Судовий двір - 1

Окружний адміністративний суд Києва 21 лютого виніс ухвалу щодо заборони проведення акцій біля Гостиного двору і в самій будівлі. Заборона насамперед стосується ВО "Свобода" та київського осередку ВГО "Громадянська позиція". Про причини та наслідки такої ухвали суду, а також про те, чому саме "Свобода" і "Громадянська позиція" удостоїлися "честі" персональної заборони мітингувати під Гостиним, "Обозреватель. Кияни" поцікавився у директора "Укрреставрації" Дмитра Ярича, звернення якого до суду і стало причиною резонансної заборони.

Пане Дмитре, коли і чому ви звернулися до суду? З якими позовними вимогами?

До суду звернулися 19 лютого – наступного дня після подій, на чолі яких були депутати ВР від "Свободи". Звернення обумовлене постійними намаганнями заблокувати заїзд техніки та прохід працівників нашого підприємства на територію Гостиного. Ми просили суд зокрема визнати протиправною бездіяльність КМДА щодо невжиття заходів по відмові уповноваженим особам ВО "Свобода", київської міської організації ВГО "Громадянська позиція", іншим політичним партіям, релігійним і громадським організаціям проводити акції на території об’єкту, що реконструюється.

А що, по-вашому, мала робити міська влада?

Ми маємо повні права на будівлю і договір оренди на земельну ділянку під нею. Я вимагав пояснень, чому це можуть якісь організації та особи повідомити в односторонньому порядку КМДА і Київраду і, не отримуючи відповіді на свій запит чи дозволу відповідного, проводити так звані "мирні" акції, що супроводжуються нападами та зломами наших приміщень. Більше того - захоплення частин приміщень будівлі, руйнування дверей, вікон, блокування роботи техніки будівельної на об’єкті.

При цьому ніякі пояснення ніхто не надає. Єдине, що вони показують – що вони повідомили необхідні органи про проведення акції. Я не проти акцій, якщо це дійсно висловлення якоїсь думки. Але той спосіб, в який це здійснюється, мене, як громадянина України та як директора підприємства, на території якого здійснюються такі акції, не влаштовує.

Тому я звернувся за захистом своїх прав до суду. Суд, розглянувши моє прохання, видав відповідну ухвалу про забезпечення адміністративного позову частково. Зачитаю: "Задовольнити частково клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову. Заборонити ВО "Свобода", київській міській організації ВГО "Громадянська позиція", а також іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення мирних заходів та, зокрема, встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі, тимчасових та пересувних, у будівлі Гостиного двору… та на прилеглій території, що є необхідною для функціонування та обслуговування будівлі". Не задовольнив суд ту частину вимог, що стосувалися невжиття заходів КМДА і Київрадою.

Чому "Свобода" фігурує в тексті ухвали окремо?

Тому, що вони додумалися в мене на об’єкті з середини двору в одній із арок поставити свою палатку і написати, що це громадська приймальня народного депутата. Без жодного дозволу встановили намет на території будівельного об’єкту. Більше того, відповідно до погодженого будівельного генерального плану, саме там був заїзд для спецтехніки.

Тобто політична діяльність певної партії перешкоджала господарській діяльності приватної організації, з якою у мене укладений договір. Цим нанесено збитки, які ми зараз фіксуємо та долучаємо до порушеної стосовно подій 18 лютого кримінальної справи.

Про які збитки йдеться?

Лише відновлення потрощених 18 лютого віконних рам шибок у вікнах і дверей обійшлося на даний момент у 14 тисяч гривень. Враховуючи, що у нас були деякі матеріали, і ремонт ми виконували власними силами.

В ухвалі суду йдеться зокрема про встановлення наметів. А якщо активісти просто зберуться під будівлею?

Там сказано "та на прилеглій території" - тому з наметами чи без, проведення акцій забороняється. Саме цій організації, яка себе таким чином проявила. Що це за мирне зібрання, якщо кожен з молодиків, що там знаходилися, був озброєний палицею або арматуриною. А в деяких випадках і ломами. Це прекрасно видно на відео – зокрема розміщеному на сайті "Коментарів".

Зараз активісти перебувають на території Гостинного?

Немає,слава Богу. З 18 лютого, коли вони намагалися потрапити в будівлю, але в зв’язку з тим, що їх дії були кваліфіковані, як напад на об’єкт і спроба його захоплення - зараз наша охорона не допускає на територію Гостиного двору сторонніх осіб. В тому числі і активістів, які б вони організації не представляли. Бо є не тільки їхні права. Є й наші, які ми зараз намагаємося захистити.

Я взагалі не розумію, чому називають наше підприємство рейдером. Наше підприємство існує 63 роки. Наше підприємство з 1994 орендує будівлю, яку саме десь з 1990 року ввело в експлуатацію. Тобто, саме збудувало з фундаментів. То чому нашу організацію називають рейдером? Це, можливо, також буде приводом для звернення до суду до окремих фізичних осіб, що вживають такі назви по відношенню до "Укрреставрації".

Рівно за тиждень після суду, який заборонив "Свободі" і громадським активістам мирні зібрання біля Гостиного – відбулося ще одне судове засідання, у рамках справи за позовом громадських активістів до Кабінету міністрів щодо виключення Гостиного двору з переліку пам’яток. Про результати засідання "Обозреватель. Кияни" розпитав у одного з позивачів – активіста "Київського віче" Вадима Торопова. Інтерв’ю із захисником Гостиного двору читайте у другій частині матеріалу "Судовий двір".