Крига скресла. Світова карта кіна без України не лишиться

Сьогодні активісти ініціативи бойкоту фільмів з російським дубляжем вдруге зустрілися з пресою. Метою зустрічі було розібратися з тим, які наслідки матиме підписання меморандуму між мінкультом, дистриб’юторами і демонстраторами закордонних стрічок. Активісти також відповіли на запитання, які найбільше цікавлять журналістів. Такими були: хто вас фінансує і яку вигоду ви маєте від створення ініціативи.

Отже, плюси підписання меморандуму:

• мейджори (виробники і власники прав) виділятимуть кошти на дублювання українською для дистриб’юторів.
• Фільми з українським перекладом мають демонструватися в усіх без винятку регіонах України.
• Власники прав на випуск іноземних фільмів на DVD погодилися забезпечити 100% своєї продукції українським дублюванням.
• Кінотеатри зобов’язані чітко вказувати мову, якою дубльовано демонстрований ними фільм.
• Мінкульт зобов’язався сприяти створенню в Україні власних студій для міксування звуку.

Але меморандум має свої ризики, це, передусім:

• в меморандумі не визначено квоти на максимальну кількість фільмокопій одного фільму, які не підлягають обов’язковому дублюванню.

Фільмокопія – це сама стрічка, на яку записано фільм. Компанії, дистриб’ютори артхаузних стрічок раніше виступали проти обов’язкового дублювання українською через те, що дублювати дві-три фільмокопії невигідно. Сьогодні завдяки конструктивному діалогу погоджено, що артхаузне кіно можна транслювати російською. Для цього «Кіно-Переклад» пропонує не вимагати перекладу фільмів, які завозитимуться в Україну у кількості 5 фільмокопій і менше. Але «незалежні» дистриб’ютори, які найчастіше пов’язані з російським ринком дублювання, вимагають збільшити цю квоту до 20 фільмокопій. Якщо такий стан речей буде затверджено, то під виглядом «артхаузного» в Україну може і надалі потрапляти кіно ширвжитку, дубльоване в Росії. Щороку внаслідок такої діяльності дистриб’юторів-посередників українська кіноіндустрія втрачає мінімум 2 мільйони доларів.

• В меморандумі пропонують дублювати або озвучувати, чи субтитрувати.

Дублювання – це переклад і озвучка, за якістю якого мають слідкувати виробники фільмів (наприклад, голівудські компанії). Витрати на дублювання у всіх країнах, які напряму співпрацюють з виробниками закладено в бюджеті стрічки і компанія-виробник зацікавлена у якісному перекладі. Так, переклад «Тачок» в компанії «Волт Дісней» визнано кращим у світі. Але в меморандумі зазначено, що фільм може бути озвучено, озвучка – це телевізійний варіант, коли два голоси, чоловічий та жіночий повністю озвучують весь фільм, причому звук «накладається» на оригінальний. Субтитрування – ідеальний варіант для артхаузних стрічок, прийнятий у всьому світі. Навіть «Апокаліпсис» Гібсона, який претендував на артхаузність мав бути субтитрованим, за вимогою самого режисера. Але в Україні він пройшов дубльованим російською, оскільки показом цього фільму в Україні займались російські дистриб’ютори. В результаті меморандуму ми можемо отримати набридливі субтитри поверх російського дубляжу замість якісного українського дублювання.

Щодо самих ініціаторів бойкоту фільмів з російським перекладом, які вже перетворились на ініціативну групу «Кіно-Переклад», то вони не приховують своєї громадської суті. Відмовляються коментувати політичні моменти, на які вийшли, досліджуючи кіноринок України. Фінансують вони самі себе, і обіцяють найближчим часом показати кошторис на своєму сайті. Всі цифри і дослідження, які надають хлопці є відкритими для обговорення. Себе активісти «Кіно-Переклад» називають каталізатором процесів в українському кінопросторі. І постійно повторюють, що вони поставили за мету відстоювати українську мову в кіно, відстоювати право українця на якісний україномовний продукт, вони не утискають інші мови і зовсім не проти, щоб інші мовні групи відстоювали свої права.