УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Кияни попрощалися з відомим співаком

270
Кияни попрощалися з відомим співаком

Не стало Миколи Кондратюка — світлої людини, популярного співака і талановитого педагога, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка, колишнього ректора і професора Національної академії мистецтв імені Петра Чайковського, пише газета "Хрещатик".

Його знали й любили не тільки в Україні. Так, як він, певне, ніхто не зміг заспівати "Два кольори” або ж "Київський вальс”. Ці пісні завдяки оксамитовому голосу та благородному серцю артиста стали відомими на весь світ. Стали своєрідною візитівкою України, її співучою душею. Кондратюка не раз запрошували в інші театри, пропонували залишитися за кордоном, особливо після стажування в Мілані — в "Ла Скала”. Не залишився, бо чекала Україна...

Народився Микола Кондратюк 5 травня 1931 року в Старокостянтинові, на Хмельниччині, в родині військового. Путівку в артистичне життя дав маршал Гречко, коли почув голос солдатика строкової служби. За наказом військовокомандувача хлопчину зарахували в Ансамбль пісні й танцю Київського військового округу. Потім були столична консерваторія, Золота відзнака Віденського конкурсу вокалістів, народний хор імені Григорія Верьовки, зрештою — сольні партії в оперному театрі імені Тараса Шевченка... Хто чув дивовижний баритон співака в партіях Остапа з "Тараса Бульби” Миколи Лисенка, Гната з "Назара Стодолі” Костянтина Данькевича, Жермона з "Травіати” Верді чи Фігаро із "Севільського цирульника” Россіні, не забуде ніколи створених його талантом образів героїв. А ще ж численні камерні філармонійні вечори, де звучали маловідомі українські романси... Талановитий педагог виховав плеяду співаків, які нині прославляють Україну в світах.

Шанувальники, учні та послідовники вчора попрощалися з Миколою Кондратюком у приміщенні Національної музичної академії, де він довго працював і пережив чимало щасливих і гірких днів. Тіло артиста прийняла земля Байкового кладовища. Хай буде йому вічна пам’ять.