Судовий двір - 2

Рівно за тиждень після суду, який заборонив "Свободі" і громадським активістам мирні зібрання біля Гостиного двору – відбулося ще одне судове засідання, у рамках судової справи за позовом громадських активістів до Кабінету міністрів щодо виключення Гостиного з переліку пам’яток. Про результати того засідання "Обозреватель. Кияни" розпитав у одного з позивачів – активіста "Київського віче" Вадима Торопова.

Видео дня

Пане Вадиме, чи зрушивсянарешті з мертвої точки судовий процес за вашим позовом? Були прийняті якісь рішення?

Ні. Було прийняте рішення про доєднання до справи як особи з самостійними вимогами або без самостійних вимог Головного управління культурної спадщини, що на Спаській, 12, – підрозділу КМДА. Але до того вже доєдналось до справи Українське товариство з охорони пам’яток історії та культури.

27 лютого товариство вимагало від суду заборонити будівельні роботи в Гостиному дворі. Але суддя не задовольнив цю вимогу, пославшись на норму законодавства, яка носить рекомендаційний характер. Причина відмови - позивач з самостійними вимогами УТОПІК не позивається до "Укрреставрації", якій хочуть заборонити проводити будівельні роботи. Тому що вона не є суб’єктом владних повноважень. Згідно позову, суб’єктом владних повноважень, що ми оскаржуємо, є Кабінет міністрів, постанова якого від 15.08.2011 вивела з переліку пам’яток Гостиний.

Гадаєте, суддя міг прийняти інше рішення?

У практиці адміністративного судочинства вже були випадки, коли заборона вносилась не до суб’єкту владних повноважень, а взагалі у зв’язку з тим, що втрачається предмет спору. Але судді постійно віднаходять якісь мотиви, щоби відмовити. Очевидна упередженість суддів, що вони працюють не на боці правди, а на боці олігархічних провладних структур.

Тож 27 лютого нам в черговий раз – вп’яте – відмовили в забезпеченні позову про заборону будівництва, знову посилаючись на те, що це буде вирішення справи по суті.

Але відповідно до статті 117, ч. 3 і 4 адміністративного судочинства, суддя мав право заборонити певні дії. Особливо зважаючи на те, що ми повідомляли, що забудовник не дотримується техніки безпеки. Працівники в нього невідомо, чи підписували взагалі технічні умови праці. Тому що вони працюють і зараз без касок. Тому що немає паркану навколо Гостиного, який має бути, якщо йде реконструкція. Тому що охоронці без бейджиків. Але всі ці доводи залишились поза увагою.

А хто ж тоді і в який спосіб має звернутися з клопотанням про заборону "Укрреставрації" проводити будівельні роботи?

Потрібен окремий позов до ПАТ "Укрреставрація", що вона неправильно веде будівельні роботи. Або можна оскаржити в апеляційному суді. Але під час апеляції це судове засідання не зупиняється.

Є плани подавати такий судовий позов?

Є такі плани. Хочемо також позиватися по забудовах, які здійснювалися ще до того, як було знято з Гостиного статус пам’ятки. Адже коли ще він мав статус пам’ятки архітектури, його вже забудовували. І в 2005 році Фонд держмайна звертався до податкової служби економічної безпеки, щоб з’ясувати, як це так у "Укрреставрації" вийшло отримати за оренду більше грошей, ніж у них є площі, яку можна здавати. І виявилося, що цей надлишок по бухгалтерських документах з’явився після того, як вони забудували арки галереї – засклили їх чи закрили металом. Це та сама площа, з якої вони отримали надприбутки по оренді.

А що зараз в Гостиному дворі відбувається? Активісти зараз там чергують?

Заборона була наметові табори влаштовувати "Свободі", "Громадянській позиції" і всім громадським організаціям. Але мова йшла в забороні саме про наметові табори. Проходити там активістам і проводити чергування ніхто не забороняв. 27 лютого я потрапив в бібліотеку, оскільки я є зареєстрованим читачем бібліотеки Заболотного і фотографував з вікон, що відбувається на внутрішньому подвір’ї. Там вже повирубували всі дерева. Ті, що не встигли вивезти, просто валяються там. А після так званих проб грунту (коли великий перфоратор розбиває землю навкруг будівлі) на фасаді з’явилися нові тріщини. Черновецький так само знищував пам’ятки архітектури. В отвори після "проб" потрапляє вода – і довершує справу, руйнуючи фундамент.

Ви кажете, що фотографували з бібліотеки. Не вдається потрапити у внутрішній двір?

Ні, і в бібліотеку саму впускає виключно охоронець - знову ж таки без бейджика. І коли була зустріч з Михайлом Кальницьким я не зміг потрапити туди. Тоді ще стояла міліція після подій 18 лютого, і саме міліція не пускала мене на зустріч з Кальницьким - як журналіста, як людину, що має читацький квиток бібліотеки.

На суботу, 2 березня,заплановано акцію біля Гостиного. Вона не йде всупереч з ухвалою суду від 21 лютого, яка забороняє проведення акцій?

Нібито я чув, що на цю акцію отримали дозвіл. Але я гадаю, що для захисту Гостиного такі акції не ефективні. Ми вже 9 місяців пробували мирним способом. Прийшов час для рішучіших дій. Треба, щоб народ виходив. Тільки вже не на мирну акцію, а на показове зайняття будівлі Гостиного двору.

Стаття 5 Конституції України говорить, що народ може здійснювати владу як через посередників у вигляді виконавчої влади, так і безпосередньо. Тому моя особиста думка - треба просто зайняти будівлю і заявити, що вона належить киянам. Поки Київрада не виконає волю киян. У нас є вже понад 10 тисяч підписів людей, які підтримують нашу боротьбу. Тому повернення Гостиного двору місту – не забаганка "купки активістів", а вимога величезної кількості людей.

Окружний адміністративний суд Києва 21 лютого виніс ухвалу щодо заборони проведення акцій біля Гостиного двору і в самій будівлі. Заборона насамперед стосується ВО "Свобода" та київського осередку ВГО "Громадянська позиція". Про причини та наслідки такої ухвали суду, а також про те, чому саме "Свобода" і "Громадянська позиція" удостоїлися "честі" персональної заборони мітингувати під Гостиним читайте в інтерв’ю із директором "Укрреставрації" Дмитром Яричем читайте у першій частині матеріалу "Судовий двір".