Блог | Встигати за ризиками: чому слід оперативно вдосконалювати СМКОР
Протягом минулого тижня підрозділ аудиту ДФС завершив 258 документальних перевірок платників податків – юридичних осіб (63 планові та 195 позапланових). Також маємо вже донарахування за перевірками, що тривали напередодні, - акти складені якраз цими днями, у квітні. Сума сягає 298,8 млн грн.
Найпоширеніше порушення, яке продовжуємо виявляти в ході перевірок, – формування податкового кредиту при здійсненні операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності. Чому це явище існує – попри те, що працює СМКОР, яка покликана якраз ліквідувати незаконні схеми з ПДВ?
Читайте: Перевіряємо ринок металобрухту і вже знайшли правопорушення
Нагадаю, рік тому Уряд прийняв 117-ту Постанову, котра запустила роботу призупиненої на той момент СМКОР та затвердила оновлений порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Відповідно до цього порядку, система моніторингу ПН/РК – в контексті підтримки малого бізнесу – відсікає певну категорію платників і вони не потрапляють до моніторингу взагалі. На сьогодні, якщо обсяг постачання, зазначений платником в податкових накладних, становить менш ніж 500 тис. грн на місяць, такі ПН/РК реєструються автоматично.
Надто заповзятливі підприємці швидко знайшли у новому порядку лазівки.
Читайте: Ефект детінізації: за місяць працевлаштувалося 380 тисяч українців
Чи не одразу після вступу в дію названої Постанови ми зафіксували стрімкий зріст кількості реєстрацій нових платників – представників малого бізнесу та мікробізнесу з обсягами до 500 тис. грн на місяць, темпи виросли чи не вдвічі. Очевидно, що таким чином бізнес взявся уникати системи моніторингу й відповідно –зупинення з нашого боку реєстрації ПН/РК, незважаючи на відверті ознаки ризиковості новостворених підприємств або операцій.
Вочевидь, СМКОР як запобіжник подібного явища повинна максимально оперативно реагувати на безперервну мутацію шахрайських алгоритмів та прийомів, що їх застосовує псевдобізнес.
Конкретно зараз – необхідно якнайшвидше осучаснити нинішню систему моніторингу, змінити – відповідно до поточної ситуації – критерії оцінки ступеня ризиковості платника чи ризиковості операцій.
ДФС розробила пакет коректив до названої Постанови Кабміну щодо зміни критеріїв – з тим, щоб відсікти від автоматичної реєстрації податкові накладні, котрі надходять від підприємств з ознаками фіктивності. Свої пропозиції ми скерували до Уряду ще на початку року. Однак і понині – четвертий місяць поспіль – вони перебувають у стадії "на розгляді": Мінфін вже дав добро, на черзі – схвалення парламентським Комітетом з регуляторної політики та Урядом в цілому. Надто довготривала та затягнута процедура гальмує увесь процес – а тим часом ділки псевдобізнесу не втрачають можливостей та продовжують користуватись своїми оновленими схемами.
Відтак, дуже сподіваюсь: систему моніторингу та призупинення реєстрації ПН/РК буде вдосконалено якнайшвидше. Взагалі-то, в нинішніх умовах вона має бути мобільною, пристосованою до режиму постійного оперативного реагування на будь-які новації з боку порушників податкового законодавства.
Тільки так буде результат.
