Блог | Украина добьется успеха, когда перестанет быть "кормилицей" Европы
Президент України нещодавно зробив дуже важливу заяву про необхідність "…збільшити рівень переробки в Україні і не торгувати сировиною як це було раніше".
Супер-успішні сьогодні країни колись теж торгували сировиною. Наприклад, Англія так робила 600 років тому. Тоді понад 80% її доходів формував експорт необробленої вовни.
А Південна Корея робила так ще 60 років тому. Коли була аграрною країною. Однією з найбідніших країн світу.
До речі, сировинна частка експорту України минулого року - понад 55%. Звісно, не Англія 15+го століття, але не так вже й далеко.
Як взагалі аграрна країна, яка годує себе та країни навколо, може бути бідною? Ви здивовані? А для економістів це давно не новина. Країни, які спеціалізуються на сільському господарстві більш відсталі і традиційно бідні. І саме там найбільш ймовірний голод. Це закономірність.
Як і чому це відбувається розповідає мій вчитель норвезький економіст Ерік Райнерт у книзі "Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними". Вона видана понад 20-ма мовами. І ми в Українській асоціації Римського клубу вже двічі видавали її українською.
Професор Райнерт наголошує: "Багаті країни спеціалізуються на порівняльних перевагах, створених людиною, тоді ж як бідні країни – на порівняльних перевагах природного походження".
Те, що промислові країни багаті, а аграрні бідні - не випадковість, а правило. І історично доведений факт. Професор Райнерт дійшов цих висновків, аналізуючи понад 500 років економічної історії різних країн.
А не так давно на Київському міжнародному економічному форумі я брав інтерв’ю у члена Римського клубу та Нобелівського лауреата Джозефа Стігліца. І він підкреслив, що надто залежні від природних ресурсів країни часто є біднішими. Це називається "сировинне прокляття".
Більш того, професор Стігліц наголошує, що країни стають заможними за рахунок розвитку промисловості, освіти та підприємництва. І, що головний фактор успіху країн — позбутись залежності від природних ресурсів.
Давайте подивимось з вами на дані Світового банку щодо частки сільського господарства, лісового господарства та риболовлі в економіці різних країн. В США, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Сінгапурі чи Великобританії цей сектор становить менше 1% ВВП. В Гондурасі, Бангладеші та Монголії: 12-13%.
А знаєте яка частка цього сектору в Україні? На рівні з Намібією, Анголою, Конго, Молдовою та Еквадором - від 9 до 10%.
Тому, змінити "професію" України з експортера сировини на виробника продукції – головна задача нової економічної стратегії.
А ті, хто кажуть що Україна має бути аграрною країною та "годівницею" Європи і світу, вони просто не розуміють або…?
