Блог | Корпоративная отчетность по устойчивому развитию: как новая "ESG-Директива" ЕС коснется украинского бизнеса

Сьогодні неможливо довести ефективність власного бізнесу, розкривши інвесторам бухгалтерські дані чи навіть повну фінансову звітність за стандартами МСФЗ. На додачу до звичних балансу, звіту про рух грошових коштів або інформації про власний капітал, стейкхолдери прагнуть отримати вичерпні дані про екологічне, соціальне та корпоративне управління компанії (ESG).

"Екологічний", "органічний" та "зелений" перетворюється з маркетингу на юридично закріплений обов’язок для європейських компаній, а з 2028 року – великих іноземних бізнесів, що працюють в ЄС. Мова про прийняту Європейським Парламентом Директиву ЄС з корпоративної звітності зі сталого розвитку (Corporate sustainability reporting directive, CSRD), що матиме наслідки в тому числі для українських компаній.

Тренд на розкриття ESG-даних в Європі проходить одночасно з розвитком та гармонізацією нефінансової звітності в усьому світі. Це – по суті, реакція на запит інвесторів, споживачів продукції та суспільства в цілому мати інформацію про вплив бізнесу на різні сфери життєдіяльності, а також пов’язані з цим фінансові, управлінські, соціальні та інші ризики. В тому числі, компанії матимуть розповісти про фактичні або потенційні несприятливі наслідки, а також будь-які заходи, вжиті для їх запобігання, пом’якшення, усунення або припинення.

На території Євросоюзу ще в 2014 році почала вводитись обов’язкова нефінансова звітність для певних категорій бізнес-структур. В основному на першому етапі мова йшла про найбільші публічні компанії. Наразі вона є обов’язковою для майже 12 тисяч підприємств.

У листопаді 2022 року в ЄС ухвалили нові правила звітності зі сталого розвитку, які охоплять понад 50 тис. суб’єктів господарювання. Вони почнуть застосовуватися з початку 2024 року для великих публічних компаній з більш ніж 500 співробітниками. У 2025 році обов’язковими нові положення стануть для підприємств з більш ніж 250 співробітниками або 40 млн євро виручки. Новація торкнеться навіть малого та середнього бізнесу – вони стануть звітувати за Директивою у 2026 році.

На додачу до європейських компаній, звітуватимуть також бізнеси поза межами ЄС. Основний критерій – значна присутність у ЄС (чистий оборот в 150 млн євро в ЄС та наявність хоча б одної дочірньої компанії або філії в ЄС). Другий фактор - розміщення цінних паперів на європейських біржах, незалежно від того, чи заснований емітент у Європейському Союзі чи у державі, що не входить до ЄС. У 2029 році такі компанії мають подати звіти про результати за 2028 фінансовий рік.

Слід звернути увагу, що саме біржі є основними творцями ESG-повістки. До ініціативи ООН "Біржі за сталий розвиток" вже приєдналося 120 найбільших світових торговельних майданчиків.

Конкретні критерії звітності обіцяють опублікувати до середини 2023 року. Проте вже зараз доступні загальні вимоги до даних. Зокрема, вони включають загальні та секторальні стандарти, цілі щодо сталого розвитку, аналіз ланцюжка поставок тощо.

Для більшості європейських бізнесів нова Директива навряд стала шоком.

За результатами дослідження KPMG, 96% із 250 провідних компаній світу, відомі як G250, звітують про сталий розвиток та ESG.

Великі корпорації давно самотужки проводять аудити сталого розвитку. Поява єдиних стандартів допоможе бізнесам уніфікувати звіти та потенційно навіть знизити витрати завдяки найму зовнішніх аудиторів, для яких це буде основною роботою.

З іншого боку, в Україні зараз майже відсутня практика розробки та публікації інформації про сталий розвиток у формі бодай якихось звітів. Часто компанії обмежуються маркетинговими інструментами та пресрелізами, фокусуючись на певному продукті або окремій екологічній інновації.

Для українського бізнесу новації матимуть декілька основних факторів впливу.

По-перше, підприємства мусять розпочати процес приведення інформації про власну діяльність до вигляду, який піддається аналізу – і реалізувати це набагато раніше встановленого законодавчо 2028 року. Щоб зробити дані такими, що піддаються аналізу, компанії мають залучити фахівців зі сталого розвитку, екології, фінансів та аудиту, які підготують бізнес до роботи з незалежними аудиторами. Якщо сьогодні в Україні відсутній інститут незалежної оцінки прогресу бізнесу щодо ESG-ініціатив, необхідно буде наймати фахівців з-за кордону. На додачу до фінансових витрат, такий підхід вимагатиме значної гнучкості від компаній.

Ще одна складність – потенційна неможливість використовувати слова "екологічний", "органічний" та інші "зелені" синоніми при просуванні власної продукції в Європейському Союзі, якщо це не підтверджено принаймні декількома річними звітами. Адже якщо компанія пропонує повністю "екологічний" продукт зі 100% перероблених матеріалів, проте загалом порушує соціальні фактори, споживає купу енергії та викидає в атмосферу надмірні дози забруднюючих речовин – покупець матиме доступ до повної інформації. Тому робитиме вибір набагато більше освічено.

Якщо вітчизняний бізнес планує ефективно конкурувати на Європейському ринку з 2028 року, він має розпочати підготовку до розробки майбутніх стратегій та звітів вже зараз. Зі свого боку, так компанії простимулюють появу відповідної інфраструктури консультантів та незалежних аудиторів, що зможе ефективно та відносно недорого допомагати бізнесу дотримуватися нових вимог CSRD, а також вимог інших країн, які є споживачами вітчизняної продукції та послуг. Це забезпечить підприємствам можливість працювати та конкурувати в ЄС та на інших світових ринках, приваблювати клієнтів та ресурси з-за кордону, необхідні для післявоєнного розвитку України.