Блог | Майбутнє банківської сфери: як повинен працювати ринок електронної комерції?
Раніше банки боролися за прибуток, а сьогодні — за клієнта. І цей факт перевертає ринок з голови на ноги. Парадигма всієї банківської сфери з розвитком технологій стрімко змінюється. Адже люди більше не тільки не готові стояти в чергах у банківських відділеннях, але й витрачати зайві секунди для роботи в мобільному додатку.
Задовольнити потреби “нових” користувачів здатна електронна комерція. Давайте з’ясуємо, що воно таке і як саме працює.
Читайте: Діджиталізація: як далі це явище змінюватиме життя українців?
Електронна комерція — це ринок, на якому власники платіжних карток розраховуються за товари та послуги через інтернет: сайти або мобільні додатки. Розвивається ця сфера вкрай стрімко — в середньому на покупки з мобільних пристроїв припадають приблизно 30% усіх транзакцій у банківській сфері. І показник продовжує системно зростати.
Чому так відбувається? А тому, що головні драйвери цього ринку — це сервіс, інформаційна безпека й оцифровування бізнес-процесів. Застосовуються електронні печатки, підписи та документообіг. Проте вважаю за доречне наголосити, що головний аспект, на якому збудована вся парадигма електронної комерції, — це сервіс. Точніше — бездоганний сервіс.
Читайте: Что будет с курсом доллара перед выборами: на пороге масштабных рисков
У період, коли ера конкуренції в контексті правила “клієнта отримує той, у кого дешевше” добігає кінця, банки поступово перетворюються на професійних продавців своїх послуг. Сьогодні ті банки, які хочуть утримувати позиції на ринку, зобов’язані змагатися за хороший рейтинг і постійно покращувати якість обслуговування. Для цього сьогодні, наприклад, надактивно запускаються нові сервіси для зручних постачань онлайн-замовлень як усередині країни, так і за кордоном.
У зв’язку з цим на перше місце виходять простота, зручність, швидкість та інформаційна безпека кожного користувача банківських онлайн-продуктів і сервісів.
Організаційна частина ринку електронної комерції досить складна. В Україні учасниками ринку є 9 сторін: міжнародні платіжні системи — VISA та Mastercard; банки-емітенти, що випускають платіжні картки для користувачів; банки-еквайри, які обслуговують інтернет-торговців і платіжні портали; процесингові центри — технологічні компанії, що підтримують онлайн-транзакції; інтернет-торговці, які здійснюють онлайн-продаж товарів або послуг; платіжні інтернет-портали, через які проходять грошові перекази; фінансові компанії, які виконують роль посередників між банками та власниками карток; власники карток — фізичні особи, які купують або продають щось із використанням платіжних карток. І, безперечно, Національний банк України, який регулює та контролює електронну комерцію в державі.
Читайте: Закон о валюте: кого коснется и что меняет
Але, попри відносну складність алгоритму запуску надання електронних банківських послуг, усе ж таки сучасним фінансовим установам це робити варто, адже від сучасності їхнього підходу до ведення діяльності залежить їхня життєздатність на ринку фінансових послуг.
Перше, що треба зробити банку, який ухвалив рішення вийти на ринок, — укласти прямі договори на принципове членство з міжнародними платіжними системами VISA та MasterCard. Вони надають конкурентновигідний тариф і технологічну підтримку всім, з ким співпрацюють. Проте підписати договір не так уже й просто. Необхідно забезпечити виконання чотирьох важливих умов: розмістити гарантійний депозит на рахунках VISA та Mastercard, подавати фінансову звітність міжнародного зразка, вести прозорі бізнес-процеси, дотримуватися вимог безпеки.
Одночасно зі співпрацею з VISA та Mastercard абсолютно необхідним інструментом для створення якісного кінцевого продукту електронної комерції є процесинговий центр — своєрідне ядро платіжної системи. Основним завданням цього інструменту є організація для банків-партнерів комплексного обслуговування в індустрії електронних платежів, що передбачає встановлення й обслуговування термінального, серверного та комунікаційного устаткування. А також побудову шифрованого каналу для обміну даними, надання віддаленого доступу до рахунків клієнтів, забезпечення підключення до інтернет-банкінгу та інших популярних послуг.
Саме процесинговий центр надає можливість скористатися сучасним сервісом інтернет-еквайрингу, що підтримує сертифікований міжнародними платіжними системами протокол електронної комерції 3-D Secure: Verified by VISA (VbV), Mastercard SecureCode та Mastercard Identity Check. Інструмент гарантує надійність і безпеку операцій на всіх етапах.
Що ще особливо важливо для банків, які виходять на ринок електронної комерції — це підтримка сильної IT-команди, котра здатна швидко розробляти необхідні для клієнтів рішення та реагувати на динаміку змін на ринку. Саме такі команди створюють з року в рік щоразу зручніші сервіси й інноваційні підходи, наприклад, Apple або Google Pay, можливість прискореної ідентифікації в мобільному додатку або проведення регулярних платежів “в один клік”.
Мотивація всіх цих розробок єдина – клієнти, які сьогодні вимагають надзвичайних швидкостей, змушуючи розробників ліквідувати затримку в декілька секунд під час проведення транзакцій. Тому сьогодні банки йдуть ще далі та застосовують новітні розробки на основі штучного інтелекту та Machine learning, завдяки чому звичні нам чат-боти вже взяли курс на еволюцію в повноцінних голосових помічників на прикладі Siri.
Резюмуючи, наголошую: ринок електронної комерції — максимально сприятливе середовище для банку, який може і хоче розвиватися швидко, ефективно та креативно. І якщо наше майбутнє – за безготівковими транзакціями, саме час банкам додавати напрям електронної комерції до бізнес-стратегії, якщо раптом цей момент був пропущений.
