У Деснянському районі жінок вчать бути самостійними

Центр у справах сім'ї та жінок Деснянського району Києва презентував третій етап освітньої програми "Самореалізація — шлях до успіху". Жінки зібралися на перший "урок", аби познайомитися з викладачами та суттю "предметів", які вивчатимуть. Сучасних дам дедалі менше задовольняє роль домогосподарки. Залишаючись берегинями домашнього вогнища, вони прагнуть посісти гідне місце в соціумі, реалізувати себе як творчу особистість, отримати нові знання і навички, відмовитися від стереотипів, що існують у суспільстві, й розкрити свій внутрішній потенціал.

— Мета Центру, створеного три роки тому, — захист інтересів жінок, які потрапили у скрутне становище, — розповідає директор закладу Наталія Грищенко, -- впровадження політики рівних прав жінок і чоловіків, формування якостей лідера, надання психологічної, юридичної та соціально-педагогічної підтримки всім, хто до нас звертається. Програма "Самореалізація — шлях до успіху" спрямована на відродження духовних цінностей наших предків, розкриття особистісних якостей прекрасних дам, розвиток духовного світогляду на основі православних канонів і вірувань українського народу.

Навчатимуть чарівних леді кращі фахівці з різних галузей знань: психологи, юристи, філософи, економісти, представники духовенства. Курс розрахований на 2 місяці. Відвідання Центру та всі його послуги — безкоштовні.

За словами співробітника Центру Марії Таран, кількість слухачок, зацікавлених програмою, доводиться обмежувати — приміщення вміщує не більше 30 осіб. Тож утворилася черга бажаючих прослухати лекції. Одна з учасниць програми — 50-річна багатодітна мати. Пані Ніна виховала 6 дітей, однак через домашні турботи так і не реалізувала себе. Та й чоловік постійно дорікає, мовляв, не вмієш заробляти гроші. "А коли тут заробляти, — зауважує пані

Ніна, — нехай винайме куховарку, прибиральницю, няню, а я піду на роботу. Однак із шістьма дітьми і вдома клопоту чимало. Кожному треба приділити увагу, про чоловіка не забути, себе тримати у формі, аби бути завжди бажаною". Хоча, каже жінка, вдома сиділа не завжди. Після народження 5-ї дитини пішла навчатися, закінчила педучилище, працювала за фахом. Звісно, хочеться й самореалізуватися в соціумі, завоювати повагу людей, бути корисною. Тож почувши по радіо про програму, вирішила записатися на навчання. Хочеться, жінці зламати стереотипи передовсім у власній родині.

Важливий етап роботи Центру у справах сім'ї та жінок — профілактика насильства у сім'ї. На жаль, серед представників сильної половини людства ще побутує думка, що "жінка не бита, мов хата не крита". Не соромляться наші чоловіки принижувати своїх дружин морально, утискати економічно. У багатьох випадках наші берегині терпляче зносять усі знущання. Та, бува, так допечуть їм чоловіки, що вони готові тікати світ за очі або вчинити непоправне. Вихід — звернутися до Центру. Із жертвою домашнього тирана працюватимуть психологи, юристи, соціальні працівники. Щосереди працюють групи підтримки дружин, які потерпають від чоловіків. Вік відвідувачок — 28-50 років. Деякі жінки довго терплять знущання через побутову невлаштованість, страх втратити дах над головою. З такими в першу чергу працює юрист.

Півроку тому в Деснянському районі відкрито притулок для жінок, які зазнали домашнього насильства. Влаштуватися до нього непросто. Поселяють лише жінок, які й справді опинились у безвиході. Для визначення становища жінки створено спеціальну комісію, яка ретельно вивчає факти.

— Соціальний гуртожиток розраховано на 12 осіб, — розповідає директор притулку Катерина Голівець, — Це — чотирикімнатна квартира з новими зручними меблями, схожа на затишну домашню оселю. Одна з його мешканок — 22-річна студентка з немовлям. їй залишилося вчитись 6 місяців. Наречений покинув дівчину вагітною, батьки відмовилися, мовляв, навіщо нам байстрюк? Жінка опинилась у критичній ситуації. Попервах юна породілля хотіла відмовитися від дитини або залишити її на час навчання у будинку дитини. Саме зусиллями працівників нашого центру все налагодилося.

З жінкою працюють психологи. Молода мати нині налаштована сама виховувати нащадка.

— Ми до мешканок гуртожитку звикаємо як до сестер, їхній біль стає нашим, — каже Катерина Голівець.

Не лише жінки стають жертвами. Сумні наслідки домашнього насильства співробітники центру спостерігають у Чернігівській жіночій колонії. Серед ув'язнених, що відбувають покарання за вбивство чоловіків, є й мешканки Деснянського району. Значну кількість таких злочинів скоєно у стані афекту: дружина довго терпить знущання чоловіка, а коли терпець уривається, — стається непоправне. Отямившись, іноді самі викликають міліцію. Коли вийдуть на волю і повернуться до Деснянського району, неодмінно прийдуть і в центр. Багато з них не знають, що робитимуть, коли вийдуть із в'язниці, де житимуть, де працюватимуть. Тож роботи працівникам центру вистачає.

Олена ТРИФОНОВА, "Українська столиця"