекватне лікування, безконтрольне використання антибіотиків, великі стресові навантаження, малорухливий спосіб житття, зміни у кліматі — усе це також сприяє виникненню алергічних недуг.

3. ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

На цю недугу, за різними статистичними даними, кілька мільйонів українців. "Ішемічна хвороба серця чоловіків уражає здебільшого після сорока років, а жінок — після п'ятдесяти, — каже Євгенія Свіщенко, науковий керівник відділу гіпертонічної хвороби Інституту кардіології імені Д. С: Стражеска АМН України.

— Розвиток і перебіг ішемічної хвороби серця залежать від наявності таких факторів ризику, як куріння, підвищений артеріальний тиск, порушення обміну глюкози, надмірна маса тіла, малорухливий спосіб життя. Найперший прояв ішемічної хвороби серця — стенокардія. У розвитку ішемічної хвороби серця неабияку роль відіграє спадковий фактор".

4. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Нині в Україні налічується мільйон хворих на цукровий діабет, з них 131 тисяча — інсулінозалежних.

"Цукровий діабет небезпечний своїми судинними ускладненнями — мікро- та макроангіопатіями, — розповідає лікар-ендокринолог Ігор Грицюк. — Це ураження дрібних судин (капілярів) у чутливих органах — нирках та очах. Найгрізніше ускладнення цукрового діабету — діабетична нефропатія, що прогресує до ниркової недостатності".

Загалом у світі налічується понад 170 млн. хворих на цю недугу. За даними В003, кількість хворих на цукровий діабет у світі подвоюється кожні 10 — 15 років. За оцінками експертів, число хворих до 2010 року збільшиться до 239 мільйонів, а до 2025 року — до 300 мільйонів.

5. РАК

Щороку ця недуга забирає життя близько 100 тисяч українців. Прикро, та рак молодшає. Він стає причиною смерті 14 відсотків чоловіків працездатного віку та 29 відсотків жінок.

Тривалість життя онкохворого зменшується на 17 — 18 років.

За даними Інституту онкології АМН України онкохворі-чоловіки найчастіше помирають від раку трахеї, бронхів, легень, шлунка, шкіри, передміхурової залози. А жінки — від раку молочної залози, раку шкіри, раку тіла матки, шийки матки.

За показниками смертності від злоякісних новоутворень дітей, Україна посідає п'яте місце в Європі. Найчастіше в онкохворих дітей діагностують лейкози, новоутворення головного мозку та інших відділів нервової системи.

6. ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ

"Ця недуга уражає майже кожного курця зі стажем", — каже Василь Мельник, заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського АМН України. Тож з упевненістю можна сказати, що на хронічний бронхіт хворіють мільйони українців.

Розвитку недузі часто сприяють недоліковані хвороби, скажімо, грип. Хронічний бронхіт загострюється особливо навесні та восени. Якщо його не лікувати, то у людини розвиваються дихальна недостатність та інші важкі розлади.

7. ЖОВЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

Від неї страждає на планеті кожна п'ята жінка і кожен десятий чоловік. Мабуть, не краща ситуація і в Україні.

За словами Галини Анохіної, професора кафедри гастроентерології і дієтології КМАПО ім. П. Л. Шупика, визначальний чинник розвитку цієї недуги — спосіб харчування. Статистика показує: найбільш поширена жовчокам'яна недуга у країнах з високим рівнем розвитку, де населення не обмежує себе в харчуванні, споживає надмірну кількість насичених жирів, холестерину, "легких" вуглеводів і мало рослинної їжі, провадить малорухливий спосіб життя.

Відомі дані про тісний взаємозв'язок ожиріння і жовчокам'яної хвороби: зі збільшенням маси тіла на кожні 10 кг ймовірність виникнення хвороби зростає на 20 відсотків. Найвища захворюваність на цю недугу

— серед осіб середнього і, особливо, похилого віку?

8. ГЕПАТИТИ

За словами Бориса Герасуна, професора кафедри інфекційних хвороб ЛДУ імені Данила Галицького, щороку в Україні діагностують тисячі хворих із різними формами гепатиту. А скільки не діагностують?..

"Особливість гепатиту С у тому, що він тривалий час нічим не виявляє себе, — каже Ірина Соляник, лікар відділення вірусних гепатитів Науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб. — Для нього характерна безжовтянична і безсимптомна форма. .

Часто гепатит С діагностують випадково, коли пацієнти, скажімо, звертаються у медичні заклади з приводу операцій. Тоді вони проходять спеціальні обстеження, де й усе виявляється..."

9. ТУБЕРКУЛЬОЗ

Тільки минулого року від туберкульозу в Україні померло 11 963 чоловіка. А щороку в Україні діагностують близько ЗО тисяч нових хворих на туберкульоз.

Найчастіше в Україні діагностують туберкульоз легень. Його можна виявити з допомогою рентгенологічного дослідження чи бак посіву — аналізу, що стовідсотково підтвердить наявність або брак мікобактерії туберкульозу, а також, що дуже важливо, її чутливість до різних протитуберкульозних препаратів.

Симптоми позалегеневого туберкульозу зазвичай такі — схудення, підвищення температури і нічне пітніння, — каже Василь Мельник, заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України. — Інші симптоми залежать від ураженого органа".

... А наприкінці всім вам хочеться побажати одного: будьте здорові!

Леся ЯСИНЧУК, «Експрес»